ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2016 року м. Київ справа № 800/93/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Голяшкіна О.В.

Логвиненка А.О.,

Мороза В.Ф.,

Мороз Л.Л.,

при секретарі Кальненко О.І.,

за участю ОСОБА_4, представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, представника Вищої кваліфікаційної комісії суддів України - Карлаша Д.О., представника Генеральна прокуратура України - Гудзя О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третя особа - Генеральна прокуратура України, про визнання протиправними дій та рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 25.12.2015 року № 94/вп-15, та його скасування,

в с т а н о в и л а:

23.01.2016 року ОСОБА_4 звернулася до Вищого адміністративного суду України з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, в якому просила визнати протиправними дії та рішення Вищої кваліфікаційної комісії судців України від 25.12.2015 року № 94\вп-15 про відсторонення від посади судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області та скасувати зазначене рішення.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_4 зазначила, що за результатами розгляду клопотання Генерального прокурора України про відсторонення від посади судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області ОСОБА_4 у зв'язку з притягненням її до кримінальної відповідальності, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України 25.12.2015 року прийнято рішення № 94\вп-15 про відсторонення її від займаної посади строком на два місяці, яке, на її думку, є протиправним, оскільки не було досліджено та не надано належної оцінки на засіданні Комісії пояснення щодо відсутності в неї статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, так як повідомлення про підозру складене заступником Генерального прокурора України, натомість вручене слідчим.

У заяві про часткову зміну підстав адміністративного позову позивачка також зазначила про те, що у неї є сумніви в тому, що письмове повідомлення про підозру, датоване 26.10.2015 року, яке було їй вручене саме в цей день, складене та підписане саме заступником Генерального прокурора України - Головним військовим прокурором ОСОБА_8., оскільки останній фактично перебував у цей день в м. Київ. Вручення повідомлення про підозру як процесуальну дію не може вчиняти особа, яка не склала цей документ, а Генеральний прокурор України або його заступник не можуть доручити повідомлення про підозру судді іншому прокурору, отже повідомлення про підозру професіональному судді може здійснити виключно Генеральний прокурор України або його заступник, визначений тільки Генеральним прокурором України (як керівником органу прокуратури). У письмовому повідомленні про підозру заступником Генерального прокурора України ОСОБА_8 не було чітко вказано, кому саме із слідчих слідчого відділу військової прокуратури сил АТО, які входять до складу групи слідчих у кримінальному провадженні, він доручає вручити їй письмове повідомлення про підозру, пам'ятку про процесуальні права підозрюваного та виконати вимоги статей 276-278 Кримінального процесуального кодексу України. При цьому, ОСОБА_9 без надання останнім будь-яких документів, які б посвідчували його особу, а також без надання документів, які б підтверджували його повноваження на здійснення вказаних в дорученні заступника Генерального прокурора України ОСОБА_8 процесуальних дій, була вручена за підписом заступника Генерального прокурора - Головного військового прокурора ОСОБА_8 ксерокопія або відсканована копія повідомлення про підозру від 26.10.2015 року. На переконання позивачки, у клопотанні Генерального прокурора про відсторонення її від посади не було викладено конкретних обставин, що дають підстави вважати, що перебування її на посаді сприятиме вчиненню нового кримінального правопорушення; перебуваючи на цій посаді, вона буде мати доступ до документів, які мають значення для кримінального провадження, а тому може знищити їх чи підробити; відсутні докази того що вона незаконними засобами буде впливати на свідків з числа працівників Сєвєродонецького міського суду Луганської області, секретарів судових засідань, помічників суду та учасників кримінального провадження, яких не допитано за обставинами вчиненого нею злочину, та не зазначено, яким саме способом вона буде перешкоджати кримінальному провадженню. Вказані в рішенні комісії всі інші ризики, не мотивовані, а ґрунтуються лише на припущеннях.

Вважаючи, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 25.12.2015 року № 94/вп-15 прийняте з порушенням вимог чинного законодавства та Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, є протиправним та таким, що створює перешкоди для виконання позивачем посадових обов'язків, а тому підлягає скасуванню, ОСОБА_4 звернулася до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві, у заяві про часткову зміну підстав адміністративного позову та просили їх задовольнити.

Представник відповідача надав письмові пояснення, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник Генеральної прокуратури України також заперечив проти позову. Про що зазначив у своїх письмових поясненнях.

Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення позивача, його представника, представників відповідача та 3-ї особи, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 4 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Згідно із частиною 2 статті 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, акти, дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, а також рішення, дії чи бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України оскаржуються до Вищого адміністративного суду України.

Тобто, позовна заява ОСОБА_4 є адміністративним позовом, який підлягає розгляду Вищим адміністративним судом України.

Указом Президента України від 05.08.1998 року № 846/98 «Про призначення суддів» ОСОБА_4 вперше призначено на посаду судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області.

Указом Президента України від 04.04.2003 року № 294/2003 ОСОБА_4 призначено суддею апеляційного суду Луганської області.

Постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 19.02.2004 року № 1524-IV ОСОБА_4 обрано на посаду судді безстроково.

Постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 09.02.2012 року № 4378-VI ОСОБА_4 обрано суддею Сєвєродонецького міського суду Луганської області.

26.10.2015 року заступником Генерального прокурора України - Головним військовим прокурором ОСОБА_8. винесено повідомлення позивачу про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України.

24.11.2015 року до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України надійшло клопотання Генерального прокурора України про відсторонення позивача від посади судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області в порядку, передбаченому частиною 3 статті 154 Кримінального процесуального кодексу України, у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25.12.2015 року № 94/вп-15 зазначене клопотання задоволено та відсторонено позивача від посади судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області строком на два місяці у зв'язку з притягненням її до кримінальної відповідальності.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 100 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України є постійно діючим органом у системі судоустрою України.

Відповідно до частини 4 статті 49 Закону «Про судоустрій і статус суддів», суддя може бути відсторонений від посади у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України виключно в порядку, встановленому цим Законом. Таке відсторонення здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на строк не більше двох місяців.

Згідно із пунктом 15.1 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 08.06.2011 року № 1802/зп-11, Комісія приймає рішення про відсторонення судді від посади на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України в порядку, встановленому Законом, та з урахуванням положень Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 154 Кримінального процесуального кодексу України, відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину.

Згідно із статтею 276 Кримінального процесуального кодексу України, повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 278 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Пунктом 2 частини 1 статті 480 Кримінального процесуального кодексу України, встановлено, що особливий порядок кримінального провадження застосовується стосовно судді Конституційного Суду України, професійного судді, а також присяжного і народного засідателя на час здійснення ними правосуддя.

Відповідно до статті 157 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов'язаний врахувати такі обставини:

1) правову підставу для відсторонення від посади;

2) достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;

3) наслідки відсторонення від посади для інших осіб.

Пунктом 15.6 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України передбачено, що під час розгляду клопотання про відсторонення судді від посади Комісія має право заслухати будь-яку особу чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про відсторонення судді від посади. Вирішуючи питання про відсторонення судді від посади, Комісія враховує:

- мотиви, наведені в клопотанні Генерального прокурора України;

- правову підставу для відсторонення судді від посади;

- наслідки відсторонення судді від посади для інших осіб.

У клопотанні Генерального прокурора України поданого на вирішення Вищій кваліфікаційній комісії суддів України зазначено, що на даний час здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015051110000021 від 05.09.2015 року за підозрою у вчиненні позивачем кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України.

У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у зловживанні владою та службовим становищем з метою отримання неправомірної вигоди, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, підбуренні до замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, заволодінні чужим майном шляхом зловживанням довірою, що завдало значної шкоди потерпілому.

Як вбачається зі змісту клопотання про відсторонення позивача від посади судді, необхідність застосування заходу забезпечення кримінального провадження обґрунтована тим, що перебуваючи на посаді судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області, позивачка буде мати доступ до документів, які мають значення для кримінального провадження, може знищити чи підробити речі та документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування; використовуючи своє службове становище впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження внаслідок чого існують ризики щодо протиправного перешкоджання кримінальному провадженню та здійсненню досудового розслідування; перебуваючи на займаній посаді, має знайомих серед працівників правоохоронних та судових органів, органів державної влади, зв'язки з якими може використати для створення перешкод досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні; перебуваючи на посаді судді та продовжуючи здійснювати правосудця, може допустити інші аналогічні кримінальні правопорушення, оскільки вчиненню вищевказаного злочину сприяло те, що вона обіймала зазначену посаду.

На підставі вказаного клопотання Генерального прокурора України від 24.11.2015 року, рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 25.12.2015 року № 94/вп-15 ОСОБА_4 було відсторонено від посади судді строком на два місяці. Рішення мотивоване тим, що вказане клопотання є обґрунтованим та підтвердженим відповідними матеріалами кримінального провадження.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з доводами позивача про те, що ОСОБА_4 не набула статусу підозрюваної, в зв'язку з тим, що в кримінальному провадженні № 42015051110000021 від 05.09.2015 року відсутні відомості про вручення повідомлення про підозру саме Генеральним прокурором України чи його заступником, а фактично вручено її було слідчим з огляду на наступне.

Повідомлення про підозру судді ОСОБА_4 складено заступником Генерального прокурора України - Головним військовим прокурором ОСОБА_8. 26.10.2015 року. У повідомленні про підозру доручено слідчим слідчого відділу військової прокуратури сил антитерористичної операції, які входять до складу групи слідчих у кримінальному провадженні № 42015051110000021 від 05.09.2015 року вручити ОСОБА_4 повідомлення про підозру, пам'ятку про процесуальні права підозрюваного та виконати вимоги статтей 276-278 Кримінального процесуального кодексу України.

26.10.2015 року старшим слідчим слідчого відділу військової прокуратури сил антитерористичної операції ОСОБА_10 позивачці було вручено повідомлення про підозру разом з пам'яткою про процесуальні права та обов'язки.

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 481 Кримінального процесуального кодексу України, письмове повідомлення про підозру здійснюється судді Конституційного Суду України, професійному судді, присяжному та народному засідателю на час здійснення ними правосуддя, працівникам Національного антикорупційного бюро України - Генеральним прокурором України або його заступником.

Повноваження прокурора визначені статтею 36 Кримінального процесуального кодексу України, серед яких прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснювалося слідчим відділом військової прокуратури сил антитерористичної операції.

Відповідно до статті 40 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий зобов'язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі. Невиконання слідчим законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Отже, наведені норми права не містять вимоги щодо вручення письмового повідомлення про підозру професійному судді особисто Генеральним прокурором України або його заступником.

Таким чином, твердження позивачки про те, що вона не мала статусу підозрюваної, спростовується вищезазначеним, а інші доводи, викладені у заяві про часткову зміну підстав адміністративного позову, не мають юридичного значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що відсутні підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо прийняття рішенням від 25.12.2015 року № 94/вп-15 щодо відсторонення позивача від посади судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області строком на два місяці у зв'язку з притягненням її до кримінальної відповідальності, а так само відсутні підстави для визнання протиправним та скасування зазначеного рішення, тому позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись статтями 18, 160, 161, 162, 163, 167, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 - відмовити.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: О.Є. Донець

О.В. Голяшкін

А.О. Логвиненко

В.Ф. Мороз

Л.Л. Мороз