ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/36244/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої судді: Васильченко Н.В.,

суддів: Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,

при секретарі: Яроші Д.В.,

за участі: представника позивача Ніколайчука Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 2 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2015 року у справі №810/372/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Моньє" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Моньє" звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.01.2014 № 000001/22-33 та № 000002/22-33.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки Головного управління ДФС у Київській області про порушення позивачем вимог митного законодавства та прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими і протиправними.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 2 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2015 року, позовні вимоги задоволені.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління ДФС у Київській області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судом та обґрунтованість застосування норм матеріального права до вирішення спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги колегія суддів вважає їх обґрунтованими, а скаргу такою, що підлягає задоволенню із наступних міркувань.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами податкового органу проведена планова виїзна документальна перевірка стану дотримання ТОВ "Моньє" вимог законодавства України з питань митної справи за період діяльності з 01.01.2011 року по 30.10.2013 року, за результатами якої складений Акт № 0006/3/10-36-22-33/32831998, яким встановлене порушення вимог ст.58 МК України в частині застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товару "черепиця дахова", виробництва Monier Braas sp.z.o.o., Польща, який імпортувався у період 01.01.2011 - 28.03.2013, а також невиконання вимог п.4 ст.53 МК України.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.01.2014 року: №000001/22-33, яким визначена сума податкового зобов'язання за платежем "Ввізне мито на товари, що ввозяться суб'єктами господарювання, код платежу - 020" на суму 481 553,14 грн. (за основним платежем - 400 842,96 грн., за штрафними санкціями - 80 710,91 грн.); та №000002/22-33, яким визначена сума податкового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів, код платежу - 028" на суму 2 022 526,25 грн., (за основним платежем - 1 683 540,42 грн., за штрафними санкціями - 338 985,83 грн.).

Грошові зобов'язання з ввізного мита та податку на додану вартість позивачу визначені внаслідок коригування митної вартості товарів, імпортованих згідно контракту з Monier Braas Sp.z о.о. від 04.01.2011 № 04/01/2011 в період з 01.01.2011 по 28.03.2013, а саме черепиця дахова рядова, моделей: TP (Taunus Pf); HP (Harzer Pf); FP (Frankfurter lumino Pf), виробництва Monier Braas Sp.z o.o.

Відповідач прийшов до висновку про необхідність коригування митної вартості товарів з огляду на те, що з документів наданих при митному оформленні товарів, а саме - з декларацій митної вартості, відповідачем встановлений факт пов'язаності ТОВ "Моньє" та Monier Braas Sp.z о.о., ціни, вказані у прайс-листі Monier Braas Sp.z о.о., який був розміщений за електронною адресою: http://www.monier.pl/produktv/cennik.htnil. перевищують ціни на черепицю дахову, що ввозилася позивачем протягом 2011 - 2013 років, що, на думку відповідача, свідчить про вплив взаємозалежності ТОВ "Моньє" і Monier Braas Sp.z о.о. на ціну ввезених товарів.

З метою перевірки обґрунтованості визначення розміру сплачених митних платежів, відповідач запропонував надати додаткові документи, в тому числі банківські, про що зазначив в акті за результатами перевірки.

Як наслідок, відповідачем здійснене коригування митної вартості товарів імпортованих ТОВ "Моньє" за ціною подібних (аналогічних) товарів. В основу розрахунку скоригованої митної вартості покладена ціна черепиці дахової рядової Romanska lumino (перша позиція) - 3,06 польських злотих за 1 шт., що містилася у вказаному прайс-листі виробника Monier Braas Sp.z о.о.

Застосування третього методу, а також використання ціни черепиці Romanska lumino для коригування митної вартості ввезених позивачем товарів обґрунтовується тим, що аналогічні та подібні товари іншими суб'єктами ЗЕД на митну територію України не ввозилися; а у відповідача була відсутня цінова інформація щодо ідентичних товарів, оскільки у зазначеному прайс-листі була відсутня ідентична черепиця дахова.

Наведене стало правовою підставою для прийняття спірних повідомлень - рішень.

Задовольняючи позовні вимоги суди виходили з того, що факт пов'язаності продавця і покупця між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної, водночас відповідачем не надано обґрунтувань, що взаємовідносини покупця і продавця вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Із вказаним висновком суду колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з наступних міркувань.

Приймаючи спірні рішення суди послались на те, що митним органом з метою коригування митної вартості ввезених позивачем товарів не обґрунтовано застосований третій метод визначення митної вартості.

Разом із тим, як вбачається з встановлених судами обставин, Головним управлінням ДФС у Київській області були прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.01.2014 № 000001/22-33 та № 000002/22-33, які не є рішеннями про коригування митної вартості.

Оскаржувані у даній справі податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі акту №0006/3/10-36-22-33/32831998 виїзної планової документальної перевірки стану дотримання позивачем вимог законодавства України з питань митної справи за період діяльності з 01.01.2011 по 30.10.2013 року.

Зазначеним вище актом перевірки було встановлене порушення позивачем вимог ст.58 МК України в частині застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товару "черепиця дахова", виробництва Monier Braas sp.z.o.o., Польща, який імпортувався у період 01.01.2011 - 28.03.2013, а саме позивачем не підтверджена митна вартість товару визначена за ціною зовнішньоекономічного договору.

У зв'язку із наведеним та на підставі ч.4 ст.53 МК України письмовою вимогою Головного управлінням ДФС у Київській області у товариства з обмеженою відповідальністю "Моньє" були витребувані додаткові документи:

- декларації митної вартості, які подавались одночасно з митними деклараціями, оформленими ТОВ "Моньє" у період з 01.01.2011 по 31.10.2013;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару;

- копії митних декларацій країн відправлення;

- виписка з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

- довідкова інформація щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

- розрахунок ціни (калькуляцію).

Позивачем вказані додаткові документи в повному обсязі надані не були, в тому числі не надані банківські документи про здійснення оплати за товар, у зв'язку із чим та на підставі п.п. 54.3.6 п.54.3 ст. 54 глави 4 та п.п.123.1 123 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.01.2014 №000001/22-33 та № 000002/22-33.

Вказані податкові повідомлення-рішення від 14.01.2014 № 000001/22-33 та №000002/22-33 були прийняті відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством не встановлено вимог про зазначення у повідомленні-рішенні обґрунтування підстав його прийняття.

Колегія суддів дійшла думки, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно дослідили обставини справи, вірно встановили характер спірних правовідносин, але невірно застосували норми матеріального права до їх вирішення, що потягло за собою ухвалення незаконних рішень, які підлягають скасуванню.

Згідно ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 2 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2015 року у справі №810/372/15 скасувати, ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Моньє" відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: