ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 липня 2016 року м. Київ справа № 800/366/16
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Степашка О.І.
суддів: Вербицької О.В.
Моторного О.А.
Островича С.Е.
Усенко Є.А.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_4
до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
третя особа - Генеральна прокуратура України
про визнання незаконним та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
04 липня 2016 року ОСОБА_4 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_4 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі по тексту - відповідач, ВККС України), третя особа - Генеральна прокуратура України, про визнання незаконним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03 червня 2016 року №38/вп-16 про продовження строку відстрочення ОСОБА_4 від посади судді Печерського районного суду міста Києва на один місяць.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне рішення є незаконним та прийняте з порушенням вимог чинного законодавства.
У запереченнях на адміністративний позов представник відповідача, а також у поясненнях представника третьої особи позов не визнали та вказали, що при винесенні рішення від 03 червня 2016 року №38/вп-16 ВККС України повністю дотримано процедуру прийняття оскаржуваного рішення, проаналізовано та враховано мотиви наведені у клопотанні Генерального прокурора України, надано оцінку правовій підставі відсторонення судді від посади, враховано тяжкість злочинів у вчиненні яких підозрюється позивач, фактичні обставини та просять відмовити позивачеві в задоволені позовних вимог.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
В зв'язку з цим розгляд справи за адміністративним позовом проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 постановою Верховної Ради України від 03 лютого 2011 року №2990-УІ обраний на посаду судді Печерського районного суду м. Києва безстроково.
23 березня 2016 року до ВККС України в порядку, передбаченому статтями 154, 158 КПК України та частиною 4 статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», надійшло клопотання Генерального прокурора України про продовження строку відсторонення ОСОБА_4 від посади судді Печерського районного суду м. Києва у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності.
Вказане клопотання мотивоване тим, що на розгляді Вишгородського районного суду Київської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 375 Кримінального кодексу України. У ході досудового розслідування із наявних доказів попередньо встановлено постановлення суддею ОСОБА_4 завідомо неправосудного рішення у цивільній справі.
ОСОБА_4, перебуваючи на посаді судді, може знищити чи підробити речі й документи, які мають суттєве значення для судового провадження, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників у кримінальному провадженні з числа працівників Печерського районного суду міста Києва, зокрема свого помічника та секретаря судового засідання; може допустити інші аналогічні кримінальні правопорушення, оскільки вчиненню вказаного злочину сприяло те, що він обіймає посаду судді.
03 червня 2016 року ВККС України прийняла рішення №38/вп-16 про задоволення клопотання Генерального прокурора України про відсторонення ОСОБА_4 від посади судді Печерського районного суду м. Києва строком на один місяць.
Рішення ВККС України мотивовано тим, що доводи клопотання Генерального прокурора України про відсторонення від посади судді, є обґрунтованими і належно підтвердженими доданими до нього копіями матеріалів кримінального провадження, з яких вбачається, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину у сфері службової діяльності, передбаченого частини 2 статті 375 Кримінального кодексу України, є службовою особою, яка займає відповідальне становище. Крім того, зазначено, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 серпня 2015 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 направлено за підсудністю до Вишгородського районного суду Київської області для розгляду по суті.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В межах кримінального провадження передбачено відсторонення судді від посади, яке відповідно до частини 3 статті 154 КПК України та частини 4 статті 49, пункту 9 частини 1 статті 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюється ВККС України на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України в порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до частини 1 статті 154 КПК України визначено, що відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину.
З матеріалів справи вбачається, що позивач обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частини 2 статті 375 КК України, справа про його обвинувачення передана для розгляду до суду по суті.
Згідно пункту 15.1 Регламенту ВККС затвердженого рішенням ВККС від 08 червня 2011 року №1802/зп-11 (далі - Регламент, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що Комісія приймає рішення про відсторонення судді від посади на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України в порядку, встановленому Законом, та з урахуванням положень КПК України.
Статтею 157 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов'язаний врахувати такі обставини:
1) правову підставу для відсторонення від посади;
2) достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;
3) наслідки відсторонення від посади для інших осіб.
Пунктом 15.10 Регламенту визначено, що Комісії продовжує строк відсторонення судді від посади на підставі відповідного вмотивованого клопотання Генерального прокурора України про продовження цього строку.
Строк продовження відсторонення судді від посади у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності встановлюється процесуальним законом.
Як зазначено у пункту 15.11 Регламенту, розгляд клопотання Генерального прокурора України про продовження строку відсторонення судді від посади здійснюється Комісією в порядку, передбаченому пунктами 15.5 та 15.6 Розділу XV Регламенту.
Відповідно до п. 15.6 Регламенту ВККС, під час розгляду клопотання про відсторонення судді від посади Комісія має право заслухати будь-яку особу чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про відсторонення судді від посади. Вирішуючи питання про відсторонення судді від посади, Комісія враховує:
- мотиви, наведені в клопотанні Генерального прокурора України;
- правову підставу для відсторонення судді від посади;
- наслідки відсторонення судді від посади для інших осіб.
У клопотанні Генерального прокурора України, поданого на вирішення ВККС України, зазначено, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03 серпня 2015 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 направлено за підсудністю до Вишгородського районного суду Київської області для розгляду по суті.
Як вбачається зі змісту клопотання про відсторонення позивача від посади судді, необхідність застосування заходу забезпечення кримінального провадження обґрунтована тим, що триває кримінальне провадження, у якому ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні злочину, який вчинено з використанням повноважень судді. Судове засідання з розгляду зазначеного провадження ще не призначено. На сьогодні існують обґрунтовані ризики впливу судді на свідків у кримінальному провадженні, можливості доступу до судових справ, іншої документації суду. Відсторонення від посади судді необхідне для запобігання його протиправній поведінці під час судового розгляду кримінального провадження.
З оскаржуваного рішення ВККС України вбачається, що під час прийняття такого, відповідач керувався зазначеними вище вимогами законодавства, з врахуванням доводів сторін, перевірив обґрунтованість підстав, за яких було порушено питання про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як відсторонення судді від посади, та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування такого.
Оскаржуване рішення відповідач вмотивував тим, що позивач перебуваючи на посаді судді займає відповідальне становище і обвинувачується у вчиненні злочину пов'язаного з його професійною діяльністю, а тому є ризики, що перебуваючи на посаді судді Печерського районного суду міста Києва, користуючись наданими владними повноваженнями, матиме доступ до службових приміщень та судових справ, а також до іншої документації суду; може давати обов'язкові до виконання вказівки своїм підлеглим працівникам (секретарю та помічнику) і в такий спосіб перешкоджати здійсненню кримінального провадження; може впливати на свідків та інших учасників провадження які були допитані під час досудового розслідування та надаватимуть свідчення в суді, що перешкоджатиме встановленню істини у справі; перебуваючи на посаді судді та продовжуючи здійснювати правосуддя, може допустити інші правопорушення, під приводом розгляду судових справ, які перебувають у нього в провадженні.
Судом встановлено, що секретар судового засідання, яка є свідком по кримінальній справі, на даний час працює помічником судді ОСОБА_4 та перебуває у прямому підпорядкуванні судді.
З урахуванням положень статті 154 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.
За таких обставин, при розгляді кримінальної справи, зазначена особа при її свідченні в суді може знаходитись під впливом свого безпосереднього керівника, який є обвинуваченим у кримінальному провадженні, що може заважати встановленню істини у справі.
В письмових запереченнях на позовну заяву від 20 травня 2016 року №17/7-13244-12 ВККС України зазначає, що під час засідання Комісією було встановлено, що оригінал справи, яка є предметом дослідження у кримінальному провадженні, перебуває у Печерському районному судді міста Києва, а у зв'язку з цим існують обґрунтовані ризики того, що перебуваючи на посаді судді Печерському районному судді міста Києва, виконуючи обов'язки судді та користуючись наданими повноваженнями, позивач, як суддя, матиме доступ до справ, зокрема до тієї, яка є предметом дослідження у кримінальному провадженні, та іншої документації суду.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини стосовно вмотивованості рішень органів з вирішення спорів або судових рішень, то у таких рішеннях мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Руїс Торіха проти Іспанії» (заява №18390/91) від 23 листопада 1994 року, «Суомінен проти Фінляндії» (заява №37801/97) від 1 липня 2003 року).
Таким чином, при розгляді клопотання Генерального прокурора України ВККС України обґрунтовано застосувала такий захід як відсторонення від посади.
Статтею 1 Кодексу суддівської етики затвердженого ХІ черговим з'їздом суддів України 22 лютого 2013 року передбачено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Згідно статті 3 Кодексу суддівської етики, суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.
Враховуючи вищенаведені норми Кодексу суддівської етики суд вважає, що сам факт перебування судді у статусі обвинуваченого з одночасним здійсненням ним правосуддя може мати негативні наслідки для суспільної думки щодо його неупередженості при прийнятті ним відповідних судових рішень.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для скасування рішення відповідача від 03 червня 2016 року №38/вп-16 щодо відсторонення позивача від посади судді Печерського районного суду м. Києва строком на один місяці у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності, а тому вказана позовна вимога не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 86, 128, 159-163, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України третя особа - Генеральна прокуратура України про визнання незаконним та скасування рішення.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття і не підлягає перегляду Верховним Судом України.
Головуючий (підпис) О.І. Степашко
Судді (підпис) О.В. Вербицька
(підпис) О.А. Моторний
(підпис) С.Е. Острович
(підпис) Є.А. Усенко