ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2016 року м. Київ К/9991/78188/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

при секретарі: Корецькому І.О., розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Спец-Компані «Гергард-Річ»

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2012

та касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31.08.2012

та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2012

у справі № 2а/1270/5665/2012 Луганського окружного адміністративного суду

за позовом Приватного підприємства «Спец-Компані «Гергард-Річ»

до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби

про визнання дій протиправними, скасування акту перевірки, податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31.08.2012 позов задоволено: визнано протиправними дії ДПІ в Артемівському районі м. Луганська Луганської області ДПС щодо проведення камеральної перевірки та складання акту від 09.04.2012 № 1/15-100/34526020; визнано недійсним та скасовано акт камеральної перевірки від 09.04.2012 № 1/15-100/34526020; визнані недійсними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ в Артемівському районі м. Луганська Луганської області ДПС від 27.04.2012 р. № 00024215100 та № 00024315100.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2012 постанову суду першої інстанції скасовано у частині задоволення позову про визнання дій відповідача щодо проведення камеральної перевірки та складання акту з податкової звітності з податку на прибуток від 09.04.2012 № 1/12-100/34526020 ПП «Спец-Компані «Гергард-Річ» протиправними; визнання недійсним та скасування акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 09.04.2012 № 1/12-100/34526020 про проведення камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток; визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.04.2012р. № 00024215100 про сплату штрафу у розмірі 4232,55 грн. та № 00024315100 про сплату штрафу у розмірі 1437,10 грн.; в цій частині позовних вимог відмовлено; в іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ПП «Спец-Компані «Гергард-Річ» просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

ДПІ у своїй касаційній скарзі просить скасувати ухвалені у справі судові рішення в частині задоволених позовних вимог з огляду на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Сторони не реалізували своє процесуальне право щодо подання заперечень проти касаційної скарги іншої із сторін.

У зв'язку з неявкою у судове засідання, призначене на 27.04.2016 о 12:00, осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до частини 1 ст. 41 КАС України, не здійснюється.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Як встановлено у судовому процесі, фактичною підставою для застосування до позивача штрафних санкцій, згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені у акті перевірки від 09.04.2012 № 1/15-100/34526020, про порушення норм пункту 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (ПК): несвоєчасна сплата самостійно узгоджених податкових зобов'язань із податку на прибуток за податковими деклараціями за 3-й квартал 2010 року, за 2010 рік та 2011 рік.

За наслідками перевірки відповідачем відносно позивача прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.04.2012: № 00024215100, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 846,51 грн., що становить 20% суми несвоєчасно сплаченого податкового зобов'язання із податку на прибуток у сумі 4232,55 грн.; № 00024315100, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 2309,83 грн., що становить 10% суми несвоєчасно сплаченого податкового зобов'язання із податку на прибуток у сумі 23098,38 грн.

У судовому процесі встановлено, що штрафна санкція за податковим повідомленням рішенням від 27.04.2012: № 00024215100 нарахована у зв'язку із затримкою позивачем на 74 дні оплати узгодженого податкового зобов'язання із податку на прибуток у сумі 4232,55 грн. за податковою декларацією від 07.02.2011 № 81236; сума податку фактично сплачена 04.05.2011. Штрафні санкції за податковим повідомленням-рішенням від 27.04.2012 № 00024315100 були нараховані наступним чином: 143,71 грн. штрафу нараховані за декларацією з податку на прибуток від 09.11.2010 № 63023, податкові зобов'язання у сумі 1437,10 грн. за якою сплачені 25.11.2010 (затримка на 6 днів); 1500,00 грн. та 666,12 грн. - за декларацією від 09.02.2012 № 9015879806, податкові зобов'язання у сумах 15000,10 грн. та 6661,18 грн. за якою сплачені 13.03.2012 (затримка на 23 дні) та 19.03.2012 (затримка на 23 дні) відповідно.

Згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У відповідності з пунктом 57.1 ст. 57 ПК платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 126.1 ст. 126 ПК (у редакції, чинній на час виникнення відносин, з приводу прав і обов'язків у яких виник спір) встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 10 Перехідних положень ПК штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

За змістом вказаних правових норм, однією із вихідних даних, з якою законодавець пов'язує визначення розміру штрафу є дата сплати суми податкового зобов'язання, яка і вважається датою закінчення триваючого порушення.

Роблячи висновок щодо правомірності застосованих до позивача штрафних санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням від 27.04.2012 № 00024315100, апеляційний суд, на відміну від суду першої інстанції, обґрунтовано виходив з того, що ДПІ правильно застосувала розмір штрафних санкцій, встановлений законом, чинним на день прийняття рішень щодо їх застосування.

У той же час, судом апеляційної інстанції не були враховані норми пункту 7 підрозділу 10 Перехідних положень ПК, згідно з якими встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Враховуючи те, що сплата позивачем податкового зобов'язання, за порушення строків яких була застосована штрафна санкція згідно з податковим повідомленням-рішенням від 27.04.2012р. № 00024215100, відбулась 04.05.2011, у відповідача не було підстав для застосування штрафних санкцій у розмірі більше 1 гривні.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 27.04.2012р. № 00024215100 підлягає скасуванню у частині застосування штрафних санкцій у розмірі 845,51 грн. (846,51-1,00).

Правильними є також висновки суду апеляційної інстанції у частині позовних вимог про визнання дій відповідача щодо проведення камеральної перевірки та складання акту з податкової звітності з податку на прибуток від 09.04.2012 № 1/12-100/34526020 ПП «Спец-Компані «Гергард-Річ» протиправними; визнання недійсним та скасування акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток 09.04.2012 № 1/12-100/34526020.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до пункту 1 частини 2 ст. 17 цього Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень як правового акта індивідуальної дії є прямий (безпосередній) вплив рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, зокрема обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов'язків. Прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, як правило, є результатом вчинення ряду дій, зокрема щодо проведення перевірки, складання акта (довідки, протоколу тощо) за результатами її проведення. З огляду на те, що в правовому регулюванні приймає участь рішення суб'єкта владних повноважень, а не окремі дії, вчинені в процесі здійснення владних повноважень, за результатами яких прийнято рішення, такі дії не можуть бути предметом самостійного оскарження до адміністративного суду, окремо від оскарження рішення. Обставини щодо вчинення цих дій входять до предмету доведення у справі за позовом про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, а їх правова оцінка судом на відповідність встановлених законом компетенції суб'єкта владних повноважень та порядку їх вчинення може бути підставою для скасування рішення як протиправного внаслідок вчинення посадовими особами суб'єкта владних повноважень дій не у спосіб та не у порядку, встановлених законом

Відповідно до ст. 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись ст.ст. 41, 220, 221, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Приватного підприємства «Спец-Компані «Гергард-Річ» та Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби задовольнити частково, скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2012, змінити постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31.08.2012, позов задовольнити частково: скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби від 27.04.2012р. № 00024215100 у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 845,51 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев