ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" січня 2016 р. м. Київ К/800/68503/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Чумаченко Т.А., Смоковича М.І., Сороки М.О., при секретарі:Слободян О.М., за участю представника позивача - представника відповідача (Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) - представника уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Інтербанк» Караченцева Артема Юрійовича ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Інтербанк» Кононця Вадима Валерійовича та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_10 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Інтербанк» Кононця Вадима Валерійовича, третя особа: відділ Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, про зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів, визнання неправомірною та протиправною бездіяльності, - в с т а н о в и л а:ОСОБА_10 звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Інтербанк» Кононця Вадима Валерійовича, третя особа: відділ Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у

м. Києві, про зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів, визнання неправомірною та протиправною бездіяльності.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 жовтня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 жовтня 2014 року скасовано.

Прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Інтербанк» Кононця Вадима Валерійовича: щодо ненадання до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткової інформації про вкладника - ОСОБА_10 щодо необхідності здійснити останньому виплату відшкодування; щодо невключення ОСОБА_10 до переліку вкладників публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Інтербанк», які мають право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок коштів Фонду за договором банківського вкладу «Строковий» №45 в національній валюті України з щомісячною виплатою процентів від 15 березня 2013 року.

Зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити необхідні дії для включення ОСОБА_10 в загальний реєстр вкладників публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Інтербанк», які мають право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок коштів Фонду за договором банківського вкладу «Строковий» №45 в національній валюті України з щомісячною виплатою процентів від 15 березня 2013 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Інтербанк» Кононець Вадим Валерійович та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернулись до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, в яких посилаються на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просять рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційних скарг, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню за таких підстав.

Судами встановлено, що між позивачем та публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Інтербанк» 15 березня 2013 року був укладений договір банківського вкладу «Строковий» №45, відповідно до умов якого позивач розмістив у банку банківський вклад у розмірі 100000 грн., з виплатою банком 12% річних по закінченню кожного розрахункового періоду, строком на 3 місяці, з поверненням вкладу 15 червня 2013 року.

У зв'язку з невиконанням публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Інтербанк» своїх зобов'язань щодо повернення коштів за вищезазначеним договором, позивач звернувся до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків

від 19 серпня 2013 року стягнуто з публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Інтербанк» на користь ОСОБА_10 заборгованість за договором банківського вкладу «Строковий» №45 від 15 березня 2013 року в сумі 104938 грн.

Дніпровським районним судом м. Києва видано виконавчий лист від 07 жовтня 2013 року №755/22950/13-ц на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 19 серпня 2013 року.

За заявою позивача на підставі виконавчого листа від 07 жовтня 2013 року №755/22950/13-ц, виданого Дніпровським районним судом м. Києва, державним виконавцем Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції в м. Києві винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 05 листопада 2013 року №40536767.

Зазначене виконавче провадження приєднано до зведеного виконавчого провадження №2045/11 про стягнення коштів з публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Інтербанк» на користь стягувачів на загальну суму 892965, 51 грн.

Державним виконавцем 01 квітня 2014 року направлено до Головного управління Національного банку України платіжні вимоги щодо кожного зі стягувачів за зведеним виконавчим провадженням.

Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Інтербанк» 08 квітня 2014 року перераховано на депозитний рахунок виконавчої служби на виконання виконавчого листа, виданого позивачу, кошти в сумі 117955, 83 грн., які були розподілені державним виконавцем між всіма стягувачами у зведеному виконавчому провадженні, з яких позивачу перераховано 11113, 91 грн.

Постановою Правління Національного банку України від 23 квітня 2014 року №234/БТ публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Інтербанк» віднесено до категорії неплатоспроможних, а рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24 квітня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Інтербанк» Кононця Вадима Валерійовича.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 22 липня 2014 року №432 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Інтербанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення

від 23 липня 2014 року №61 про початок процедури ліквідації та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Інтербанк».

31 липня 2014 року позивач звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою про відшкодування суми непогашеної заборгованості за вкладом.

03 вересня 2014 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відмовив у виплаті гарантованої суми відшкодування, вважаючи, що публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Інтербанк» вже було перераховано на депозитний рахунок виконавчої служби всю суму коштів за виконавчим листом позивача від 07 жовтня 2013 року №755/22950/13-ц та платіжною вимогою відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві (суму заборгованості перед відповідачем та виконавчий збір за примусове виконання рішення суду).

З метою зобов'язання відповідачів вчинити дії щодо включення його до загального реєстру вкладників, що мають право на відшкодування за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб недоотриманої суми коштів, ОСОБА_10 звернувся до суду з цим позовом.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції виходив з того, що зобов'язання банку перед позивачем виконане не в повному обсязі, оскільки позивач отримав лише частину суми банківського вкладу за зведеним виконавчим провадженням, а тому у відповідача наявний обов'язок включення позивача до реєстру вкладників з метою отримання решти суми вкладу.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки судами встановлено та не заперечується сторонами, що на рахунок державного виконавця публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Інтербанк» були перераховані на депозитний рахунок виконавчої служби кошти за виконавчим листом позивача від 07 жовтня 2013 року №755/22950/13-ц, які державним виконавцем були розподілені між всіма стягувачами за зведеним виконавчим провадженням, а тому позивачем була отримана не повна сума вкладу, а лише кошти в розмірі 11113, 91 грн.

Отже, судом апеляційної інстанції правильно та повно встановлені обставини справи, а також надана їм належна правова оцінка.

Разом з цим, відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Статтею 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд гарантує відшкодування коштів за вкладом, який вкладник має в банку, що в подальшому реорганізувався шляхом перетворення, на тих самих умовах, що і до реорганізації.

Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; розміщені на вклад власником істотної участі банку; розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; за вкладами у філіях іноземних банків; за вкладами у банківських металах.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Статтею 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом; нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

Обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо, зокрема, виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження: зокрема, складає не пізніше ніж через три дні з дня свого призначення перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Статтею 44 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі якщо сума, стягнута з боржника, недостатня для задоволення всіх вимог за виконавчими документами, вона розподіляється державним виконавцем між стягувачами в порядку черговості, встановленому цією статтею.

Згідно зі статтею 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі: зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій не в повній мірі врахували вищенаведені норми матеріального права щодо повноважень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що тягне за собою скасування судових рішень та ухвалення нового судового рішення у справі відповідно до вимог статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 220, 221, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Касаційні скарги уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Інтербанк» Кононця Вадима Валерійовича та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 жовтня 2014 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_10 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Інтербанк» Кононця Вадима Валерійовича щодо ненадання до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформації щодо вкладника публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Інтербанк» ОСОБА_10.

Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Інтербанк» Караченцева Артема Юрійовича включити ОСОБА_10 до переліку вкладників публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Інтербанк», які мають право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити необхідні дії щодо включення ОСОБА_10 в загальний реєстр вкладників публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Інтербанк», які мають право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок коштів Фонду, за договором банківського вкладу від 15 березня 2013 року №45.

Постанова оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом

України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: