ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"27" січня 2016 р. м. Київ К/800/18262/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Олексієнка М.М. (доповідач), Ситникова О.Ф., Штульман І.В.,
здійснивши в письмовому провадженні касаційний розгляд справи за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області (далі - УПФ) до фермерського господарства «Мічурінський» (далі - ФГ «Мічурінський») про стягнення витрат на виплату і доставку пільгової пенсії за касаційною скаргою представника позивача на судові рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 8 грудня 2014 року, Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року,
в с т а н о в и л а :
У липні 2014 року УПФ звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ФГ «Мічурінський» за період з травня по червень 2014 року 1706,64 грн. заборгованості по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій, призначених за пунктом «ж» статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII).
Посилалося на те, що господарство має заборгованість перед Пенсійним фондом по зазначених витратах, проте добровільно сплачувати кошти не бажає.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 8 грудня 2014 року, залишеною без змін Вінницьким апеляційним адміністративним судом від 24 березня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просить попередні судові рішення скасувати і ухвалити нове про задоволення позову Вказує на те, що відповідач не є платником фіксованого сільськогосподарського податку, а отже не звільнений від сплати витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.
Враховуючи відсутність клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.
З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги з урахуванням наступного.
За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 9 серпня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.
За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону № 1788-XII, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону № 1788-XII, покриваються підприємствами та організаціями.
Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, а отже, і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок ПФУ та Державного бюджету України відповідно.
Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.
Так, згідно зі статтею 14 Закону № 1788-XII працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.
Аналізуючи положення пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV у контексті статті 14 Закону № 1788-XII, Верховний Суд України в постанові від 7 липня 2015 року (справа № 21-735а15) прийшов до висновку, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону № 1788-XII.
Згідно з пунктом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19 грудня 2003 року № 21-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663; далі - Інструкція) відшкодуванню підлягають витрати ПФУ на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.
За приписами пункту 6.4 цього нормативного акту розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів ПФУ щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом десяти днів з новопризначених пенсій.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до ПФУ зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.8 Інструкції.
Судами попередніх інстанцій встановили, що за господарством рахується пенсіонер-пільговик, якому пенсія призначена відповідно до пункту «ж» статті 13 Закону № 1788-XII.
Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій про відсутність у відповідача обов'язку відшкодовувати УПФ витрати на виплату та доставку пенсії, призначеної відповідно до пункту «ж» статті 13 Закону № 1788-XII, є помилковим, оскільки згідно з цим пунктом на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Такий порядок визначено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1992 року № 244 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро та більше дітей».
Отже, суди не врахували, що при вирішенні питання щодо правильного застосування пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV та підпункту 6.6 розділу 6 Інструкції, яка полягає у тому, що обов'язок з відшкодовування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, в частині пенсій, призначених у порядку пункту «ж» статті 13 Закону № 1788-XII, покладений на підприємства.
Приймаючи до уваги, що судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи встановлені повно і правильно, лише допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, тому відповідно до статті 229 КАС України рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову. Стягнути з ФГ «Мічуринський» на користь УПФ 1706,64 грн. витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за період з травня-липня 2014 року
На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а :
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області задовольнити.
Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 8 грудня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити. Стягнути з фермерського господарства «Мічурінський» на користь управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області 1706,64 грн. заборгованості по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій, призначених за пунктом «ж» статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», за період з травня по червень 2014 року.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: М.М. Олексієнко
О.Ф. Ситников
І.В. Штульман