ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" січня 2016 р. м. Київ К/800/1881/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Олексієнка М.М. (доповідач), Рецебуринського Ю.Й., Штульман І.В.,

за участю секретаря судового засідання Крапивки Л.А., представника прокуратури Гудименко Ю.П., третьої особи ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в касаційному порядку справу за адміністративним позовом прокурора Заводського району міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області (далі - Прокурор) до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області (далі - УПФ), третя особа - ОСОБА_5 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання призначити пенсію за касаційною скаргою Прокурора на судові рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року, Дніпропетровський апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року,

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2014 року Прокурор звернувся до суду з позовом, у якому просив:

визнати протиправною бездіяльність УПФ щодо неналежного розгляду подання Прокурора від 20.08.2014 року про усунення порушень вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;

зобов'язати відповідача призначити пенсію ОСОБА_5 за списком №1 з 20 квітня 2012 року, тобто з дня подачі заяви, а не з часу набрання рішення законної сили.

Посилався на незаконність визначення дати призначення пенсії ОСОБА_5 та протиправної бездіяльності у розгляді подання Прокурора.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року, залишеною без змін Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом від 16 грудня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі заступник прокурора Дніпропетровської області, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просить попередні судові рішення скасувати і ухвалити нове про задоволення позову. Вказує на те, що право на призначення пільгової пенсії виникло у ОСОБА_5 з моменту звернення до УПФ із заявою, а не з часу набрання рішення суду законної сили.

В судовому засіданні представник позивача та третя особа вимоги, викладені в касаційній скарзі, підтримали.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги частково з урахуванням наступного.

Принципи, засади та механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначається Законом України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV).

Відповідно до частини першої статті 45 цього Закону пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Згідно пункту 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846, днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У разі, якщо до заяви про призначення, відновлення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за пенсією вважається день приймання заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо документи, які необхідно подати додатково, протягом трьох місяців не подані, пенсія призначається, відновлюється за наявними документами. У подальшому при надходженні додаткових документів пенсія перераховується зі строків, передбачених пунктом четвертим статті 45 Закону.

Пунктом 6 цього Порядку передбачено, що особам, які одержують пенсію, призначену органами Пенсійного фонду за іншими законами, пенсія призначається з дня звернення з урахуванням пункту 5 цього Порядку.

Таким чином, законодавством встановлений строк призначення пенсії - з моменту звернення із заявою про призначення пенсії, якщо інше не передбачено законом.

Згідно обставин справи, встановлених судами, 10 квітня 2012 року ОСОБА_5 звернувся із заявою до УПФ про призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 1. Рішенням Комісії від 25 квітня 2014 року № 19 відмовлено у призначенні пільгової пенсії через відсутність необхідного стажу роботи. Постановою суду від 25 лютого 2013 року, яка набрала законної сили 16 травня 2013 року, рішення Комісії скасовано та зобов'язано УПФ зарахувати до пільгового стажу період проходження служби у Збройних силах СРСР. На виконання рішення суду, УПФ призначено пенсію ОСОБА_5 з 16 травня 2013 року, тобто з дня набрання законної сили судового рішення.

Враховуючи зазначені обставини та норми права, суди попередніх інстанцій прийшли до помилкового висновку, що призначення пенсії повинно бути з моменту набрання законної сили рішення суду, а не з дня подачі заяви та набуття права на пенсію.

Відповідно до положень, викладених у пункті 1 частини другої статті 162 КАС України, уразі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Виходячи зі змісту зазначеної норми, скасування правового акту спрямоване на припинення його дії, тобто на припинення настання юридичних і фактичних наслідків, які передбачалися, коли акт приймався і набув чинності. При цьому, коли обставини, що зумовили протиправність акта існували на момент його припинення, то такий акт припиняється з моменту набрання ним чинності.

Як свідчать фактичні обставини справи, встановлені судами, на момент прийняття рішення Комісії УПФ., яке було предметом оскарження і в подальшому скасоване, обставини, що зумовили його протиправність, існували на момент прийняття, а отже подання Прокурора про необхідність призначення пенсії ОСОБА_5 з дня звернення із заявою є обґрунтованим. Проте, Прокурор допустив помилку у визначенні дати подання такої заяви. Згідно судових рішень, які набрали законної сили, встановлено, що ОСОБА_5 звернувся до УПФ із заявою 10.04.2012 року.

Приймаючи до уваги, що судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи встановлені повно і правильно, але допущено порушення норми матеріального та процесуального права, що призвели до ухвалення незаконних судових рішень, тому попередні судові рішення підлягають скасуванню з підстав, передбачених статтею 229 КАС України, і ухвалення нового про задоволення позову частково. Визнати протиправними дій УПФ., допущені при розгляді подання Прокурора від 20 серпня 2014 року про усунення порушень вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо дати призначення пенсії ОСОБА_5 Зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_5 пенсію на пільгових умовах за списком № 1 з моменту набуття права на зазначену пенсію з урахуванням Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», постанови Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 25 лютого 2013 року та заяви про призначення пенсії від 10 квітня 2012 року.

Виходячи зі змісту частини другої статті 2 КАС України, під діями суб'єкта владних повноважень необхідно розуміти активну поведінку, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних чи юридичних осіб. В той час під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може вплинути на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичних та юридичних осіб ( наприклад, не прийняття рішення за скаргою або заявою у визначені строки). За матеріалами справи УПФ допустило протиправні дії. В даному випадку відповідачем допущено протиправні дії, які виразилися у відмови в задоволенні подання, а не бездіяльність.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити частково.

Скасувати судові рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року, Дніпропетровський апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року і ухвалити нову постанову про задоволення позову частково.

Визнати протиправними дій управління пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, допущені при розгляді подання прокурора Заводського району м. Дніпродзержинська від 20 серпня 2014 року про усунення порушень вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо дати призначення пенсії ОСОБА_5 Зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_5 пенсію на пільгових умовах за списком № 1 з моменту набуття права на зазначену пенсію з урахуванням Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», постанови Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 25 лютого 2013 року та заяви від 10 квітня 2012 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.М. Олексієнко

Ю.Й. Рецебуринський

І.В. Штульман