ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2016 року м. Київ К/800/27733/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого: Штульман І.В. (доповідач),

суддів: Олексієнка М.М.,

Рецебуринського Ю.Й., -

розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2013 року, -

встановив:

ОСОБА_2 5 липня 2011 року звернулася в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Дніпровський районний суд міста Києва ухвалою від 21 листопада 2011 року залучив до участі у даній справі в якості другого відповідача - Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 7 грудня 2011 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2013 року постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 7 грудня 2011 року скасовано, прийнято нову постанову про часткове задоволення позовних вимог. Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації і Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування і виплати ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною у розмірі, меншому прожиткового мінімуму. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації здійснити перерахунок позивачеві допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 5 січня 2011 року по 23 вересня 2012 року з урахуванням проведених виплат. Зобов'язано Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат провести виплати ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 5 січня 2011 року по 23 вересня 2012 року з урахуванням проведених виплат.

У касаційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить Вищий адміністративний суд України скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2013 року і прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в перерахунку та виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 5 січня 2011 року по 23 вересня 2012 року.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи те, що сторони в судове засідання не з'явились, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, то суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно частин 1, 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Судами встановлено, що позивач є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачеві було призначено з 3 грудня 2009 року по 23 вересня 2012 року.

Не погоджуючись із розміром нарахованих їй виплат зазначеної допомоги, ОСОБА_2 звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою про перерахунок такої допомоги, однак у перерахунку їй було відмовлено.

Вважаючи неправомірною таку відмову, ОСОБА_2 звернулася до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі нараховували та виплачували ОСОБА_2 допомогу

по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності до чинного законодавства.

Суд апеляційної інстанції не погодився із рішенням суду першої інстанції, дійшов висновку, що за період з 5 січня 2011 року по 23 вересня 2012 року позивач має право на перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Як вбачається з копії листа Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 24 березня 2011 року № 37/13-1272 ОСОБА_2 з 3 грудня 2009 року було призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як працюючій жінці. Позивач має статус особи застрахованої у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Так, до 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI (далі - Закон № 107-VI) - відносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-ХII (далі - Закон № 2811-XII), дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13), та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001 року № 2240-III (далі - Закон № 2240-III), який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими законами.

Зокрема, статтею 43 Закону № 2240-III було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI були внесені відповідні

зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до

статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40-44.

Конституційний Суд України Рішенням від 22 травня 2008 року

№ 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI,

в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-III.

Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ

II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з часу проголошення Конституційним Судом України Рішення № 10-рп/2008 відновили свою дію вищезазначені положення

Закону № 2240-III.

Статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року № 835-VI (далі - Закон № 835-VI) та статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 27 квітня 2010 року № 2154-VI (далі - Закон № 2154-VI) передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону № 2811-ХІІ (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 46 Закону № 835-VI та статті 45 Закону № 2154-VI не приймався.

Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону № 2240-III на виконання статті 46 Закону № 835-VI та статті 45 Закону № 2154-VI Кабінетом Міністрів України не визначалися.

Законами України про Державний бюджет України на 2011-2012 роки не змінювались розмір та порядок виплат грошових коштів, обумовлених Законом № 2240-III.

Оскільки у справі, що розглядається, спір виник щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особі, яка застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, то колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону, яким є Закон № 2240-III.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 за період з 5 січня 2011 року по 23 вересня 2012 року (з урахуванням встановленого законом шестимісячного строку звернення до адміністративного суду), однак при цьому помилково виходив з того, що у зазначений період позивач має право на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, оскільки відповідно до вимог статті 43 Закону № 2240-III допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням

Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації - задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2013 року - змінити, абзаци п'ятий та шостий резолютивної частини постанови викласти абзацом в наступній редакції: «Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації і Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати і виплатити ОСОБА_2 за період з 5 січня 2011 року по 23 вересня 2012 року допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом, з урахуванням проведених виплат».

В іншій частині постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2013 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Штульман І.В.

Судді: Олексієнко М.М.

Рецебуринський Ю.Й.