ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"27" січня 2016 р. м. Київ К/9991/23090/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.,
за участю: секретаря Латишевої Л.П.,
представника позивача Соколовської А.В.,
прокурора Гудименко Ю.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Прокуратури Одеської області та Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 по справі №2а/1570/4894/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескаро Колор» до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області, за участю Біляївської міжрайонної прокуратури Одеської області про визнання дій протиправними.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника позивача та прокурора, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24.11.2011, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескаро Колор» до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області, за участю Біляївської міжрайонної прокуратури Одеської області про визнання дій протиправними - задоволено. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області при проведенні документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескаро Колор» та складанні акту від 08.06.2011 №1142/23 «Про проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескаро Колор» по питанню дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період діяльності з 01.12.2010 по 28.02.2011».
Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області щодо зменшення податкових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескаро Колор» у сумі 2146152,00грн. (за грудень 2010 року 598299,00грн., за січень 2011 року 642612,00грн., за лютий 2011 року 905241,00грн.) за наслідками акту від 08.06.2011 №1142/23 «Про проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескаро Колор» по питанню дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період діяльності з 01.12.2010 по 28.02.2011».
Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області щодо зменшення податкового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескаро Колор» у сумі 1067500,00грн. (за грудень 2010 року 180476,00грн., за січень 2011 року 564312,00грн., за лютий 2011 року - 322712,00грн.) за наслідками акту перевірки від 08.06.2011 №1142/23 «Про проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескаро Колор» по питанню дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період діяльності з 01.12.2010 по 28.02.2011».
Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області щодо встановлення нікчемними правочинів Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескаро Колор» по ланцюгу до «вигодонабувача» за наслідками акту перевірки від 08.06.2011 №1142/23 «Про проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескаро Колор» по питанню дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період діяльності з 01.12.2010 по 28.02.2011».
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Прокуратура Одеської області та Державна податкова інспекція у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби 23.03.2012 звернулись з касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 30.03.2012 прийняв їх до свого провадження.
В касаційній скарзі Прокуратура Одеської області просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог Прокуратура Одеської області посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, пункту 2 статті 215, частини першої статті 216 Цивільного кодексу України, частини другої статті 2, статей 17, 86, 159, частини першої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
В касаційній скарзі Державна податкова інспекція у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, статей 3, 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість», частини першої статті 203, частини першої статті 207, статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України.
Перевіривши матеріалами справи наведені у скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Біляївському районі Одеської області проведено документальну позапланову невиїзну перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескаро Колор» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період діяльності з 01.12.2010 по 28.02.2011, про що складено акт від 08.06.2011 №1142/23.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а також порушення статей 203, 215, 216 та 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем, як наслідок не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача», внаслідок чого завищено суму податкового кредиту у сумі 1067500,00грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем порушено порядок проведення невиїзної перевірки, а висновки викладені відповідачем в акті - безпідставні.
Проте, суд касаційної інстанції з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій не погоджується та вважає їх помилковими з наступних підстав.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки.
Так, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Згідно з положеннями пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; у разі проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Державною податковою інспекцією у Біляївському районі Одеської області направлено письмові запити позивачу щодо надання пояснень та їх документальних підтверджень щодо показників, задекларованих у деклараціях з ПДВ, а саме:
- за грудень 2010 року - запит від 31.05.2011 №8987/10/23-1009; відповідь надано листом від 31.05.2011 № 52/5;
- за січень 2011 року - запит від 06.04.2011 №5816/10/23-1009; відповідь надано листом від 18.04.2011 № 41/04;
- за лютий 2011 року - запит від 11.04.2011 №6049/10/23-1009; відповідь надано листом від 22.04.2011 №46/04.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що отримання податковим органом відповіді платника податків на запит не виключає можливості призначення позапланової перевірки у випадку недостатності наданих відомостей або у випадку якщо надана інформація не спростовує виявлені факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового законодавства, та потребує подальшої перевірки.
Таким чином, у відповідача були наявні підстави, визначені Податковим кодексом для, проведення документальної позапланової перевірки.
Згідно з підпунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Згідно з пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Державною податковою інспекцією у Біляївському районі Одеської області видано наказ від 06.06.2011 № 650 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача та повідомлення від 06.06.2011 №47 про проведення документальної позапланової перевірки позивача. Зазначені документи вручені 06.06.2011 особисто головному бухгалтеру позивача, що підтверджується матеріалами справи.
При цьому, пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України не встановлено обов'язку податкового органу щодо завчасного вручення наказу та повідомлення про перевірку, достатнім є вручення відповідних документів до початку проведення перевірки.
Таким чином, за встановлених обставин щодо дотримання податковим органом порядку призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області щодо проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескаро Колор».
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області щодо складання акту від 08.06.2011 №1142/23 «Про проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескаро Колор» по питанню дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період діяльності з 01.12.2010 по 28.02.2011», щодо зменшення податкових зобов'язань у сумі 2146152,00грн., щодо зменшення податкового кредиту у сумі 1067500,00грн. та щодо встановлення нікчемними правочинів Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескаро Колор» по ланцюгу до «вигодонабувача», колегія суддів звертає увагу на наступне.
Відповідно до приписів статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин.
В свою чергу, висновки, викладені в акті податкового органу, складеного за результатом перевірки, не є предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки не є обов'язковими ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу. Актом перевірки не проводяться коригування показників податкового обліку платника податку. Керівник контролюючого органу оцінює викладені в акті перевірки доводи і в разі наявності податкових порушень приймає податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов'язання платникові податків.
Натомість висновки, викладені в акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів та їх особистої думки, а тому не створюють жодних правових наслідків. Відповідно, акти перевірки не порушують права платників податків безвідносно до змісту таких актів, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо протиправності дій по складанню та включенню до актів перевірки будь-яких даних.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.
З урахуванням вищевикладеного, а також зважаючи на те, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 229, 230, 232, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційні скарги Прокуратури Одеської області та Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби задовольнити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 по справі №2а/1570/4894/2011 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Т.М. Шипуліна
Судді: Л.І. Бившева
А.М. Лосєв