ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" листопада 2015 р. м. Київ К/800/33585/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. (головуючий), Єрьоміна А.В., Кравцова О.В.,секретар судового засідання - Коцюрба В.М.,

за участю: представника позивача - Мордасової А.О.,

представника Чернігівської митниці ДФС - Кашина С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «А\Т тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки» до Митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці ДФС, Чернігівської митниці ДФС про скасування рішень, що переглядається за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «А\Т тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2015 року,

у с т а н о в и л а :

У квітні 2015 року ПАТ «А\Т тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки» (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом до Митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці Міндоходів (далі - Митниця), Чернігівської митниці Міндоходів про скасування рішень.

Зазначали, що оскаржуваними рішеннями відповідача скориговано митну вартість ввезеного товару (етикети (картонні коробки складані, з негофрованого картону) для пакування сигарет, з зображенням в розгорнутому вигляді, BPK_PRYL_OSOVY_RC_20_B515_230_PRNT, код товару 48192000; далі - товар, етикети) із застосуванням другорядного (резервного) методу.

Посилаючись на те, що надали митному органу усі необхідні документи, що підтверджують достовірність визначення митної вартості за ціною контракту, просили визнати протиправними та скасувати рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 4 листопада 2014 року № 102040000/2014/000055/1, від 5 листопада 2014 року № 102040000/2014/000056/1, № 102040000/2014/000057/1, від 6 листопада 2014 року № 102040000/2014/000058/1, № 102040000/2014/000059/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102040000/2014/05061, № 102040000/2014/05062, № 102040000/2014/05063, № 102040000/2014/05064, 102040000/2014/05065.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі Товариство, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, а позов задовольнити.

Касаційним судом здійснено заміну відповідачів на належних, тобто Митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці Міндоходів на Митний пост «Прилуки» Чернігівської митниці ДФС, Чернігівської митниці Міндоходів на Чернігівську митницю ДФС.

Заслухавши доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що Товариство (код 14333202) зареєстроване в якості юридичної особи та взяте на облік як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності у Чернігівській митниці.

На підставі контракту від 19 вересня 2013 року № 19/09 (далі - Контракт), укладеного з ТОВ «Амкор ТП Санкт-Петербург», позивач імпортує пакувальні матеріали для упаковки сигарет, в асортименті, кількості та цінах, зазначених у Додатках до Контракту, які є його невід'ємною частиною.

У листопаді 2014 року Товариство імпортувало етикетки: згідно з Додатком № 23 у кількості 3848,13 тис. шт., ціна за 1 тис. шт. - 12,51 євро, на загальну суму 48 140,11 євро відповідно до рахунку № 2183 від 23 жовтня 2014 року; згідно з Додатком № 24 у кількості 3848,13 тис. шт., ціна за 1 тис. шт. - 12,51 євро, на загальну суму 48 140,11 євро відповідно до рахунку № 2184 від 23 жовтня 2014 року; згідно з Додатком № 25 у кількості 3848,13 тис. шт., ціна за 1 тис. шт. - 12,32 євро, на загальну суму 47 408,96 євро, відповідно до рахунку № 2190 від 24 жовтня 2014 року; згідно з Додатком № 26 у кількості 3848,13 тис. шт., ціна за 1 тис. шт. - 12,32 євро, на загальну суму 47 408,96 євро, відповідно до рахунку № 2212 від 27 жовтня 2014 року; згідно з Додатком № 27 у кількості 3848,13 тис. шт., ціна за 1 тис. шт. - 12,32 євро, на загальну суму 47 408,96 євро, відповідно до рахунку № 2213 від 27 жовтня 2014 року.

Відповідно до пункту 5.1. Контракту поставки товару здійснювалися на умовах DAP Прилуки, Україна, склад покупця (Інкотермс 2010). Згідно з пунктом 5.9. Контракту для митного оформлення товару позивач повинен отримати від продавця оригінали таких документів: товарно-вантажна накладна/авіанакладна/коносамент, рахунок (у 3-х екземплярах), пакувальний лист, копія експортної декларації, сертифікат походження, сертифікат якості.

У пункті 7.1. Контракту передбачалося, що оплата товару проводиться шляхом банківського переказу грошових коштів протягом 18 днів місяця, що слідує за місяцем відвантаження.

Після прибуття товару на митну територію України позивач звернувся до митного органу для здійснення митного оформлення імпорту за деклараціями: від 27 жовтня 2014 року № 102040000/2014/046724, від 5 листопада 2014 року № 102040000/2014/046771, № 102040000/2014/046772, від 6 листопада 2014 року № 102040000/2014/046787, № 102040000/2014/046788.

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару надані наступні документи: міжнародні автомобільні накладні (CMR) від 23 жовтня 2014 року № 398567, № 111299, від 24 жовтня 2014 року № 049395, від 27 жовтня 2014 року № 249484, № 249486; копії митних декларацій країни відправлення від 23 жовтня 2014 року № 10210100/231014/0048270, № 10210100/231014/0048277, від 24 жовтня 2014 року № 10210100/241014/0048510, від 27 жовтня 2014 року № 10210100/271014/0048755, 10210100/271014/0048754; сертифікати про походження товару форми СТ-1 RUUA від 23 жовтня 2014 року № 4076001146, RUUA № 4076001147, від 24 жовтня 2014 року RUUA № 4076001153; від 27 жовтня 2014 року RUUA № 4076001158, RUUA № 4076001159; рахунки-фактури (інвойси) від 23 жовтня 2014 року № 2183, № 2184, від 24 жовтня 2014 року № 2190, від 27 жовтня 2014 року № 2212, № 2213; пакувальні листи від 27 жовтня 2014 року № 236, № 237; Контракт з доповненнями (Додатками).

У той же час, по кожній поставці (партії № 1 - № 5) Товариство отримало електронні повідомлення про те, що Митницею виявлені розбіжності в поданих документах, а саме: в експортній декларації країни відправлення Російської Федерації зазначений Додаток від 23 жовтня 2014 року № 23, а до митного оформлення надана експортна декларація з Додатком від 23 жовтня 2014 № 24 (партія 1); виявлені розбіжності між рахунком від 23 жовтня 2014 року № 2183 та Додатком від 23 жовтня 2014 року № 24, зокрема, в описі товару зазначені різні номери замовлення (партія № 1); до митного оформлення не подано пакувальні листи та сертифікати якості, які за умовами Контракту надаються разом із товаром (партії № 2 - № 5).

Відповідачем запропоновано надати протягом 10 календарних днів додаткові документи для визнання митним органом митної вартості за ціною договору (контракту) відповідно до статті 58 Митного кодексу України (далі - МК України), а саме: відповідно до пункту 8 частини третьої статті 53 МК України надати висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, та інформацію біржових організацій про вартість товару.

На виконання зазначених вимог, Товариством надано Додаток від 23 жовтня 2014 № 24 (партія 1) та експертний висновок Чернігівської регіональної торгово-промислової палати від 31 жовтня 2014 року № ПК-74 (партії № 1 - № 5).

Митниця 4, 5 та 6 листопада 2014 року прийняла рішення про коригування митної вартості товарів, якими визначила заявлену декларантом митну вартість за резервним методом, використовуючи відомості, що містяться в ціновій базі даних ЄАІС Міндоходів.

Відмовивши в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що враховуючи ненадання позивачем при митному оформленні належних та допустимих доказів щодо об'єктивно підтвердженої митної вартості товару, відповідач мав підстави для визначення митної вартості товару за наявними документами, та обґрунтував неможливість застосування попередніх методів.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком судів.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до частини третьої статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною шостою статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено); інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами частини третьої цієї ж статті у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З наведеним висновком кореспондуються положення пункту 2 частини п'ятої статті 54 МК України, за змістом якої Митниця має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Частиною сьомою статті 54 МК України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За змістом оскаржуваних рішень, фактичною підставою для коригування митної вартості товарів зазначалася відсутність інформації щодо всіх складових митної вартості відповідно до частини третьої статті 53 МК України з посиланням на цінову базу ЄАІС Міндоходів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що для митного оформлення товару для підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною контракту декларантом були подані документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, а саме: міжнародні автомобільні накладні (CMR), копії митних декларацій країни відправлення, сертифікати про походження товару форми СТ-1, рахунки-фактури (інвойси), пакувальні листи, Контракт з доповненнями (Додатками). Контрактом передбачено, що поставки товару здійснювалися на умовах DAP, Прилуки, Україна, склад покупця (Інкотсрмс 2010), тобто продавець зобов'язаний забезпечити перевезення товару до погодженого сторонами місця, що означає покладення на продавця відповідних витрат по доставці до узгодженого місця.

У відповідача претензії щодо розбіжностей у наданих декларантом документах, чи наявність ознак підробок відсутні.

Виходячи з наведеного, достовірність наданих декларантом документів для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідачем не заперечувалася.

Приймаючи оскаржувані рішення і картки відмови, митний орган посилався лише на відсутність інформації щодо всіх складових митної вартості відповідно до частини третьої статті 53 МК України з посиланням на цінову базу ЄАІС Міндоходів.

Разом з тим, у рішеннях про визначення митної вартості товару відповідачем не наведено, які складові митної вартості товару не вказані позивачем і як вони впливають на неможливість визначення правильності заявленої митної вартості товарів, з урахуванням умов поставок товару за Контрактом та надання декларантом достовірних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, визначених частиною другою статті 53 МК України, що є порушенням статті 55 МК України. Не наведено відповідачем і мотивів виникнення обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості товару, виходячи зі змісту рішень про визначення митної вартості товару.

Отже, у Митниці не було правових підстав для витребування додаткових документів, а відтак і підстав для коригування митної вартості у зв'язку з неподанням таких документів.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що позивачем надані всі необхідні документи для визначення митної вартості товарів для їх митного оформлення, а митним органом, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів щодо правомірності дій при витребувані додаткових документів та винесені оскаржуваних рішень про визначення митної вартості товару і карток відмови у митному оформлені товару.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги дають підстави для висновку про помилкове застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно з статтею 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини другої статті 546 МК України митниця є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк із зображенням Державного Герба України та із своїм найменуванням.

Частиною шостою статті 546 МК України встановлено, що у населених пунктах, на залізничних станціях, в аеропортах, морських і річкових портах та інших об'єктах, розташованих у зоні діяльності митниці, в міру необхідності створюються її відокремлені структурні підрозділи (митні пости).

З огляду на вказане, стягненню з Чернігівської митниці ДФС, структурним підрозділом якої є митний пост «Прилуки» Чернігівської митниці ДФС, підлягає судовий збір, сплачений позивачем в процесі розгляду справи (за подання позову, апеляційної та касаційної скарг), у розмірі 6163,08 грн.

За правилами частини першої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «А\Т тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки» задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2015 року скасувати, а у справі ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Скасувати рішення Митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 4 листопада 2014 року № 102040000/2014/000055/1, від 5 листопада 2014 року № 102040000/2014/000056/1, від 5 листопада 2014 року № 102040000/2014/000057/1, від 6 листопада 2014 року № 102040000/2014/000058/1, від 6 листопада 2014 року № 102040000/2014/000059/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102040000/2014/05061, № 102040000/2014/05062, № 102040000/201/05063, № 102040000/2014/05064, 102040000/2014/05065.

Стягнути з Чернігівської митниці ДФС на користь Приватного акціонерного товариства «А\Т тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки» судові витрати в сумі 6163,08 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді М.І.Цуркан

А.В.Єрьомін

О.В.Кравцов