ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" листопада 2015 р. м. Київ К/800/18757/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Шведа Е.Ю.,

суддів Горбатюка С.А.,

Мороз Л.Л.,

секретар судового засідання Скавуляк Т.В.,

за участю: представника позивача Кліменченка С.В.,

представника відповідача Піддубняка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

касаційною скаргою Львівської митниці ДФС

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року

та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2015 року

у справі № 818/3285/14

за позовом Приватного виробничого підприємства «Вибір»

до Львівської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві

про визнання рішення протиправним та стягнення коштів,

встановив:

Приватне виробниче підприємства «Вибір» (далі - ПВП «Вибір») звернулось до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві, в якому просило визнати протиправним рішення Львівської митниці ДФС про відмову оформити і направити на адресу органу Державної казначейської служби України пакет документів на повернення коштів (висновок про повернення, реєстр висновків про повернення та супровідний лист), оформлене листом № 13-70-52/35-669 від 04 листопада 2014 року; повернути податки, митні та інші платежі, надмірно сплачені до бюджету та стягнути з Державного бюджету України надміру сплачені податки, митні та інші платежі в сумі 1357778,42 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року позов задоволено: визнано протиправним рішення Львівської митниці ДФС України № 13-70-52/35-669 від 04 листопада 2014 року про відмову ПВП «Вибір» в оформленні і направленні до органу Державної казначейської служби України висновку про повернення надмірно сплачених платежів; стягнуто з Державного бюджету України на користь ПВП «Вибір» надмірно сплачені податки та митні платежі в розмірі 1357778,42 грн.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2015 року в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ПВП «Вибір» надмірно сплачені податки та митні платежі в розмірі 42 коп., в цій частині прийнято нову постанову, якою у позові відмовлено. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано касаційну скаргу, в якій він посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що декларантом позивача було самостійно визначено код ввезеного товару та нараховано суму мита і ПДВ, тому така сума грошового зобов'язання є узгодженою, а отже у митного органу відсутні підстави для її повернення. Також вказує про хибний висновок судів, згідно з яким встановлення судовим рішенням, що набрало законної сили, факту протиправності визначення митної вартості, є достатньою та самостійною підставою для повернення надміру сплачених коштів. Крім того, зазначає, що позивачем у заяві про повернення сум митних платежів допущено помилку в обрахунку власне суми, що підлягає поверненню.

В запереченнях, що надійшли на адресу суду, позивач вважає касаційну скаргу необґрунтованою та просить залишити її без задоволення, рішення судів - без змін.

В судовому засіданні представник відповідача касаційну скаргу підтримав, просив суд задовольнити її з підстав, викладених в ній, представник позивача заперечив проти касаційної скарги, просив суд відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, їх представників, що з'явились, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступних висновків.

Судами встановлено, що 24 квітня 2014 року Львівською митницею Міндоходів прийнято рішення про визначення коду товару № КТ-209000007-0046-2014.

Зазначене рішення про визначення коду товару постановою Сумського окружного адміністративного суду від 07 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року, у справі № 818/1131/14, визнано протиправним та скасовано.

Поряд з цим, внаслідок наявності діючого рішення про визначення коду товару № КТ-209000007-0046-2014 від 24 квітня 2014 року в період з 28 квітня 2014 року по 06 жовтня 2014 року, позивач здійснив митне оформлення 36 партій товару за кодом товару, який визначений митним органом та який передбачає сплату мита в розмірі 10 % замість 0%.

Враховуючи, що рішення про визначення коду товару № КТ-209000007-0046-2014 від 24 квітня 2014 року визнано судом протиправним та скасовано, при оформленні вказаних 36 партій товару, в період дії скасованого рішення митниці, ПВП «Вибір» надмірно сплатило податки, митні платежі у сумі 1357778,42 грн.

Вказана обставина підтверджується відповідними платіжним дорученнями (сформованим за допомогою програми «Клієнт-Банк») з електронними відмітками банку про проведення оплати.

ПВП «Вибір» направлено на адресу Львівської митниці ДФС України заяву № 471 від 14 жовтня 2014 року про повернення податків митних та інших платежів, надмірно сплачених до бюджету разом з документами, передбаченими ПК України та МК України.

Листом Львівської митниці ДФС України № 13-70-52/35-669 від 04 листопада 2014 року ПВП «Вибір» відмовлено у задоволенні його заяви щодо повернення надмірно сплачених податку на додану вартість та мита.

Позивач, вважаючи такі дії митного органу протиправними, звернувся до суду з даним позовом про визнання рішення протиправним та стягнення коштів.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого частково погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що митним органом безпідставно відмовлено позивачу у задоволенні його заяви про повернення надмірно сплачених митних платежів.

Суд касаційної інстанції частково погоджується з такими висновками судів з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 43.1-43.5 ст. 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Відповідно до п. 1 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618 (далі - Порядок повернення коштів) цей Порядок розроблено відповідно до частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України та статей 43, 102 Податкового кодексу України.

Відповідно до змісту пп. 1-4 розділу ІІІ Порядку повернення коштів для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі - Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом ДМСУ, Державного казначейства України від 20.07.2007 № 611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом ДМСУ.

Відповідно до п. 1 Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України 30.12.2013 N 882/1188 (далі - Порядок взаємодії), який прийнятий на заміну відповідного Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України, затвердженого наказом ДМСУ, Державного казначейства України від 20.07.2007 № 611/147, Порядок взаємодії регламентує взаємовідносини територіальних органів Міністерства доходів і зборів України з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України.

П. 5 Порядку взаємодії передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

За змістом п. 7 Порядку взаємодії орган Міндоходів на підставі даних особових рахунків платників готує висновок за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Контроль за прийняттям/передаванням висновків органи Міндоходів, місцеві фінансові органи, органи Казначейства проводять шляхом проставляння на відповідних примірниках Реєстрів відміток про надходження документів до установи.

За платежами, належними державному бюджету, орган Міндоходів у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.

Відповідно до п.п. 8-10 Порядку взаємодії орган Міндоходів несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу Казначейства для виконання.

Висновки реєструються органами Казначейства в Журналі обліку висновків, який ведеться в електронному вигляді за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

На підставі отриманих висновків відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у визначеному законодавством порядку.

Відповідно до Порядку взаємодії основною умовою повернення коштів є обов'язкова їх сплата та зарахування на рахунки відповідного бюджету. Такі обставини судами встановлено.

Згідно з ч. 2 ст. 45 БК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Зі змісту наведеного слідує висновок, згідно з яким якщо суд визнає рішення і дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов'яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у ст. 301 МК України, ст. 43 ПК України і ст. 45 БК України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення коштів та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Аналогічного висновку у своїх численних рішеннях дійшов Верховний Суд України, зокрема постанові від 12 листопада 2014 року у справі № 21-201а14, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-207а14.

Визначений вказаними нормативними актами порядок повернення помилково та/або надмірно сплачених сум митних платежів застосовується у випадку, коли між сторонами відсутній спір про право на повернення зазначених платежів.

Якщо між сторонами виник спір про правомірність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо повернення митних платежів, позивач має право заявити вимогу про визнання рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними, скасувати такі рішення та змусити його до виконання закону.

При цьому повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.

Разом з тим рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення надмірно сплачених митних платежів не є правильним способом захисту прав платника митних платежів, а рішення судів про задоволення такої вимоги не відповідає принципу законності та обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до п. 43.5 ст. 43 ПК та розділу ІІІ Порядку повернення коштів, положення яких перекликаються між собою, контролюючий орган готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Тому у цьому випадку вимога позивача зобов'язати митний орган прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, може бути вказівкою на спосіб відновлення порушеного права.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 і повинна враховуватись іншими судами загальної юрисдикції згідно з ст. 2442 КАС України.

З урахуванням наведеного та тієї обставини, що митним органом не вжито передбачених законодавством дій щодо підготовки висновку про повернення надмірно сплачених сум коштів з відповідного бюджету за умови набрання постановою Сумського окружного адміністративного суду від 07 липня 2014 року законної сили, суди дійшли вірного висновку про визнання такого рішення (дій) митного органу протиправним. Однак, задоволення позову шляхом стягнення відповідних платежів з бюджету не є належним способом захисту порушеного права та підміняє митні органи і органи державного казначейства, оскільки повернення таких платежів є виключними повноваженнями останніх.

Згідно з ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Отже, з урахуванням відсутності необхідності збирати та досліджувати нові докази, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення судів скасуванню в частині позовних вимог з ухваленням нового рішення про відмову в цій частині вимог та зобов'язання вчинити певні дії.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу Львівської митниці ДФС задовольнити частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2015 року в частині задоволення позову про стягнення з Державного бюджету України на користь Приватного виробничого підприємства «Вибір» надмірно сплачених податків та митних платежів в розмірі 1357778,42 грн. скасувати.

Постановити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову про стягнення надмірно сплачених податків та митних платежів.

Зобов'язати Львівську митницю ДФС прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України Приватному виробничому підприємству «Вибір» сум надмірно сплаченого податку на додану вартість та ввізного мита та подати його для виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві.

В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: