ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" листопада 2015 р. м. Київ К/9991/69022/12

К/800/5292/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого:Штульман І.В. (доповідач), суддів:Рецебуринського Ю.Й., Олексієнка М.М., - при секретарі: Борілло Ю.В.,

за участю: Ступака Д.В., - представника Генеральної прокуратури України, -

розглянувши в порядку касаційного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області, прокуратури Херсонської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційними скаргами заступника прокурора Херсонської області і представника Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області на постанову Скадовського районного суду Херсонської області від 4 березня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року, -

встановив:

У грудні 2010 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом, у якому, після уточнення у січні 2011 року позовних вимог, просила: визнати незаконними дії прокуратури Херсонської області по утриманню з неї податку в сумі 18194,29 гривень з нарахованої їй грошової допомоги у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років; визнати незаконними дії Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області по зарахуванню утриманого з неї податку в сумі 18194,29 гривень з нарахованої їй грошової допомоги у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років до державного бюджету; зобов'язати Головне управління Державного казначейства України у Херсонській області перерахувати на рахунок прокуратури Херсонської області для виплати їй 18194,29 гривень незаконно утриманого податку з нарахованої їй грошової допомоги у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років.

Постановою Скадовського районного суду Херсонської області від 4 березня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року, позовні вимоги задоволено.

Заступник прокурора Херсонської області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Скадовського районного суду Херсонської області від 4 березня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року і прийняти нове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області, яке є правонаступником Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області, у касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить Вищий адміністративний суд України скасувати постанову Скадовського районного суду Херсонської області від 4 березня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року в частині визнання незаконними дій Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області по зарахуванню утриманого з ОСОБА_1 податку в сумі 18194,29 гривень з нарахованої їй грошової допомоги у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років до державного бюджету та в частині зобов'язання Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області перерахувати на рахунок прокуратури Херсонської області для виплати позивачеві 18194,29 гривень незаконно утриманого податку з нарахованої їй грошової допомоги у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років і прийняти нове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до зазначеного управління.

Позивач подала письмові заперечення на вказані касаційні скарги, просить такі залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Касаційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами встановлено, що наказом виконуючого обов'язки прокурора Херсонської області від 28 квітня 2010 року № 11к ОСОБА_1 звільнено з посади заступника прокурора Скадовського району Херсонської області у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років, їй була нарахована грошова допомога в сумі 121295,28 гривень. Із зазначеної суми утримано 18194,29 гривень як податок з доходів фізичних осіб, який перераховано до державного бюджету.

Вирішуючи даний спір суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що є підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, оскільки в даному випадку саме Закон України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-XII (далі - Закон № 1789-XII) є спеціальним по відношенню до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року № 889-IV (далі - Закон № 889-IV), а тому позивач мала право на отримання грошової допомоги у зв'язку виходом на пенсію за вислугою років без сплати податку.

Так, правило частини 15 статті 501 Закону № 1789-XII, за яким було передбачено виплату прокурорам і слідчим у разі виходу на пенсію за вислугою років чи по інвалідності грошової допомоги без сплати податку у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури, було встановлено Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» від 12 липня 2001 року № 2663-ІІІ.

Згідно з підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону № 889-IV, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, до загального місячного оподатковуваного доходу фізичної особи включалися доходи у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) платнику податків відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору. До винятків зі складу такого оподатковуваного доходу, встановлених пунктом 4.3 зазначеної статті цього Закону, суми отриманої грошової допомоги при виході на пенсію за вислугою років чи по інвалідності прокурорам або слідчим прокуратури на підставі частини 15 статті 501 Закону № 1789-XII не включалися.

Таким чином, положення статей 3, 4 Закону № 889-IV є більш новими, порівняно з положеннями частини 15 статті 501 Закону № 1789-XII, і за загальним правилом норм права у часі саме вони підлягали пріоритетному застосуванню до оподаткування грошової допомоги, виплаченої позивачеві у зв'язку з її виходом на пенсію за вислугою років з органів прокуратури у

2010 році.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251-XII (чинного на час виникнення спірних правовідносин) ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Пунктом 22.2 статті 22 Закону № 889-IV передбачено, що у разі, якщо норми інших законів чи інших законодавчих актів, які містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми цього Закону.

Таким чином, положення статей 3, 4 Закону № 889-IV є спеціальними у застосуванні до спірних правовідносин порівняно з частиною 15 статті 501 Закону № 1789-XII, оскільки на час їх виникнення саме Законом № 889-IV визначалися правила оподаткування будь-яких доходів фізичних осіб в Україні, в тому числі і прокурорів та слідчих прокуратури.

Отже, вирішуючи даний спір суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, а тому у відповідності до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України постанова Скадовського районного суду Херсонської області від 4 березня 2011 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року підлягають скасуванню із прийняттям по справі нового рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Разом з тим слід відмітити те, що повний текст ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року підписаний усім складом суду, який розглянув дану справу, однак вступна та резолютивна частини ухвали підписана лише головуючим суддею-доповідачем Кравець О.О.

Керуючись статтями 220 221 223 229 230 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційні скарги заступника прокурора Херсонської області та представника Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області - задовольнити.

Постанову Скадовського районного суду Херсонської області від 4 березня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області, прокуратури Херсонської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та в порядку, визначених статтями 237-239№ Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Штульман І.В.

Судді: Рецебуринський Ю.Й.

Олексієнко М.М.