ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2015 року м. Київ справа № 800/319/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Швеця В.В.,

суддів Бутенка В.І.,

Малиніна В.В.,

Ситникова О.Ф.,

Іваненко Я.Л.

при секретарі Лопушенко О.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_4

представника позивача ОСОБА_5

представника відповідача Юріна К.В.

представника третьої особи Бузницької Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третя особа: Генеральна прокуратура України про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила визнати протиправними дії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія) щодо прийняття рішення про її відсторонення від посади судді Деснянського районного суду міста Києва, визнати протиправним та скасувати рішення Комісії від 18 серпня 2015 року про її відсторонення від посади судді Деснянського районного суду міста Києва до 2 вересня 2015 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішенням Комісії від 18 серпня 2015 року №53/вп-15 частково задоволено клопотання Генерального прокурора України від 21 липня 2015 року про її відсторонення від посади судді Деснянського районного суду міста Києва до 2 вересня 2015 року, у зв'язку з її притягненням до кримінальної відповідальності за ознаками кримінального правопорушення - злочину передбаченого частиною другою статті 375 Кримінального кодексу України (далі - КК України). Вважає, що дії Комісії щодо прийняття оскаржуваного рішення є протиправними, а саме рішення прийнято відповідачем в порушення частини другої статті 19 Конституції України, частини четвертої статті 49 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453-VI), статей 132, 154 - 158 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК України), пунктів 15.5, 15.6, 15.10, 15.11 Регламенту Комісії, затвердженого рішенням Комісії від 8 червня 2011 року № 1802/зп-11 (далі - Регламент), без надання належної правової оцінки мотивам, наведеним в клопотанні Генерального прокурора України, та без перевірки обґрунтованості підстав, за яких порушено питання про відсторонення її від посади.

Представник відповідача надав письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав правомірності та обґрунтованості оскаржуваного рішення як такого, що прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у тому числі мотивів, наведених у поданні Генерального прокурора України, правових підстав для відсторонення судді від посади та наслідків відсторонення судді від посади для інших осіб.

Представник третьої особи в своїх поясненнях зазначила, що оскаржуване рішення Комісії прийнято з урахуванням вимог статей 49, 101 Закону № 2453-VI та частини третьої статті 154 КПК України, є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим просила відмовити в задоволенні позову.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити з підстав, наведених у ньому.

Представники відповідача та третьої особи просили відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених в письмових запереченнях та поясненнях.

Суд, з'ясувавши обставини справи, вислухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши письмові докази, дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, Постановою Верховної Ради України від 10 квітня 2008 року № 261-VІ ОСОБА_4 обрано на посаду судді Староміського районного суду міста Вінниці безстроково.

Указом Президента України від 6 вересня 2012 року № 503/2013 року ОСОБА_4 переведено на посаду судді Вінницького міського суду Вінницької області, а Указом від 21 вересня 2012 року № 558/2012 року - на посаду судді Деснянського районного суду міста Києва.

16 липня 2015 року ОСОБА_4, як судді Деснянського районного суду міста Києва, слідчим в особливо важливих справах Генеральної Прокуратури України Білашем В.О. вручено повідомлення Генерального прокурора України про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною другою статті 375 КК України, а саме в постановленні завідомо неправосудної ухвали, вчиненого в особистих інтересах.

21 липня 2015 року Генеральний прокурор України звернувся до Комісії з клопотанням про відсторонення судді Деснянського районного суду міста Києва ОСОБА_6. від посади строком на два місяці. В клопотанні зазначено, що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою судді Деснянського районного суду міста Києва ОСОБА_6. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 375 КК України, а також що у ході досудового розслідування попередньо встановлено постановлення суддею ОСОБА_6. завідомо неправосудної ухвали, відповідно до якої ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

18 серпня 2015 року Комісія прийняла рішення № 53/вп-15, яким клопотання Генерального прокурора України задовольнила частково, відсторонила ОСОБА_4 від посади судді Деснянського районного суду міста Києва строком до 2 вересня 2015 року у зв'язку з притягненням її до кримінальної відповідальності.

Не погодившись з рішенням Комісії від 18 серпня 2015 року № 53/вп-15 та діями щодо його прийняття, позивач оскаржила їх в судовому порядку.

Розглядаючи дану справу, суд оцінює оскаржуване рішення, дії відповідача на відповідність статті 19 Конституції України, статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та відповідно до статті 8 КАС України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною третьою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 100 Закону № 2453-VI Вища кваліфікаційна комісія суддів України є постійно діючим органом у системі судоустрою України.

За правилами частини четвертої статті 49, пункту 9 частини першої статті 101 вказаного Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України приймає рішення про відсторонення судді від посади у зв'язку із притягненням до кримінальної відповідальності.

Статтею 131 КПК України встановлено, що відсторонення від посади є різновидом заходів забезпечення кримінального провадження та має на меті досягнення дієвості цього провадження.

За змістом пункту 1.1 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого її рішенням від 8 червня 2011 року № 1802/зп-11 (далі - Регламент), у своїй діяльності вона керується Конституцією України, Законом № 2453-VI, цим Регламентом та іншими нормативно-правовими актами. Основними засадами її діяльності є: відкритість, гласність, законність, рівність прав учасників засідань, право на оскарження рішень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у передбачених Законом № 2453-VI випадках, право на захист, колегіальність прийняття рішень, незалежність, об'єктивність, повне з'ясування обставин, обов'язковість рішень цієї комісії.

Пунктом 15.1 Регламенту передбачено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України приймає рішення про відсторонення судді від посади на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України в порядку, встановленому Законом № 2453-VI, та з урахуванням положень КПК України.

Аналогічні положення містяться в частині третій статті 154 КПК України.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини стосовно вмотивованості рішень органів з вирішення спорів або судових рішень, то у таких рішеннях мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати перегляд вищою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Руїс Торіха проти Іспанії» (заява №18390/91) від 23 листопада 1994 року, «Суомінен проти Фінляндії» (заява №37801/97) від 1 липня 2003 року).

Відповідно до пункту 15.6 Регламенту вирішуючи питання про відсторонення судді від посади, Комісія враховує: мотиви, наведені в клопотанні Генерального прокурора України; правову підставу для відсторонення судді від посади; наслідки відсторонення судді від посади для інших осіб.

Відповідні положення містяться і в частині другій статті 157 КПК України.

Клопотання Генерального прокурора України повинно містити, у тому числі, короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання; правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини; виклад обставин, що дають підстави вважати, що перебування на посаді підозрюваного, обвинуваченого сприяло вчиненню кримінального правопорушення (частина друга статті 155 КПК України). Розглядаючи таке клопотання, Вища кваліфікаційна комісія суддів України зобов'язана дати свої висновки з обставин, які є складовими предмета доказування у кримінальному провадженні.

У зв'язку з викладеним Комісія є органом, що здійснює судову функцію при вирішенні питання про відсторонення судді від посади. Відповідно до процедури розгляду цього питання належить застосовувати принципи судового процесу, гарантовані пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі принципи змагальності та рівності.

Підставою для відсторонення позивача від посади судді Деснянського районного суду міста Києва стало клопотання Генерального прокурора України від 21 липня 2015 року, подане внаслідок розгляду матеріалів кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 375 КК України.

Зі змісту клопотання Генерального прокурора України від 21 липня 2015 року вбачається, необхідність застосування заходу забезпечення кримінального провадження обґрунтована тим, що ОСОБА_4 продовжуючи займати посаду судді Деснянського районного суду міста Києва буде незаконними засобами впливати на свідків із числа працівників органів внутрішніх справ, районних прокуратур міста Києва, показання яких про обставини вчинення нею злочинів мають суттєве значення для кримінального провадження, адже вона як слідчий суддя розглядає клопотання та кримінальні провадження, які надходять до Деснянського районного суду міста Києва, від працівників, які мають статус підозрюваних та свідків у кримінальному провадженні за підозрою судді ОСОБА_6. Окрім цього, обіймаючи посаду судді Деснянського районного суду міста Києва ОСОБА_6. має широке коло знайомств серед працівників правоохоронних та судових органів, органів державної влади, зв'язки з якими може використовувати для створення перешкод досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні та протиправного перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

При розгляді клопотання прокурора Комісія повинна дати відповідь на всі важливі аргументи судді, стосовно якого це питання вирішується, а так само перевірити та надати свої висновки щодо всіх аргументів, які наведені прокурором на обґрунтування підстав для відсторонення судді від посади. Невиконання цих обов'язків Комісією є підставою для визнання її відповідного рішення протиправним та скасування його.

Приймаючи оскаржуване рішення Комісія виходила з того, що мотиви, наведені Генеральним прокурором України у клопотанні про відсторонення ОСОБА_4 від посади судді, вцілому є обґрунтованими і належно підтвердженими матеріалами кримінального провадження, що містить докази, які можуть вказувати на вчинення суддею кримінального правопорушення.

Однак, Комісія не надала належної оцінки доводам наведеним в клопотанні Генерального прокурора України на обґрунтування підстав для відсторонення судді від посади. Не обґрунтувала яким чином ОСОБА_4 продовжуючи займати посаду судді, і якими незаконними засобами буде впливати на свідків із числа працівників органів внутрішніх справ, а обмежилась посиланням на наявність ризиків можливого незаконного впливу судді на свідків із числа працівників органів внутрішніх справ, районних прокуратур міста Києва, показання яких про обставини вчинення нею злочинів мають суттєве значення для кримінального провадження. Комісія не перевірила та не зробила висновків щодо обставин, які є складовими предмета доказування у кримінальному провадженні. Не обґрунтувала яким способом позивач може знищити чи підробити речі й документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування.

Вищенаведене дає підстави для висновку, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України, приймаючи 19 травня 2015 року рішення № 31/вп-15, не в повній мірі використала свої повноваження щодо встановлення вірогідності настання певних ризиків для слідства та не вимагала від Генерального прокурора України детального обґрунтування кожного із них і не перевірила його доводи щодо можливості впливу позивача на осіб, які можуть бути допитані під час досудового розслідування, не обґрунтувала, яким способом суддя ОСОБА_6. може знищити чи підробити речі й документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Таким чином, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач не в повній мірі використав свої повноваження щодо встановлення вірогідності настання певних ризиків для слідства, а також не перевірив обґрунтованість всіх підстав, за яких було порушено питання про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як відсторонення судді від посади.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що зазначені доводи є достатньою підставою для визнання протиправним та скасування рішення Комісії від 18 серпня 2015 року про відсторонення ОСОБА_4 від посади судді Деснянського районного суду міста Києва до 2 вересня 2015 року, а тому давати оцінку іншим доводам, на які також вказував позивач та її представник, як на підставу для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення, необхідності для їх перевірки немає, оскільки така перевірка не вплине на результат розгляду справи.

Частиною другою статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене та ту обставину, що відповідач не довів законність прийнятого ним рішення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Комісії від 18 серпня 2015 року про відсторонення ОСОБА_4 від посади судді Деснянського районного суду міста Києва до 2 вересня 2015 року у зв'язку з притягненням її до кримінальної відповідальності підлягають задоволенню, а спірне рішення - визнанню протиправним та скасуванню.

Керуючись статтями 160, 161-163, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_4 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третя особа: Генеральна прокуратура України про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати дії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо прийняття рішення про відсторонення ОСОБА_4 від посади судді Деснянського районного суду міста Києва протиправними.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 18 серпня 2015 року про відсторонення ОСОБА_4 від посади судді Деснянського районного суду міста Києва до 2 вересня 2015 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.

Головуючий суддя В.В. Швець

Судді: В.І. Бутенко

В.В. Малинін

О.Ф.Ситников

Я.Л.Іваненко