ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" серпня 2015 р. м. Київ К/9991/55697/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Головчук С.В., Пасічник С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу військового комісаріату Автономної Республіки Крим на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2011р. у справі за позовом ОСОБА_1 до військового комісаріату Автономної Республіки Крим, військового комісара Автономної Республіки Крим генерал-майора Данчука Володимира Івановича, тимчасово виконуючого обов'язки військового комісаріату Автономної Республіки Крим полковника Істратова Олександра Леонідовича про стягнення коштів, -

в с т а н о в и л а:

У серпні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про стягнення матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2008-2009 роки.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.12.2010р. позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано військового комісара військового комісаріату АР Крим розглянути заяву позивача щодо виплату їй матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2008-2009 роки. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2011р. скасовано рішення суду першої інстанції, позов задоволено частково. Зобов'язано військовий комісаріат АР Крим сплатити позивачу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2008-2009 роки. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З таким рішенням суду апеляційної інстанції не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить змінити ухвалене апеляційним судом рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до п.п. 3 пункту 2 постанови КМ України від 09.03.2006р. №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» надано право керівникам органів, зазначених у пункті 1 цієї постанови, у межах затвердженого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівникам (місячного грошового забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького складу).

Судами встановлено, що позивач з 15.01.2007р. працювала на посаді спеціаліста групи соціального забезпечення - відділу соціального забезпечення. Наказом військового комісара військового комісаріату АР Крим від 29.12.2007р. №288 позивача переведено за результатами конкурсу на посаду провідного спеціаліста юридичної групи з 29.12.2007р.

Наказом військового комісара військового комісаріату АР Крим від 04.02.2008р. №24 позивача звільнено з військової служби у зв'язку із скороченням штатної чисельної працівників.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2010р. позивача поновлено на посаді провідного спеціаліста юридичної групи військового комісаріату АР Крим з 04.02.2008р. Зобов'язано військовий комісаріат АР Крим розрахувати та сплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04.02.2008р. по 18.05.2010р.

Наказом військового комісара АР Крим №99 від 01.06.2010р. поновлено позивача на посаді провідного спеціаліста юридичної групи військового комісаріату АР Крим з 04.02.2008р. та виплачено матеріальну допомогу за 2010 рік в розмірі середньомісячного окладу.

Задовольняючи частково позовні вимоги суди виходили з того, що надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань є не лише правом роботодавця, а й гарантією працівника на отримання матеріальної допомоги.

З висновками судів про задоволення позовних вимог колегія суддів не погоджується з наступних мотивів.

Так, питання оплати праці незаконно звільнених працівників врегульовано статтею 235 КЗпП України та постановою КМ України від 08.02.1995р. №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».

За правилами пункту 4 постанови КМ України від 08.02.1995р. №100 матеріальна допомога при обчисленні середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу не враховується.

Судами встановлено, що постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2010р. позивача було поновлено на посаді та прийнято рішення про виплату їй середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу з лютого 2008 року по травень 2010 року.

Таким чином, оскільки протягом 2008-2009 років позивач у зв'язку з вимушеним прогулом не працювала, питання виплати належних їй у спірний період сум врегульовано судовим рішенням про її поновлення, а тому передбачені законом підстави для виплати їй матеріальної допомоги за цей період відсутні.

Крім того, відповідно до статті 33 Закону України «Про державну службу» та постанови КМ України від 09.03.2006р. №268 надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань є правом, а не обов'язком відповідних керівників.

Згідно ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про скасування судових рішень, які прийняті з порушенням норм матеріального права та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 229, 230, 232, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу військового комісаріату Автономної Республіки Крим задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.12.2010р. та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2011р. у даній справі скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до військового комісаріату Автономної Республіки Крим, військового комісара Автономної Республіки Крим генерал-майора Данчука Володимира Івановича, тимчасово виконуючого обов'язки військового комісаріату Автономної Республіки Крим полковника Істратова Олександра Леонідовича про стягнення коштів відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.

Головуючий: О.П. Стародуб

Судді: С.В. Головчук

С.С. Пасічник