ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" травня 2016 р. м. Київ К/800/11606/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Карася О.В. Рибченка А.О.,

секретар судового засідання Загородній А.А.,

за участю представника відповідача Аліфанова Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ЕНЕРГО ХОЛДИНГ» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Тек 2011» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 1 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР ЕНЕРГО ХОЛДИНГ» (далі - позивач, ТОВ «УКР ЕНЕРГО ХОЛДИНГ») звернулось до суду першої інстанції із позовом, в якому просило:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо проведення виїзної позапланової перевірки ТОВ «УКР ЕНЕРГО ХОЛДІНГ», за результатами якої складено акт від 18.06.2014 року № 488/3-22-08/38038769 про результати виїзної позапланової перевірки.

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо коригування у електронній базі автоматизованої інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «УКР ЕНЕРГО ХОЛДІНГ» (код ЄДРПОУ 38038769) за період з 01.01.2012 року по 30.04.2014 року.

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві поновити показники податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «УКР ЕНЕРГО ХОЛДІНГ» (код ЄДРПОУ 38038769) за період з 01.01.2012 р. по 31.04.2014 року у електронній базі автоматизованої інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» та всіх інших інформаційних базах.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 1 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року, адміністративний позов задоволено.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що дії ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо проведення перевірки позивача є протиправними, а висновки відповідача, викладені у акті перевірки є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи; податкові повідомлення-рішення відповідачем не приймались, а дії відповідача по коригуванню задекларованих податкових зобов'язань податкового кредиту призвели до негативних правових наслідків (у вигляді зміни показників податкових зобов'язань та податкового кредиту), а тому відповідачем порушено права та інтереси позивача, оскільки такі зміни несуть за собою податкові зобов'язання.

Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві замінено правонаступником Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ) відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Не погоджуючись із рішенням судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про їх скасування, як таких, що ухвалені із порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. У доводах касаційної скарги зазначає, що наказ та направлення на проведення перевірки вручено директору підприємства під розписку до початку проведення зазначеної перевірки, перевірку проведено з відома та в присутності вказаної особи, що свідчить про правомірність проведення відповідачем зазначеної перевірки. Викладення у зазначеному акті перевірки певних висновків не порушують права чи інтереси особи, не впливають на її суб'єктивні права та обов'язки. Відображення в інформаційних базах даних податкового органу будь-яких розбіжностей в задекларованих платниками податків показниках не тягне за собою зміни в обліковій картці платника податків, щодо узгоджених сум податкового кредиту та податкового зобов'язання, не створюють для платника податків будь-яких юридичних наслідків не змінюють прав та обов'язків, оскільки внесення такої інформації не призводить до коригування (збільшення) податкових зобов'язань платника податків.

Касаційний розгляд справи проведено у відкритому судовому засіданні, відповідно до ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

Посадовими особами відповідача було проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «УКР ЕНЕРГО ХОЛДИНГ» з питань визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податків по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-ТЕК 2011» (код ЄДРПОУ 37757736) в період з 01.01.2012 р. по 30.04.2014 року.

За результатами перевірки, відповідачем складено акт від 18.06.2014 року № 488/3-22-08/38038769 про результати виїзної позапланової перевірки.

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем без прийняття повідомлення-рішення про донарахування позивачу податкових зобов'язань, здійснено коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача у АІС «Податковий блок». Задекларовані позивачем податкові зобов'язання по контрагентах-покупцях природного газу, отриманого позивачем від ТОВ «ЄВРО-ТЕК 2011» за договорами комісії № К-12/26-07 від 26.07.2012 року, № К-12/26-11 від 26.11.2012 року, № К-13/12-02 від 12.02.2013 року, № К-13/30-12 від 30.12.2013 року, №К-13/29-01 від 29.01.2013 року, №К-14/25-01 від 25.01.2014 року в період з 01.01.2012 року по 30.04.2014 року зменшені до « 0», податковий кредит по господарських операціях з контрагентом ТОВ «ЄВРО-ТЕК 2011» в період з 01.01.2012 року по 31.04.2014 року зменшений до « 0».

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності)) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності обставин, зокрема у разі, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону;

Згідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

За змістом п. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, відповідних документів, зокрема, направлення на проведення такої перевірки, наказ про призначення перевірки тощо.

Тобто, в даному випадку, обов'язковою умовою для початку проведення позапланової виїзної перевірки є пред'явлення або надіслання направлення на проведення такої перевірки та наказу про призначення перевірки. При визначені строків пред'явлення (надіслання) зазначених документів для проведення позапланової виїзної перевірки, вказаними нормами, передбачено єдину умову - вручити до початку перевірки.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно акту перевірки позивача від 18.06.2014 року № 488/3-22-08/38038769, відповідно до вимог п. 78.4 ст. 78, п. 81.1 ст. 81 ПК України, наказ та направлення на проведення перевірки вручено особі за дорученням ОСОБА_6 під розписку до початку проведення зазначеної перевірки, перевірку проведено з відома та в присутності директора підприємства Шевчука О.А.

Тобто, службові особи податкового органу були допущені до перевірки керівником підприємства, а доказів оскарження наказу про проведення перевірки, позивачем не надано.

Згідно з позицією Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24.12.2010 року у справі за позовом ТОВ «Foods and Goods L. T. D.» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Таким чином, правові наслідки дій при проведенні перевірки, в даному випадку, є вичерпаними, їх оскарження не сприяє відновленню порушених прав позивача, що, відповідно, виключає можливість задоволення позовних вимог в цій частині.

З огляду на зазначене суд касаційної інстанції приходить до висновку, що позивача належним чином повідомлено про проведення позапланової виїзної перевірки до її початку відповідно до п. 78.4 ст. 78, п. 81.1 ст. 81 ПК України, а тому дії відповідача щодо проведення перевірки є правомірними, а адміністративний позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Щодо доводів позивача про протиправність викладення в акті 18.06.2014 року № 488/3-22-08/38038769 певних висновків, суд касаційної інстанції зазначає наступне

Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України)

Обов'язковою ознакою дій, рішень (в тому числі і актів) чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. В свою чергу, опис обставин та висновки викладені в зазначеному акті відповідача, не породжують обов'язкових юридичних наслідків для позивача. Такі відомості акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані відомості акта.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним дій податкового органу по коригуванню в інформаційних базах певних показників та зобов'язання вчинити певні дій, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

У п. 61.1 ст. 61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України).

Відповідно до ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

На підставі п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності), у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

Тобто, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

На підставі аналізу зазначених норм права суд касаційної інстанції вважає що відносини які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані ПК України. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 09.12.2014 року, 03.11.2015 року та 17.11.2015 року у справах №№ 21-511а14, 21-99а15 та 21-4133а15 відповідно.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню із ухваленням нової постанови про відмоу у задоволенні позовних вимог.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини встановлені повно та правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі ст. 229 КАС України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанції і ухвалює нове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 221, 223, 229, 232, 256 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 1 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року у справі № 826/14315/14 - скасувати та ухвалити нову постанову.

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ЕНЕРГО ХОЛДИНГ» - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер

О.В. Карась

А.О. Рибченко

Повний текст виготовлено 31.05.2016 року.