ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"26" травня 2016 р. м. Київ К/800/66931/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кравцова О.В.,
суддів Єрьоміна А.В.,
Цуркана М.І.,
секретар судового засідання: Корінець Ю.О.,
за участю:
представника позивача, третьої особи Юрченка К.Ю.,
представника відповідача Вільгельм А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 серпня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-проектна майстерня «Реставратор» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа на стороні позивача: товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «ЛЕВ» про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування припису і постанови,-
ВСТАНОВИВ:
У липні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-проектна майстерня «Реставратор» (далі - ТОВ «АПМ «Реставратор») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «ЛЕВ» (далі - ТОВ «ПБП «ЛЕВ», в якому просило:
- визнати незаконними та протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві щодо проведення 12 червня 2014 року позапланової перевірки на об'єкті з реставрації та ремонту з пристосуванням нежитлового приміщення № 25 під офіс за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 11/7 літ. «А»;
- визнати протиправним та скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 18 червня 2014 року про усунення порушення у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил стосовно ТОВ «АПМ «Реставратор»;
- визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про накладення штрафу у розмірі 109 620 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 3 липня 2014 року № 180/14/7/26-18/0307/02/4 стосовно ТОВ «АПМ «Реставратор».
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року, позов задоволено повністю.
Не погодившись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просила скасувати вказані рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга обґрунтована серед іншого тим, що суди попередніх інстанцій безпідставно у своїх рішеннях посилались на позбавлення позивача можливості захистити свої права як суб'єкта містобудування під час здійснення перевірки відповідачем, оскільки в отриманому протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності ТОВ «АПМ «Реставратор» було повідомлено про дату і час розгляду відповідної справи щодо виявлені порушення, за результатами якого прийнято оспорювану постанову. Водночас, присутність представника позивача під час проведення перевірки об'єкта будівництва не є обов'язковою.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 року № 150 «Питання функціонування територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції» територіальний орган Державної архітектурно-будівельної інспекції - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві перебуває у стані припинення.
Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 року № 294 «Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України» Державній архітектурно-будівельній інспекції забезпечити здійснення її територіальними органами, що ліквідуються, функцій та повноважень, покладених на ці органи, до утворення її територіальних органів як структурних підрозділів апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.
Таким чином, на підставі статті 55 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України судом касаційної інстанції у справі здійснюється процесуальне правонаступництво шляхом заміни відповідача - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (далі - ДАБІ України).
У своїх запереченнях на касаційну скаргу ТОВ «АПМ «Реставратор» просило залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення. На обґрунтування правомірності рішень судів попередніх інстанцій позивач посилається серед іншого на експертний висновок від 6 серпня 2014 року № 11/02/07-14/ЮП та на висновок судово-експертного будівельно-технічного дослідження від 30 липня 2015 року № 88, відповідно до яких категорія складності спірного об'єкта будівництва визначена як ІІІ.
Згідно з частиною другою статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «ПБП «ЛЕВ» є власником відокремленого нежилого приміщення - офіс, загальною площею 76,8 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Андріївська/ Братська, 11/7 літ «А», на підставі договору купівлі-продажу приміщення.
Між ТОВ «ПБП «ЛЕВ» (Замовник) та ТОВ «АПМ «Реставратор» (Виконавець) укладено договір від 12 листопада 2012 року № 535-2012 на виконання проектних та пошукових робіт «Реставрація та ремонт із пристосуванням під офіс нежитлових приміщень № 25 з влаштуванням окремого входу - вхідної групи» на вул. Андріївській, 11/7 літера «А» у Подільському районі м. Києва (а.с.41-46).
ТОВ «АПМ «Реставратор» було розроблено проект «Реставрація та ремонт із пристосуванням під офіс нежитлових приміщень № 25 з влаштуванням окремого входу - вхідної групи» на вул. Андріївській, 11/7 літера «А» у Подільському районі м. Києва. Вказаний проект 20 березня 2013 року розглянуто управлінням охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації і рекомендовано для подальшого погодження центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
12 червня 2014 року завідуючий Сектору контролю за будівництвом автомобільних доріг, якістю будівельних матеріалів та державного ринкового нагляду Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві Багнюк А.Я. у присутності представника ТОВ «ПБП «ЛЕВ» Скляренко Н.Г. на підставі звернення громадської організації «Спілка захисту прав споживачів Подільського району м. Києва» від 3 червня 2014 року № 428/17 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «ПБП «ЛЕВ» на об'єкті будівництва - реставрація та ремонт з пристосуванням під офіс нежитлових приміщень № 25, з влаштуванням окремого входу - вхідної групи за адресою : м. Київ, вул. Андріївська, буд. 11/7 у Подільському районі м. Києва. Згідно з даними направлення на здійснення позапланової перевірки від 12 червня 2014 року б/н, підписаного заступником начальника інспекції, перевірка виконання будівельних робіт на першому поверсі та фасаді будинку по вул. Андріївській, буд. 11/7 у Подільському районі м. Києва повинна була бути проведена у термін з 12 червня 2014 року по 18 червня 2014 року.
За результатами перевірки відповідачем складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил б/н від 18 червня 2014 року.
Згідно з даними акта перевірки, під час перевірки з виїздом на місце 12 червня 2014 року встановлено, що на об'єкті будівництва по вул. Андріївська, 11/7 у Подільському районі м. Києва, замовником будівництва ТОВ «ПБП «ЛЕВ» виконуються будівельні роботи з реконструкції та ремонту з пристосуванням під офіс нежитлових приміщень № 25 з влаштуванням окремого входу вхідної групи фасаду будівлі. Також, зазначена будівля експлуатується під час виконання робіт.
Також в акті перевірки зафіксовано, що інспекцією зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт «Реставрація та ремонт із пристосуванням під офіс нежитлових приміщень № 25 з влаштуванням окремого входу - вхідної групи» на вул. Андріївській, 11/7 у Подільському районі м. Києва (далі - Об'єкт будівництва) від 7 серпня 2013 року №КВ083132190201. На Об'єкт будівництва зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 12 травня 2014 року №ІV 143141320672.
Будинок № 11 на вул. Андріївській відповідно до наказу Міністерства культури і туризму України від 3 лютого 2010 року № 58/0/16-10 віднесений до пам'ятки архітектури та містобудування місцевого значення та має охоронний номер № 561/2-Кв.
На підставі ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ», додатку М ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» та ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва» зазначений об'єкт будівництва відноситься до класу наслідків СС2 та ІV категорії складності.
Крім того, 18 червня 2013 року завідуючим Сектору контролю за будівництвом автомобільних доріг, якістю будівельних матеріалів та державного ринкового нагляду Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві Багнюком А.Я. складено протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності стосовно ТОВ «АПМ «Реставратор».
Також Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві видала ТОВ «АПМ «Реставратор» припис б/н 18 червня 2014 року, яким було зазначено, що проектною організацію та замовником на об'єкті будівництва за вказаною адресою була занижена категорія складності об'єкта, чим порушено статтю 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», та зобов'язано позивача усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку та повідомити інспекцію до 31 липня 2014 року.
Постановою від 3 липня 2014 року № 180/14/7126-18/0307/04 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на ТОВ «АПМ «Реставратор» за порушення статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» на підставі абзацу 2 частини першої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення» у сфері містобудівної діяльності» було накладено штраф у сумі 109 620 грн.
Також судами попередніх інстанцій установлено, що в матеріалах справи містяться отримані позивачем необхідні погодження на здійснення відповідних будівельних робіт, зокрема, Дирекції з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва від 19 жовтня 2011 року, Головного управління охорони культурної спадщини від 19 грудня 2012 року, Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації.
Згідно з листом управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації від 7 липня 2014 року № 066/09-1676, при безумовному виконанні ремонтно-реставраційних робіт на вказаному об'єкті із дотриманням вимог «Проекту на реставрацію та ремонт з пристосуванням під офіс нежитлових приміщень № 25 з влаштуванням окремого входу - вхідної групи на вул. Андріївська, 11/7 літера «А» у Подільському районі міста Києва» - небезпека втрати (руйнування) зазначеного об'єкту культурної спадщини буде відсутня.
Докази відхилення від виконання ремонтно-реставраційних робіт на Об'єкті будівництва, без дотриманням вимог «Проекту на реставрацію та ремонт з пристосуванням під офіс нежитлових приміщень № 25 з влаштуванням окремого входу - вхідної групи на вул. Андріївська, 11/7 літера «А» у Подільському районі міста Києва», відсутні.
Згідно з експертною оцінкою ТОВ «УКРБУДЕКСПЕРТИЗА» від 6 серпня 2014 року за № 11/02/07-14/ЮП щодо перевірки розрахунку категорії складності об'єкту ««Реставрація та ремонт із пристосуванням під офіс нежитлових приміщень № 25 з влаштуванням окремого входу - вхідної групи» на вул. Андріївській, 11/7 літ «А» у Подільському районі м. Києва, Об'єкт будівництва належить до ІІІ категорії складності.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що 12 червня 2014 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві проводила перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності саме ТОВ «ПБП «ЛЕВ», а не позивача - ТОВ «АПМ «Реставратор». Отже, на думку судів попередніх інстанцій, діями відповідача під час проведення перевірки позивача було позбавлено можливості користуватися законодавчо встановленими правами суб'єкта містобудування. Тобто, позивачу не було пред'явлено направлення на проведення позапланової перевірки та посвідчення посадових осіб, та він був позбавлений можливості, для захисту свої прав, надати під час перевірки будь-які пояснення, зауваження , заперечення тощо.
Вказуючи на протиправність оспорюваних у справі припису та постанови, суди попередніх інстанцій виходили з відсутності доказового підґрунтя твердження відповідача про те, що дії позивача щодо реставрації та ремонту Об'єкта будівництва можуть призвести до втрати його як об'єкта культурної спадщини.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції про те, що для визначення саме IV категорії складності Об'єкта будівництва не може бути лише віднесення будинку до пам'ятки архітектури та містобудування місцевого значення.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитись із такими висновками судів попередніх інстанцій та вважає їх помилковими з огляду на таке.
Порядом здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок № 553), визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.
Відповідно до змісту пункту 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.
Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Колегія суддів звертає увагу на те, що пунктом 9 Порядку № 553 передбачено здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Як установлено судами попередніх інстанцій, працівником відповідача 12 червня 2014 року проведено перевірку Об'єкта будівництва на підставі звернення юридичної особи про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства, за участю представника ТОВ «ПБП «ЛЕВ», тобто суб'єкта містобудування, який збудував (здійснив реконструкцію) Об'єкта будівництва, з пред'явленням відповідного направлення на перевірку. Крім того, перевірку здійснено у межах визначеного законодавством строку.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність висновків судів попередніх інстанцій стосовно протиправності дій Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві щодо проведення 12 червня 2014 року позапланової перевірки на об'єкті з реставрації та ремонту з пристосуванням нежитлового приміщення № 25 під офіс за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 11/7 літ. «А», оскільки жодних обставин, які б свідчили про порушення відповідачем викладених вище норм права стосовно порядку та підстав здійснення такої перевірки 12 червня 2014 року у ході розгляду справи не установлено.
Щодо висновків відповідача про порушення ТОВ «АПМ «Реставратор» вимог статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суд касаційної інстанції виходить з такого.
Відповідно до статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» усі об'єкти будівництва за складністю архітектурно-будівельного рішення та/або інженерного обладнання поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.
Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.
Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.
Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.
Аналіз приписів наведеної статті у системному зв'язку з іншими нормами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року № 557 (далі - Порядок № 557) дає підстави для висновку, що вона встановлює загальне правило визначення категорії складності об'єкта будівництва. У випадках же, коли проектна документація на об'єкт будівництва відсутня чи об'єкт їй не відповідає, віднесення такого об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності належало до компетенції органу державного архітектурно-будівельного контролю, а саме Державної архітектурно-будівельної інспекції України та її територіальних органів.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 4 березня 2014 року у справі № 21-433а13.
Пунктом 17 Порядку № 553 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України (пункт 20 Порядку № 553).
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також за заниження категорії складності об'єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.
Згідно з частиною п'ятою статті 82 КАС України висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.
Колегія суддів не бере до уваги посилання позивача на висновки відповідних експертів щодо віднесення Об'єкта будівництва до ІІІ категорії складності з огляду на таке.
Пунктом 5 Порядку № 557 визначено, що до IV категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак: 1) розраховані на постійне перебування більш як 300 осіб та (або) періодичне перебування більше 500 осіб; 2) становлять можливу небезпеку для більш як 10000 осіб, які перебувають поза об'єктом; 3) у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації: можуть спричинити збитки в обсязі понад 15000 мінімальних розмірів заробітних плат; можуть призвести до припинення функціонування об'єктів транспорту, зв'язку, енергетики та інженерних мереж регіонального рівня; можуть призвести до втрати об'єктів культурної спадщини місцевого значення.
З огляду на викладені положення пункту 5 Порядку № 557, колегія суддів зазначає про помилковість висновків судів попередніх інстанцій та не бере до уваги відповідні експертні висновки, які ґрунтуються на дотриманні вимог «Проекту на реставрацію та ремонт з пристосуванням під офіс нежитлових приміщень № 25 з влаштуванням окремого входу - вхідної групи на вул. Андріївська, 11/7 літера «А» у Подільському районі міста Києва» під час виконання ремонтно-реставраційних робіт на Об'єкті будівництва, а тому відсутності небезпеки втрати (руйнування) зазначеного об'єкта культурної спадщини. Так, включення будинку № 11 на вул. Андріївській у м. Києві до переліку об'єктів культурної спадщини місцевого значення є достатньою умовою, передбаченою законодавцем, для віднесення його як об'єкта будівництва саме до ІV категорії складності, оскільки для визначення саме цієї категорії складності об'єкта будівництва передбачено лише можливість втрати об'єкта культурної спадщини, яка безумовно існує під час виконання ремонтно-реставраційних робіт на Об'єкті будівництва. Так само, як й інші ознаки передбачають лише можливість перебування на об'єктах будівництва ІV категорії складності певної кількості осіб чи спричинення збитків на певну суму у разі аварії, проте не є обов'язковою умовою постійного перебування на такому об'єкті будівництва саме 300 осіб чи настання аварії з відповідними наслідками (спричинення збитків саме в обсязі понад 15000 мінімальних розмірів заробітних плат) для того, щоб віднести такий об'єкт будівництва до ІV категорії складності.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками відповідача про необхідність віднесення Об'єкта будівництва саме до ІV категорії складності та наявності порушення з боку позивача порушення вимог статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яке полягає у заниженні категорії складності Об'єкта будівництва.
Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій щодо протиправності оспорюваних у справі припису від 18 червня 2014 року про усунення порушення у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про накладення штрафу у розмірі 109 620 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 3 липня 2014 року № 180/14/7/26-18/0307/02/4 стосовно ТОВ «АПМ «Реставратор» не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, а тому рішення цих судів підлягають скасуванню з постановленням нового судового рішення у справі - про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до частини першої статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 серпня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року - скасувати, ухваливши нове рішення - про відмову у задоволенні позову.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді