ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" травня 2016 р. м. Київ К/800/45530/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Мороз Л.Л.,

Горбатюка С.А.,

Шведа Е.Ю.,

розглянула у порядку письмового розгляду касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.05.2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі, треті особи: прокуратура Тернопільської області, Територіальне управління МНС України у Тернопільській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, Департамент соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про визнання дій протиправними та зобов'язання продовжувати виплачувати пенсію відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» згідно довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження від 21.09.2006 року № В-40, яка видана Головним управлінням МНС України в Тернопільській області.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.02.2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2014 року, у позові відмовлено.

27 листопада 2014 року ОСОБА_3 подав до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області заяву про перегляд постанови цього суду від 10.02.2014 року за нововиявленими обставинами, в якій просив скасувати цю постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 12.05.2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2015 року, задоволено заяву ОСОБА_3 Скасовано у зв'язку з нововиявленими обставинами постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.02.2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі, третіх осіб прокуратури Тернопільської області, Територіального управління МНС України у Тернопільській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, Департаменту соціального захисту населення Тернопільської облдержадміністрації, про визнання дій неправомірними та зобов'язання продовжувати виплачувати пенсію. Задоволено позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі, третіх осіб прокуратури Тернопільської області, Територіального управління МНС України у Тернопільській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, Департаменту соціального захисту населення Тернопільської облдержадміністрації, про визнання дій неправомірними та зобов'язання продовжувати виплачувати пенсію. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі щодо нарахування та виплати ОСОБА_3 пенсії, без врахування довідки, виданої управлінням МНС в Тернопільській області від 21.09.2006 року № В-40. Зобов'язано Управління пенсійного фонду України в місті Тернополі проводити нарахування та виплату ОСОБА_3 пенсії виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження у 1986 році, на підставі довідки, виданої управління МНС в Тернопільській області 21.09.2006 року № В-40.

Не погоджуючись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції у справі, Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 з 01.11.2006 року призначено пенсію по II групі інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до поданої заяви та довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження від 21.09.2006 року № В-40, виданою Головним управлінням МНС України в Тернопільській області,

Відповідно до постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2010 року № 93996/09/9104 ОСОБА_3 з 18.08.2008 року здійснювалась виплата основної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з статтею 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок «Чорнобильської катастрофи» видача довідок про заробітну плату у період роботи (служби) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військкоматами).

На час призначення пенсії ОСОБА_3 перевірка представленої довідки від 21.09.2006 року № В-40 не проводилась. Розмір пенсії обчислено із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження за період з 01.11.1987 року по 12.11.1987 року при втраті працездатності 70%.

Органами Держфінінспекції України в грудні 2011 року проводилась ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності у Пенсійному фонді України та його територіальних підрозділах у частині обґрунтованості видачі документів, що слугували підставою для призначення пенсій, допомоги та компенсацій.

За результатами перевірки встановлено, що відповідно до довідки УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_3 ніс службу на об'єктах і території Чорнобильської АЕС на посаді інспектора Держпожнагляду в складі ОВПО-3 УПО Київського облвиконкому, тому довідка про заробітну плату за період роботи в зоні відчуження видана ГУ МНС України в Тернопільській області не відповідає нормам чинного законодавства.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Тернополі проведено зустрічну перевірку достовірності заповнення довідки та наявності первинних документів за період перебування ОСОБА_3 в зоні відчуження, якою з'ясовано, що довідка про заробітну плату за період роботи в зоні відчуження видана ГУ МНС України в Тернопільській області без наявності первинних документів, оскільки у відповідності до списку співробітників УМВС України Тернопільської області підвищена оплата праці за участь в заходах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС проведена ОСОБА_3 в УВС Київської області.

У зв'язку з цим з 01.01.2012 року розмір пенсії ОСОБА_3 встановлено у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки підстав для подальшої виплати пенсії обчисленої згідно довідки про заробітну плату від 21.09.2006 року № В-40 не було.

Управління МНС України в Тернопільській області своїм листом № 2-4/920 від 14.03.2012 року повідомило, що видати довідку ОСОБА_3 про заробітну плату за період роботи в зоні відчуження із зазначенням сум грошового забезпечення немає підстав, оскільки первинні документи, а саме особові картки для нарахування грошового забезпечення за період роботи працівників, зокрема в зоні відчуження, знаходяться на зберіганні в архіві УМВСУ в Тернопільській області.

Відповідно до актів перевірки первинних документів про нараховані суми заробітку ОСОБА_3, отриманого за роботу в зоні відчуження від 23.07.2012р. та 28.08.2012р. проведених Управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області з'ясовано, що довідка від 21.09.2006 р. № В-40 видана Головним управлінням МНС України в Тернопільській області видана безпідставно, про що повідомлено ОСОБА_3

У зв'язку з тим, що ОСОБА_3 не надав довідку, заповнену виходячи із сум грошового забезпечення на підставі первинних документів, перерахунок пенсії з 01.01.2012 року проведено без урахування заробітку в мінімальному розмірі.

У наказі УВС Тернопільського облвиконкому від 22.06.1988р. №036 зазначено провести оплату праці особового складу зайнятого на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС зверх місячного грошового утримання, виходячи із окладів по основному місцю роботи інспектору ИГПН Підволочиського РВВС лейтенанту внутрішньої служби ОСОБА_3

Згідно особової карточки № 31 нарахування грошового утримання ОСОБА_3 отримав одноразову допомогу за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в Підволочиському РВРС. У зв'язку з цим ОСОБА_3 рекомендовано для отримання довідки про заробітну плату в зоні відчуження звернутися до УМВСУ в Тернопільській області.

Згідно висновку експерта №2692/13-22 від 06.08.2013 року, за результатами проведеної судово-економічної експертизи, сума заробітної плати ОСОБА_3 у період роботи з 01.11.1987 року по 12.11.1987 року з ліквідації аварії на ЧАЕС, яка включається для визначення розміру пенсії, складає 1672.26 руб. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір пенсії, яка належить до виплати ОСОБА_3 станом на 01.01.2012 року, складає 11604,26 грн. З урахуванням Закону України від 08.07.2011 року № 3668-ІV «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальна державна пенсія буде складати з 01.01.2012 року - 8220 грн.

З довідки перевірки Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області від 06.12.2013 року видно, що під час проведення перевірки в УМВСУ в Тернопільській області надано такі документи: копії особової карточки по нарахуванню та виплаті грошового забезпечення ОСОБА_3 № 31, список співробітників УВС Тернопільського облвиконкому, які виїжджали у відрядження для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, наказ про виплату кратних розмірів грошового забезпечення працівникам, які брали участь в роботах пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС № 036 від 22.06.1988 року, архівна довідка Державної служби України з надзвичайних ситуацій Головного Управління ДСНС України в Київській області № 9/3/1034 від 28.06.2013 року.

Даною перевіркою проведено співставлення довідки від 21.09.2006 року № В-40 виданої УМНС України в Тернопільській області з наданими первинними документами, яким встановлено невідповідність по наступних показниках: у вищевказаній довідці в розрахунок включено оклад, надбавку за звання та надбавку за вислугу років. Перевіркою встановлено, що відповідно до п. 1 наказу «Про додаткові виплати особовому складу органів внутрішніх військ МВС СРСР, зайнятих на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» № 0149 від 26.05.1986 року до розмірів грошового забезпечення включається лише оклад та надбавка за звання. - в довідці № В-40, в розрахунок включено доплату за роботу у вихідні дні та доплату в надурочний час.

Вказаною перевіркою встановлено, що відповідно до п.2 параграфу 13 Положення «Про грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ», затвердженого наказом МВД СССР від 26.05.1976 № 0330, додаткова оплата праці за понаднормову роботу, та за роботу у святкові та вихідні дні не проводиться.

Судом першої інстанції на підставі запиту, від МВС України отримано копії наказів МВС СРСР від 26.05.1976 року № 0330, від 19.03.1984 року № 090 «Об утверждении Положения о денежном содержании лиц рядового и начальствующего состава органов внутренних дел».

У переліку нормативних актів МВС СРСР, що втратили законну силу, доданому до наказу № 090, значиться і наказ № 0330.

Як на підставу для перегляду вказаної постанови суду за нововиявленими обставинами ОСОБА_3 посилався на те, що суди керувались результатами перевірки Державної фінансової інспекції у Тернопільській області, яка ґрунтується на наказі МВС СРСР № 0330, який, як йому стало відомо, втратив чинність.

Суд першої інстанції, висновки якого підтримав суд апеляційної інстанції, задовольняючи заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, у своєму рішенні вказав на те, що зазначені позивачем обставини, а саме втрата законної сили наказу № 0330, який є у переліку нормативних актів МВС СРСР, є істотними та не були і не могли бути йому відомі, тобто, згідно ст.245 КАС України є нововиявленими.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, оскільки наведені обставини не є нововиявленими у зв'язку з таким.

Порядок провадження за нововиявленими обставинами врегульовано нормами розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

З аналізу норм розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не були і не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Отже, обставини, про які було відомо або могло бути відомо заявнику до винесення рішення не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами глави 4 розділу IV КАС України.

Колегія суддів звертає увагу, що факт втрати законної сили наказом № 0330, який є у переліку нормативних актів МВС СРСР, міг бути відомий суду першої інстанції за умови своєчасного направлення відповідного запиту, тобто, згідно ст.245 КАС України вказана обставина не є нововиявленою.

Відповідно до частини 1 статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

Частиною 1 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про скасування оскаржених судових рішень та відмову у задоволенні заяви позивача про перегляд за нововиявленими судових рішень.

Також, колегія суддів звертає увагу, що на даний час постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.02.2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2014 року у цій справі було скасовано постановою Вищого адміністративного суду України від 21.01.2016 року. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі щодо нарахування та виплати ОСОБА_3 пенсії, без врахування довідки, виданої управлінням МНС в Тернопільській області від 21.09.2006 року № В-40. Зобов'язано Управління пенсійного фонду України в місті Тернополі проводити нарахування та виплату ОСОБА_3 пенсії виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження у 1986 році, на підставі довідки, виданої управління МНС в Тернопільській області 21.09.2006 року № В-40.

Керуючись ст. 222, 229, 245, 252, 253 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі задовольнити.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.05.2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2015 року у цій справі скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.02.2014 року у даній за нововиявленими обставинами справі відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: