ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" квітня 2016 р. м. Київ К/800/39729/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ) на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року у справі № 808/6139/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Гранд Білдінг» (далі - Товариство) до ДПІ,

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2014 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій ДПІ щодо коригування показників податкової звітності за березень, квітень 2014 року в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі акту № 1834/26-55-22-07/38913054 від 2.07.2014; зобов'язання ДПІ відновити в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової звітності за березень, квітень 2014 року зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

На обґрунтування позову зазначило, що у податкового органу були відсутні правові підстави для коригування показників податкової звітності в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

17 листопада 2014 року постановою Запорізького окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року, позов задоволено.

Дії ДПІ щодо коригування показників податкової звітності Товариства за березень, квітень 2014 року в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі акту № 1834/26-55-22-07/38913054 від 2.07.2014 визнані протиправними; зобов'язано ДПІ відновити в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової звітності Товариства за березень, квітень 2014 року зазначені у податкових деклараціях Товариства з податку на додану вартість.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Запорізького окружного адміністративного суду та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, 2.07.2014 ДПІ був складений акт № 1834/26-55-22-07/38913054 про неможливість здійснення зустрічної звірки Товариства щодо підтвердження господарських операцій з платниками податків за період з 1.03.2014 до 30.04.2014.

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом були відкориговані показники податкової звітності в автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

У податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України, що у свою чергу виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Складений за результатами проведеної перевірки акт є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватись контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платнику податків грошових зобов'язань. Акт перевірки складається посадовими особами контролюючого органу, позаяк це є їх службовою діяльністю на виконання посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни, та не містить волевиявлення самого органу щодо виявлених посадовими особами фактів.

При цьому, висновки акту перевірки не є остаточними, оскільки платник податків вправі надати свої зауваження до відповідного акту, які можуть в подальшому бути враховані податковим органом під час вирішення питання про здійснення нарахування грошових зобов'язань за результатами перевірки.

Наявність акту перевірки чи включення до його змісту певних висновків самі собою не створюють жодних перешкод для діяльності платника податків, що зумовлює відсутність порушень у реалізації охоронюваних законом інтересів особи, оскільки в такому разі правомірне притягнення особи до набуття певних благ не обмежується.

З огляду на викладене, ні акт перевірки, ні дії посадових осіб контролюючого органу щодо включення до акту певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платника, що виключає підстави для визнання протиправними дій податкового органу щодо формування висновку в акті № 1834/26-55-22-07/38913054 від 2.07.2014.

Вирішуючи питання про правомірність внесення контролюючим органом до АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» інформації на підставі зазначеного акту, слід враховувати правову позицію Верховного Суду України, висловлену в постановах від 3 листопада 2015 року, від 1 грудня 2015 року, від 3 лютого 2016 року (справи № 21-99а15, № 21-3133а15, № 21-4265а15), згідно з якою відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані Податковим кодексом України.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

Інформація, зібрана відповідно до Податкового кодексу України, може зберігатись та опрацьовуватись в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Дії контролюючого органу щодо внесення до інформаційних систем змін показників податкової звітності суб'єкта господарювання на підставі акту перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для цього платників та не порушують його права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Суди встановили, що на підставі акту перевірки податковим органом були внесені зміни до АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» щодо показників податкової звітності Товариства.

При цьому встановлено, що податкові повідомлення-рішення за наслідками здійснення цієї перевірки контролюючим органом не приймались, виявлені порушення не призвели до донарахування грошових зобов'язань.

Оскільки акт перевірки, не порушує прав Товариства, а внесення до інформаційних систем змін без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.,ч. 2, 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України постанова приймається, складається і підписується в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

У виняткових випадках залежно від складності справи складення постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, однак суд повинен проголосити у тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, вступну та резолютивну частини постанови. Постанова суду, яка містить вступну та резолютивну частини, перед оголошенням має бути підписана всім складом суду і приєднана до справи.

17 листопада 2014 року суддя Запорізького окружного адміністративного суду здійснив розгляд даної адміністративної справи, але постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року суддею не була підписана.

Згідно з ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Колегія суддів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій обставини у адміністративній справі встановлені правильно, однак, зазначені вимоги чинного законодавства України не враховані та ухвалені рішення із порушенням норм процесуального та матеріального права, які підлягають скасуванню.

Керуючись ст.,ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року скасувати.

Ухвалити рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Гранд Білдінг» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Юрченко В.П.