ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" квітня 2016 р. м. Київ К/800/10987/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - ДПІ) на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 3 грудня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2014 року у справі № 805/15589/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька охоронна компанія «Професійний захист» (далі - Товариство) до ДПІ,

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

У 2013 році Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом, з урахуванням уточнення позовних вимог, про визнання протиправними дій ДПІ щодо коригування показників податкової звітності за лютий, березень, квітень 2013 року в електронній базі даних «Податковий блок» - підсистемі «податковий аудит» на підставі акту перевірки № 18/05-69-22-0/37902738 від 31.07.2013; зобов'язання ДПІ відновити в електронній базі даних «Податковий блок» - підсистемі «податковий аудит» показники податкової звітності за лютий, березень, квітень 2013 року, що зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

На обґрунтування позову зазначило, що у податкового органу були відсутні правові підстави для коригування показників податкової звітності за лютий, березень, квітень 2013 року в електронній базі даних «Податковий блок» - підсистемі «податковий аудит» на підставі акту перевірки № 18/05-69-22-0/37902738 від 31.07.2013.

3 грудня 2013 року постановою Донецького окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2014 року, позов задоволено.

Дії ДПІ щодо коригування показників податкової звітності Товариства за лютий, березень, квітень 2013 року в електронній базі даних «Податковий блок» - підсистемі «податковий аудит» на підставі акту перевірки № 18/05-69-22-0/37902738 від 31.07.2013 визнані протиправними; зобов'язано ДПІ відновити в електронній базі даних «Податковий блок» - підсистемі «податковий аудит» показники податкової звітності Товариства за лютий, березень, квітень 2013 року, що зазначені у податкових деклараціях Товариства з податку на додану вартість.

Задовольняючи позов, суди зазначили, що податковий орган безпідставно здійснив коригування показників податкової звітності Товариства за лютий, березень, квітень 2013 року на підставі акту перевірки, без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Донецького окружного адміністративного суду та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, з 18.07.2013 до 24.07.2013 ДПІ була здійснена позапланова виїзна перевірка Товариства щодо дотримання ним вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Охорона фірма «Барс» за період з 1.02.2013 до 30.04.2013, за наслідками якої 31.07.2013 був складений акт перевірки № 18/05-69-22-0/37902738.

У акті перевірки зазначено, що Товариством у порушення вимог п. 185.1 ст. 185, ст. 187, п.,п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України завищений податковий кредит та податкові зобов'язання.

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом була внесення інформації до автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

У податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України, що у свою чергу виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Складений за результатами проведеної перевірки акт є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватись контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платнику податків грошових зобов'язань. Акт перевірки складається посадовими особами контролюючого органу, позаяк це є їх службовою діяльністю на виконання посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни, та не містить волевиявлення самого органу щодо виявлених посадовими особами фактів.

При цьому, висновки акту перевірки не є остаточними, оскільки платник податків вправі надати свої зауваження до відповідного акту, які можуть в подальшому бути враховані податковим органом під час вирішення питання про здійснення нарахування грошових зобов'язань за результатами перевірки.

Наявність акту перевірки чи включення до його змісту певних висновків самі собою не створюють жодних перешкод для діяльності платника податків, що зумовлює відсутність порушень у реалізації охоронюваних законом інтересів особи, оскільки в такому разі правомірне притягнення особи до набуття певних благ не обмежується.

З огляду на викладене, ні акт перевірки, ні дії посадових осіб контролюючого органу щодо включення до акту певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платника, що виключає підстави для визнання протиправними дій податкового органу щодо формування висновків в акті перевірки № 18/05-69-22-0/37902738 від 31.07.2013.

Вирішуючи питання про правомірність внесення контролюючим органом до електронної бази даних «Податковий блок» - підсистемі «податковий аудит» на підставі акту перевірки, слід враховувати правову позицію Верховного Суду України, висловлену в постановах від 3 листопада 2015 року, від 1 грудня 2015 року, від 3 лютого 2016 року (справи № 21-99а15, № 21-3133а15, № 21-4265а15), згідно з якою відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані Податковим кодексом України.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

Інформація, зібрана відповідно до Податкового кодексу України, може зберігатись та опрацьовуватись в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Дії контролюючого органу щодо внесення до інформаційних систем змін показників податкової звітності суб'єкта господарювання на підставі акту перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для цього платників та не порушують його права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Суди встановили, що податковим органом були внесені зміни до електронної бази даних «Податковий блок» - підсистемі «податковий аудит» щодо показників податкової звітності Товариства за лютий, березень, квітень 2013 року.

При цьому встановлено, що податкові повідомлення-рішення за наслідками здійснення цієї перевірки контролюючим органом не приймались, виявлені порушення не призвели до донарахування грошових зобов'язань.

Оскільки акт перевірки не порушує прав Товариства, а внесення до інформаційних систем змін без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Колегія суддів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій обставини у адміністративній справі встановлені правильно, однак, зазначені вимоги чинного законодавства України не враховані та ухвалені рішення із порушенням норм матеріального права, які підлягають скасуванню.

Керуючись ст.,ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 3 грудня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2014 року скасувати.

Ухвалити рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька охоронна компанія «Професійний захист» до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Юрченко В.П.