ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" травня 2016 р. м. Київ К/800/25177/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,за участю секретаря судового засідання Бовкуна В.В.,

представника відповідача Стеценко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві

на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 03.03.2015 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 року

у справі № 826/2075/15

за позовом приватного підприємства «РОДІМАР» (далі - позивач, ПП «РОДІМАР»)

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві)

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

ПП «РОДІМАР» звернулось у лютому 2015 року до суду з позовом до ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними дії щодо відмови у прийнятті ПП «РОДІМАР» податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року, зобов'язання прийняти та зареєструвати податкову декларацію ПП «РОДІМАР» з податку на додану вартість за грудень 2014 року з додатками, датою її фактичного отримання, тобто 20.01.2015 року, та зобов'язання відобразити задекларовані ПП «РОДІМАР» показники податкового кредиту та зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2014 року в базі «Аналітична система» ІС «Податковий блок».

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 03.03.2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 року, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач у своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм матеріального та процесуального права, вважає касаційну скаргу відповідача необґрунтованою, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.01.2015 року ПП «РОДІМАР» направлено засобами електронного зв'язку до ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період грудень 2014 року з додатками, які були прийняті на центральному та районному рівнях, згідно квитанцій № 2 від 20.01.2015 року.

Водночас, як встановлено судами, зазначена декларація не була визнана відповідачем.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що дії податкового органу щодо відмови у прийнятті податкової декларації підприємства з податку на додану вартість за грудень 2014 року є протиправними, з урахуванням чого вказана податкова декларація вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом, а тому для належного відновлення порушених прав позивача позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Суд касаційної інстанції вважає за правильне погодитися з висновками судів попередніх інстанцій про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року та про зобов'язання прийняти та зареєструвати податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 року з додатками, датою її фактичного отримання - 20.01.2015 року, беручи до уваги наступне.

За змістом п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Приписами п. 49.3 ст. 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до пп. 49.11.2 п. 49.11 ст. 49 ПК України, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

При цьому, згідно п. 49.11 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, направлення позивачем засобами електронного зв'язку до податкового органу податкової декларації за грудень 2014 року підтверджується наявними у матеріалах справи копіями квитанцій № 2, водночас причин відмови у прийнятті такої ні позивачу, ні судам попередніх інстанцій у ході розгляду справи відповідачем не повідомлено.

При цьому, у ході розгляду справи судами встановлено, що подана позивачем декларація з податку на додану вартість за грудень 2014 року містила всі передбачені законом реквізити.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо обґрунтованості позовних вимог та їх задоволення в частині визнання протиправними дій відповідача щодо відмови ПП «РОДІМАР» у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року та про зобов'язання відповідача прийняти та зареєструвати податкову декларацію ПП «РОДІМАР» з податку на додану вартість за грудень 2014 року з додатками, датою її фактичного отримання, тобто 20.01.2015 року.

Однак, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність зміни резолютивної частини постанови суду першої інстанцій з огляду на те, що абзаци 2 та 3 резолютивної частини постанови містять не вірний висновок по суті вимог, оскільки резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати). Вимоги про зобов'язання податкового органу прийняти податкову декларацію, визнання протиправними рішення, дії, бездіяльності податкового органу, визнання поданої декларації податковою звітністю, визнання податкової декларації поданою варто розглядати як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату.

Відповідні висновки суду можуть бути викладені в мотивувальній частині рішення з посиланням на абзац десятий частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, яка надає право суду прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав позивача. У резолютивній частині відображається власне протиправність відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату. Суди повинні розглянути питання щодо протиправності відмови у прийнятті податкової декларації, незважаючи на те, в якій словесній формі сформульовані позовні вимоги позивача, якщо зі змісту таких вимог вбачається, що вони спрямовані на відновлення прав платника податків, порушених внаслідок такої відмови.

Відповідно до ст. 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про необхідність зміни постанови окружного адміністративного суду м. Києва від 03.03.2015 року шляхом заміни в резолютивній частині абзаців 2 та 3 наступного змісту: «Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо відмови у прийнятті ПП «РОДІМАР» (код за ЄДРПОУ 35075420) податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийняти та зареєструвати податкову декларацію ПП «РОДІМАР» (код за ЄДРПОУ 35075420) з податку на додану вартість за грудень 2014 року з додатками, датою її фактичного отримання - 20.01.2015 р.» на абзац 2 наступного змісту: «Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві прийняти податкову декларацію приватного підприємства «РОДІМАР» (код за ЄДРПОУ 35075420) з податку на додану вартість за звітний (податковий) період грудень 2014 року, а податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період грудень 2014 року визнати такою, що подана приватним підприємством «РОДІМАР» (код за ЄДРПОУ 35075420) у день її фактичного отримання, а саме 20.01.2015 року».

Разом з тим, суд касаційної інстанції не може погодитися з висновками судів попередніх інстанцій про необхідність задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відобразити задекларовані ПП «РОДІМАР» (код за ЄДРПОУ 35075420) показники податкового кредиту та зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2014 року в базі «Аналітична система» ІС «Податковий блок», оскільки ця вимога є похідною вимог про визнання протиправною відмову у прийнятті декларації з податку на додану вартість, та на стадії розгляду питання про визнання протиправною відмови у прийнятті декларації є передчасною.

Зазначене судами попередніх інстанцій при постановленні оскаржуваних судових рішень взято до уваги не було.

Враховуючи викладене вище, рішення судів першої та апеляційної інстанцій слід скасувати в частині задоволення позову про зобов'язання відобразити задекларовані ПП «РОДІМАР» (код за ЄДРПОУ 35075420) показники податкового кредиту та зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2014 року в базі «Аналітична система» ІС «Податковий блок» та прийняти в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки судами повно та правильно встановлені обставини справи, але дана їм невірна юридична оцінка. В частині про визнання протиправними дії відповідача щодо невизнання податкової звітності судові рішення підлягають зміні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220-232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві - задовольнити частково.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 03.03.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 року у справі № 826/2075/15 в частині зобов'язання Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві відобразити задекларовані приватного підприємства «РОДІМАР» (код за ЄДРПОУ 35075420) показники податкового кредиту та зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2014 року в базі «Аналітична система» ІС «Податковий блок» - скасувати, в цій частині винести нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Змінити постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 03.03.2015 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 року, у справі № 826/2075/15, виклавши абзаци 2 та 3 її резолютивної частини в наступній редакції:

«Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві прийняти податкову декларацію приватного підприємства «РОДІМАР» (код за ЄДРПОУ 35075420) з податку на додану вартість за звітний (податковий) період грудень 2014 року, а податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період грудень 2014 року визнати такою, що подана приватним підприємством «РОДІМАР» (код за ЄДРПОУ 35075420) у день її фактичного отримання, а саме 20.01.2015 року».

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) І.О. БухтіяроваСудді: (підпис) М.І. Костенко (підпис) І.В. Приходько