ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" травня 2016 р. м. Київ К/800/13754/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого:Штульман І.В. (доповідач), суддів:Олексієнка М.М., Рецебуринського Ю.Й., - розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в місті Ужгороді Закарпатської області про визнання дій неправомірними, за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в місті Ужгороді Закарпатської області на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 листопада 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2013 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом, у якому просив визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в місті Ужгороді Закарпатської області у призначенні йому пенсії на пільгових умовах.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року, позов задоволено. Визнано нечинним рішення Управління Пенсійного фонду України в місті Ужгороді Закарпатської області про відмову у призначенні ОСОБА_4 пенсії на пільгових умовах.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Управління Пенсійного фонду України в місті Ужгороді Закарпатської області подало касаційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 листопада 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року, ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За змістом частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги.

Пунктом «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до частини 4 статті 13 Закону № 1788-XII порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Згідно пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 5 вересня 1985 року ОСОБА_4 прийнято на роботу машиністом холодильних установок на Закарпатську птахофабрику імені 50-річчя СРСР, 1 липня 1997 року переведено на роботу машиністом компресорної установки 5 розряду на Український комбінат хлібопродуктів № 1, а 1 квітня 2001 року - у Відкрите акціонерне товариство «Птахофабрика Ужгородська» машиністом компресорної аміачно-холодильної установки 5 розряду, де останній працював до 17 липня 2003 року.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що загальний стаж роботи ОСОБА_4 на посаді машиніста, що обслуговує аміачно-холодильні установки в промисловості та на транспорті, яка віднесена до Списку № 2, становить 18 років, що відповідно до Закону № 1788-XII дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Разом з тим, слід зазначити, що частиною 1 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина 5 статті 45 Закону № 1058-IV).

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, пунктом 37 якого визначено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, відстрочку часу її призначення, перерахунок та відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Системний аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що після отримання відповідної заяви від ОСОБА_4 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону № 1788-ХІІ орган, що призначає пенсію, повинен був розглянути цю заяву та, у разі відмови в її задоволенні, прийняти мотивоване рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, заява ОСОБА_4 розглянута Управлінням Пенсійного фонду України в місті Ужгороді Закарпатської області в порядку звернення громадян, мотивоване рішення щодо відмови в задоволенні заяви із зазначенням обґрунтованих причин з посиланням на нормативні акти, відповідачем не приймалось.

Враховуючи викладене, оскільки підставою для повідомлення про відмову у призначенні пенсії може бути виключно рішення, прийняте з цього питання, суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір, дійшли передчасного висновку про задоволення позову.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З огляду на те, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального права, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Ужгороді Закарпатської області - задовольнити частково.

Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 листопада 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в місті Ужгороді Закарпатської області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_4 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Ужгороді Закарпатської області розглянути заяву ОСОБА_4 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Штульман І.В.

Судді: Олексієнко М.М.

Рецебуринський Ю.Й.