ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" травня 2016 р. м. Київ К/800/32900/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Мороза В.Ф.,

Чалого С.Я.,

при секретарі: Скавуляк Т.В.,

за участю сторін: позивача: Олексика В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства "Закарпатський рибокомбінат" на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2014 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства "Закарпатський рибокомбінат" до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и л а:

Приватне акціонерне товариство "Закарпатський рибокомбінат" звернулось до суду з позовом до Державної екологічної інспекції в Закарпатській області про визнати незаконним та скасування рішення головного державного інспектора з охорони навколишнього природнього середовища Закарпатської області Рішка Сергія Васильовича від 28.10.2011 №50 про заборону (призупинення) діяльності з ведення рибного господарства та рибогосподарської діяльності ПрАТ "Закарпатський рибокомбінат" в частині використання ним водосховищ меліоративної системи "Чорний Мочар" (водосховища "Форнош" (ліскове), "Мочила" (Пістрялово), "Бабичка" (Залужжя) на території Мукачівського району і "Роман -Потік" (Горбок) на території Іршавського району) та водного об'єкту в урочищі "Сальва" на території Виноградівської міської ради.

Позовні вимоги мотивовано протиправністю оскаржуваного рішення як такого, що прийнято на підставі необґрунтованих висновків щодо невиконання позивачем умов припису від 29.04.2011 в частині надання правовстановлюючих документів для використання для рибогосподарських потреб меліоративної системи "Чорний Мочар" та водного об'єкту в урочищі "Сальва", а також здійснення використання водних живих ресурсів та вирощування риби з порушенням вимог статей 17, 25, 26 Закону України "Про тваринний світ" та інших нормативних документів в частині необхідності отримання спеціального дозволу.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 травня 2012 року позов задоволено: визнано незаконним та скасовано рішення головного державного інспектором з охорони навколишнього природнього середовища Закарпатської області Рішко Сергія Васильовича № 50 від 28.10.2011 року про заборону (призупинення) діяльності з ведення рибного господарства та рибогосподарської діяльності ПрАТ "Закарпатський рибокомбінат" в частині використання ним водосховищ меліоративної системи "Чорний Мочар" (водосховища "Форнош" (ліскове), "Мочила" (Пістрялово), "Бабичка" (Залужжя) на території Мукачівського району і "Роман -Потік" (Горбок) на території Іршавського району) та водного об'єкту в урочищі "Сальва" на території Виноградівської міської ради.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2014 року постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 травня 2012 року скасовано; прийнято нову, якою у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі приватне акціонерне товариство "Закарпатський рибокомбінат" із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, за результатами якої, у зв'язку із встановленням низки порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища винесено припис від 29.04.2011.

Приписом від 29.04.2011 позивача, у тому числі, зобов'язано: оформити правовстановлюючі документи на використання водних об'єктів меліоративної системи "Чорний Мочар" у відповідності до чинного законодавства та з урахуванням листа Закарпатської обласної державної адміністрації від 20.04.2011 №1746/06-06; оформити та надати правовстановлюючі документи на використання водного об'єкту в урочищі "Сальва" на території Виноградівської міської ради; оформити відповідну дозвільну документацію на використання водних живих ресурсів на водних об'єктах, що знаходяться у користування ВАТ "Закарпатський рибокомбінат" у відповідності до чинного законодавства із терміном виконання до 22.10.2011.

Державною екологічною інспекцією в Закарпатській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства при здійсненні діяльності в сфері ведення рибного господарства та раціонального використання водних живих ресурсів, вирощування риби, за результатами якої складено акт від 26.10.2011.

28.10.2011 головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Закарпатській області прийнято рішення №50, яким заборонено (призупинено) діяльність з ведення рибного господарства, рибогосподарської діяльності приватного акціонерного товариства "Закарпатський рибокомбінат".

Рішення про заборону діяльності мотивовано тим, що приватним акціонерним товариством "Закарпатський рибокомбінат" за період здійснення планової перевірки в квітні та позапланової перевірки в жовтні 2011 року не надано правовстановлюючих документів у відповідності до статей 125, 126 Земельного кодексу України з урахуванням статей 42, 43, 51, 68 Водного кодексу України на використання ним для рибогосподарських потреб меліоративної системи "Чорний Мочар" та водного об'єкту в урочищі "Сальва" на землях Виноградівської міської ради. Також зазначено, що ведення рибного господарства, використання водних живих ресурсів та вирощування риби здійснюється з порушенням статей 17, 25, 26 Закону України "Про тваринний світ", Інструкції про порядок проведення робіт з відтворення водних живих ресурсів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 08.06.2004 №215 та Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.012008 №4. Так, вказано на відсутність будь-якої дозвільної чи іншої документації щодо використання об'єктів тваринного світу, що видається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У зв'язку із зазначеним, рішенням від 28.10.2011 №50 заборонено (призупинено) діяльність з ведення рибного господарства та рибогосподарської діяльності приватного акціонерного товариства "Закарпатський рибокомбінат" в частині використання ним водосховищ меліоративної системи "Чорний Мочар" (водосховища "Форнош" (Ліскове), "Мочила" (Пістрялово), "Бабичка" (Залужжя) на території Мукачівського району і "Роман-Потік" (Горбок) на території Іршавського району) та водного об'єкту в урочищі "Сальва" на території Виноградівської міської ради; висунуто вимогу про оформлення та надання правовстановлюючих документів на використання водних об'єктів меліоративної системи "Чорний Мочар" у відповідності до статей 125, 126 Земельного кодексу України з урахуванням статей 42, 43, 51, 68 Водного кодексу України з урахуванням листа Закарпатської обласної державної адміністрації від 20.04.2011 №1746/06-06; висунуто вимогу про оформлення та надання відповідних дозволів чи інших документів, що видаються у поярку, визначеному Кабінетом Міністрів України на спеціальне використання об'єктів тваринного світу (стаття 17 Закону України "Про тваринний світ", Інструкція про порядок проведення робіт з відтворення водних живих ресурсів, затверджена наказом Міністерства аграрної політики України від 08.06.2004 №215, Інструкція про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затверджена наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.012008 №4).

Вказуючи на протиправність рішення від 28.10.2011 №50, приватне акціонерне товариство "Закарпатський рибокомбінат" звернулось до суду із даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, із посиланням на факт надання позивачем договорів оренди водних об'єктів, виходив з протиправності оскаржуваного рішення як такого, що прийнято на підставі хибних висновків акту перевірки щодо ненадання позивачем правовстановлюючих документів на об'єкти водного фонду. Також, посилаючись на те, що позивач здійснює штучне розведення риби в штучно створених ізольованих ставках, тобто рибництвом, суд першої інстанції дійшов висновку про непоширення на діяльність позивача вимог Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.012008 №4.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що надані позивачем договори про надання водного дзеркала в користування на умовах оренди по водосховищам Залуж, Пістрялово та Форнош свідчать лише про часткове виконання вимог припису та вказують про відсутність правовстановлюючих документів, передбачених статтями 125, 126 Земельного кодексу України та статтями 42, 43, 51, 68 Водного кодексу України. Також судом апеляційної інстанції зазначено, що за змістом статті 17 Закону України "Про тваринний світ" спеціальне використання об'єктів тваринного світу здійснюється лише за відповідними дозволами чи іншими документами, що видаються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у той же час будь-якої дозвільної документації щодо використання об'єктів тваринного світу позивачем не надано.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства, не погоджується із позицією суду апеляційної інстанції щодо правомірності рішення від 28.10.2011 №50, вказуючи при цьому також на необґрунтованість позиції суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову у повному обсязі, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про тваринний світ" до спеціального використання об'єктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об'єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища.

Частиною третьою статті 17 Закону України "Про тваринний світ" встановлено, що спеціальне використання об'єктів тваринного світу здійснюється лише за відповідними дозволами чи іншими документами, що видаються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Ця вимога поширюється також на власників чи користувачів земельними ділянками, на яких перебувають (знаходяться) об'єкти тваринного світу.

Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про тваринний світ" постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1996 №1192, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, затверджено Тимчасовий порядок ведення рибного господарства і здійснення рибальства (далі - Тимчасовий порядок).

Пунктом 3 Тимчасового порядку встановлено, що рибництво - це штучне розведення і природне відтворення водних живих ресурсів.

Згідно з пунктом 8 Тимчасового порядку до спеціального використання водних живих ресурсів належать усі їх види користування, за винятком любительського і спортивного рибальства у водоймах (їх ділянках) загального користування, що здійснюються з їх вилученням (виловом, добуванням, збиранням) із природного середовища.

За змістом пункту 9 Тимчасового порядку до спеціального використання водних живих ресурсів належить промислове рибальство; добування водних живих ресурсів для наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілей; добування водних живих ресурсів для зариблення, здійснення контрольного вилову, акліматизації, рибництва, утримання і відтворення у неволі чи напіввільних умовах з комерційною та іншими цілями; регулювання чисельності водних живих ресурсів з метою запобігання заподіянню шкоди навколишньому природному середовищу і рибному господарству (меліоративний вилов малоцінних і хижих видів риб, шкідливих водних організмів); любительське і спортивне рибальство, що здійснюється поза межами визначених для цих цілей водойм (їх ділянок) загального користування.

Законодавством України можуть бути передбачені й інші види спеціального використання водних живих ресурсів.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що визначальною ознакою спеціального використання водних живих ресурсів є їх вилучення (вилов, добування, збирання) із природного середовища.

У той же час, поняття рибництва наведено у пункті 3 Тимчасового порядку, згідно з яким рибництво - це штучне розведення і природне відтворення водних живих ресурсів.

04.08.2011 набрав чинності Закон України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", статтею 1 якого також визначено, що аквакультура (рибництво) - це цілеспрямоване використання рибогосподарських водних об'єктів (їх частин) для одержання максимальних обсягів корисної біологічної сільськогосподарської продукції (риби, молюсків, безхребетних, водоростей, інших водних організмів) шляхом їх штучного розведення та утримання.

Порядок здійснення рибництва також врегульовано пунктами 29-34 Тимчасового порядку, якими, зокрема передбачено, що рибництво здійснюється шляхом штучного розведення чи вирощування водних організмів, які перебувають у неволі в спеціально створених штучних рибницьких або інших пристосованих для цього спорудах, ізольованих природних чи штучних водоймах, а також шляхом вирощування організмів "сидячих" видів на спеціально визначених ділянках водойм у стані природної волі.

Залежно від цільового призначення може здійснюватися рибництво, спрямоване на збільшення запасів і поліпшення видового складу водних живих ресурсів у природному середовищі шляхом їх штучного розведення та наступного вселення до природних водойм, а також товарне рибництво, спрямоване на природне відтворення, штучне розведення і вирощування водних живих ресурсів з метою одержання товарної продукції.

Водні живі ресурси, одержані в порядку ведення товарного рибництва, є власністю підприємств, установ, організацій та громадян, які у передбаченому законодавством порядку здійснювали їх відтворення. Питання охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів у рибництві регулюються законодавством.

За результатами аналізу наведених норм колегія суддів дійшла висновку, що на момент виникнення спірних правовідносин рибництво як штучне розведення і природне відтворення водних живих ресурсів не є спеціальним використанням водних живих ресурсів, оскільки не передбачає їх вилучення (вилову, добування, збирання) із природного середовища, та, відповідно, не потребує отримання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів.

Інструкція про порядок проведення робіт з відтворення водних живих ресурсів, затверджена наказом Міністерства аграрної політики України від 08.06.2004 №215, та Інструкція про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затверджена наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.012008 №4 також не містять вимог щодо необхідності отримання дозволу на спеціальне використання об'єктів тваринного світу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем з Мукачівською районною державною адміністрацією укладено договори про надання водного дзеркала водосховища "Залуж", водосховища "Пістрялово", водосховища «Форнош» у тимчасове користування на умовах оренди для риборозведення, вирощування та реалізації живої товарної риби.

Відповідачем у спірних правовідносинах не доведено здійснення позивачем діяльності з вилучення (добування, збирання, вилову тощо) із природного середовища об'єктів тваринного світу.

За вказаних обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо протиправності рішення Державної екологічної інспекції в Закарпатській області від 28.10.2011 №50 в частині необхідності оформлення та надання відповідних дозволів чи інших документів, що видаються у поярку, визначеному Кабінетом Міністрів України на спеціальне використання об'єктів тваринного світу (стаття 17 Закону України "Про тваринний світ", Інструкція про порядок проведення робіт з відтворення водних живих ресурсів, затверджена наказом Міністерства аграрної політики України від 08.06.2004 №215, Інструкція про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затверджена наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.012008 №4).

Аналізуючи позицію судів попередніх інстанцій щодо правомірності оскаржуваного рішення в частині необхідності надання позивачем правовстановлюючих документів на використання водних об'єктів меліоративної системи "Чорний Мочар" та на використання водного об'єкту в урочищі "Сальва", колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 58 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Земельний кодекс) до земель водного фонду належать землі, зайняті: а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; г) береговими смугами водних шляхів.

Частиною першою статті 79 Земельного кодексу України встановлено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з частиною четвертою статті 59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Відповідно до частини п'ятої статті 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

У свою чергу, відповідно до положень статті 1 Водного кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі 0 Водний кодекс України), водний об'єкт - це природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт); водокористування - це використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів).

Згідно з частинами сьомою та десятою статті 51 Водного кодексу України право водокористування на умовах оренди оформляється договором, погодженим з державними органами охорони навколишнього природного середовища та водного господарства. Користування водними об'єктами (їх частинами) на умовах оренди здійснюється відповідно до вимог водного законодавства і регулюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством розмежовано поняття користування земельною ділянкою на умовах оренди та водокористування.

Згідно з приписом Державної екологічної інспекції в Закарпатській області від 29.04.2011 позивача зобов'язано оформити правовстановлюючі документи на використання водних об'єктів меліоративної системи "Чорний Мочар" та на використання водного об'єкту в урочищі "Сальва".

Вимог щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки, у тому числі, зайняті водними об'єктами, припис від 29.04.2011 не місить.

Крім того, за змістом положень статей 6, 7 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання, зокрема, юридичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю відноситься до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів (абзац другий пункту "а" частини першої статті 6), у той час як до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів у сфері державного контролю за додержанням вимог законодавства України про охорону земель належать, зокрема, виконання екологічних вимог при наданні у власність і користування, в тому числі в оренду, земельних ділянок (абзац п'ятий пункту "а" частини першої статті 7).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем відповідачеві надано укладені з Мукачівською районною державною адміністрацією та погоджені з Мукачівськими МУВГ та Держуправлінням ОНПС: договір від 09.08.2011 №591/02-27 про надання водного дзеркала водосховища «Залуж» ("Бабичка", меліоративна система "Чорний Мочар") у тимчасове користування на умовах оренди, укладений між Мукачівською районною державною адміністрацією та приватним акціонерним товариством «Закарпатський рибокомбінат», площа водного дзеркала - 126 га, терміном на 49 років, для риборозведення;

договір від 09.08.2011 №589/02-27 про надання водного дзеркала водосховища «Пістрялово» ("Мочила", меліоративна система "Чорний Мочар") у тимчасове користування на умовах оренди, укладений між Мукачівською районною державною адміністрацією та ПрАТ «Закарпатський рибокомбінат», площа водного дзеркала - 122 га, терміном на 49 років, для риборозведення;

договір від 09.08.2011 №590/02-27 про надання водного дзеркала водосховища «Форнош» ("Ліскове", меліоративна система "Чорний Мочар") у тимчасове користування. на умовах оренди; площа водного дзеркала - 231 га, терміном на 49 років, для риборозведення.

За вказаних обставин, колегія суддів вказує на необґрунтованість позиції відповідача щодо невиконання позивачем вимог припису від 29.04.2011 в частині надання правовстановлюючих документів на використання таких водних об'єктів меліоративної системи "Чорний Мочар" як водосховища "Форнош" (Ліскове), "Мочила" (Пістрялово), "Бабичка" (Залужжя).

При цьому, колегія суддів погоджується з доводами відповідача щодо невиконання позивачем вимог припису щодо водних об'єктів "Роман-Потік" (Горбок) на території Іршавського району (меліоративна система "Чорний Мочар") та водного об'єкту в урочищі "Сальва" на території Виноградівської міської ради, оскільки судами попередніх інстанцій не встановлено та матеріалами справи не підтверджено надання позивачем правовстановлюючих документів щодо вказаних водосховищ, у зв'язку з чим вимога оскаржуваного рішення в частині оформлення та надання правовстановлюючих документів на використання вказаних водних об'єктів відповідно до вимог статей 42, 43, 51, 68 Водного кодексу України є обґрунтованою.

Аналізуючи правомірність рішення від 28.10.2011 №50 в частині заборони (призупинення) діяльності, колегія суддів виходить з наступного.

Пунктом 4 Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затвердженого постановою Верховної Ради України від 29.10.1992 №2751-XII, чинною на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що діяльність підприємств обмежується або тимчасово забороняється (зупиняється) у разі перевищення ними лімітів використання природних ресурсів, порушення екологічних нормативів, екологічних стандартів, а також вимог екологічної безпеки, зокрема:

а) введення в дію підприємств, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання екологічних вимог і виконання заходів, передбачених проектами на їх будівництво (реконструкцію);

б) відсутність споруд, устаткування і пристроїв для очищення викидів та скидів або їх знешкодження, а також приладів контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та характеристиками шкідливих факторів на підприємствах, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, або порушення правил експлуатації зазначених споруд, устаткування, пристроїв і приладів;

в) використання природних ресурсів, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, складування, захоронення, зберігання або розміщення виробничих, побутових та інших відходів без відповідних дозволів;

г) перевищення гранично допустимих чи тимчасово узгоджених викидів і скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище, рівнів акустичного, електромагнітного, іонізуючого та іншого шкідливого впливу фізичних факторів, біологічного впливу та радіоактивного забруднення;

д) порушення екологічних вимог при виробництві, зберіганні, транспортуванні, знешкодженні, захороненні токсичних та інших речовин, небезпечних для навколишнього природного середовища, здоров'я та життя людей;

е) відсутності або нездійснення заходів, спрямованих на запобігання залповим викидам і скидам, що створюють високі та екстремально високі рівні забруднення повітряного та водного басейнів і ґрунтів, становлять небезпеку для здоров'я та життя людей, тваринного і рослинного світу;

є) виробництва й експлуатації транспортних та інших пересувних засобів і установок, у викидах і скидах яких вміст забруднюючих речовин перевищує встановлені нормативи;

ж) впровадження відкриттів, винаходів, застосування нової техніки, імпортного устаткування, технологій і систем, що не відповідають екологічним вимогам;

з) порушення екологічних вимог при дислокації військових частин, проведенні ними військових навчань, маневрів, переміщенні військ і військової техніки (крім випадків надзвичайних ситуацій, що оголошуються відповідно до законодавства України);

и) порушення інших вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що позивачем не надано відповідачеві правовстановлюючих документів на водні об'єкти "Роман-Потік" (Горбок) на території Іршавського району (меліоративна система "Чорний Мочар") та водного об'єкту в урочищі "Сальва" на території Виноградівської міської ради, колегія суддів дійшла висновку про правомірність рішення Державної екологічної інспекції в Закарпатській області в частині призупинення діяльності позивача з ведення рибного господарства та рибогосподарської діяльності в частині використання ним водосховища "Роман-Потік" (Горбок) на території Іршавського району (меліоративна система "Чорний Мочар") та водного об'єкту в урочищі "Сальва" на території Виноградівської міської ради.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів:

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Закарпатський рибокомбінат" задовольнити частково.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 травня 2012 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2014 року скасувати.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення головного державного інспектора з охорони навколишнього природнього середовища Закарпатської області Рішка Сергія Васильовича від 28.10.2011 №50 щодо:

заборони (призупинення) діяльності з ведення рибного господарства та рибогосподарської діяльності приватного акціонерного товариства "Закарпатський рибокомбінат" в частині використання ним водосховищ меліоративної системи "Чорний Мочар" (водосховища "Форнош" (Ліскове), "Мочила" (Пістрялово), "Бабичка" (Залужжя) на території Мукачівського району);

оформлення та надання правовстановлюючих документів на використання водосховищ "Форнош" (Ліскове), "Мочила" (Пістрялово), "Бабичка" (Залужжя) меліоративної системи "Чорний Мочар" у відповідності до статей 125, 126 Земельного кодексу України з урахуванням статей 42, 43, 51, 68 Водного кодексу України;

оформлення та надання відповідних дозволів чи інших документів, що видаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України на спеціальне використання об'єктів тваринного світу (стаття 17 Закону України "Про тваринний світ", Інструкція про порядок проведення робіт з відтворення водних живих ресурсів, затверджена наказом Міністерства аграрної політики України від 08.06.2004 №215, Інструкція про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затверджена наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.012008 №4).

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства "Закарпатський рибокомбінат" 101,17 грн. (сто одну гривню 17 коп.) судових витрат.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст. ст. 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: