ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" лютого 2016 р. м. Київ К/800/40894/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

Пасічник С.С.,

Іваненко Я.Л.,

Кочана В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

В травні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя про визнання протиправними дій відповідача щодо призупинення виплати йому пенсії за віком з 01.04.2015р. всупереч змісту ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній з 01.04.2015р.); зобов'язання відповідача поновити виплату пенсії за віком з 01.04.2015р. відповідно до протоколу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя від 04.03.2014р. №1595 про призначення позивачу пенсії за віком на загальних підставах.

Постановою Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 30.06.2015р. позов задоволено: визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя щодо призупинення виплати ОСОБА_4 пенсії за віком з 01.04.2015р.; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя поновити ОСОБА_4 виплату пенсії за віком відповідно до протоколу від 04.03.2014р. №1595 з 01.04.2015р.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачу призначена пенсія за віком відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не щомісячне довічне грошове утримання на підставі Закону України "Про судоустрій і статус суддів", то обмеження у її виплаті, встановлені ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV (далі - Закон №1058), на нього не поширюються.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2015р. постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову, якою позов задоволено частково: зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя відновити з 01.06.2015р. виплату ОСОБА_4 пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; в задоволенні іншої частині позову відмовлено.

Приймаючи таке рішення, апеляційний суд, враховуючи приписи п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р. №213-VIII (далі - Закон №213), прийшов до висновку про поновлення позивачу виплати пенсії саме з 01.06.2015р., оскільки з цієї дати посада, на якій працює позивач, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», та щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а тому передбачені ч.1 ст.47 Закону №1058 підстави для невиплати позивачу пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, відпали.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 працює на посаді судді Апеляційного суду Запорізької області та отримував довічне грошове утримання, виплата якого з огляду на зміни в законодавстві в 2011 році була йому припинена; з 26.02.2014р. у зв'язку із досягненням пенсійного віку Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя йому призначено пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (протокол №1595 від 04.03.2014р.).

З 01.04.2015р. орган Пенсійного фонду України припинив виплату позивачу пенсії й на вимогу останнього поновити її виплату отримав відмову (лист №131/Ш-1 від 19.05.2015р.).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон №1058, який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Частиною 1 ст.47 Закону №1058 (зі змінами, внесеними Законом №213, що набрали чинності з 01.04.2015р.) передбачено, що тимчасово, у період з 01.04.2015р. по 31.12.2015р. у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п.1 ст.10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються; після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

При цьому, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №213 встановлено, що порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

Таким чином, законодавчо встановлено заборону виплати з 01.04.2015р. пенсій за віком, призначених відповідно до Закону №1058 особам, які працюють на окремих посадах, у тому числі суддями відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Посилання ж суду апеляційної інстанції як на підставу відновлення з 01.06.2015р. виплати пенсії на п.5 Прикінцевих положень Закону №213 є помилковими, оскільки останнім передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015р. закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015р. скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України; при цьому вказаний пункт не містить приписів щодо відновлення виплати пенсії як такої й, у тому числі, призначеної на підставі Закону №1058.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного суду України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини встановлені повно та правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції згідно зі ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій й ухвалює нове рішення.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 229, 230, 232 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2015 року скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову.

В задоволенні позову відмовити.

В решті постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та строки, передбачені главою 3 розділу IV КАС України.

Судді: Пасічник С.С.

Іваненко Я.Л.

Кочан В.М.