ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2016 року м. Київ справа № П800/305/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Розваляєвої Т. С. (головуючий у справі), Гончар Л. Я., Конюшка К. В., Цуркана М. І., Черпіцької Л. Т.,секретаря судового засідання Слободян О. М.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_6,

представників відповідача - Мишковець О. В., Короленка В. В.,

представника третьої особи - Круглюк І. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_10 до виконуючого обов'язки Президента України, Голови Верховної Ради України, третя особа: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, про визнання протиправними та скасування указів, поновлення на посаді,

встановив:

У травні 2014 року ОСОБА_10 звернувся з позовом до виконуючого обов'язки Президента України, Голови Верховної Ради України Турчинова О.В. (далі - в. о. Президента України) про визнання протиправними і скасування указів від 17.05.2014 р. № 478/2014 "Про звільнення Голови та членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації" та від 17.05.2014 р. № 479/2014 "Про призначення Голови та членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації", поновлення на посаді Голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (далі - Комісія), з 17.05.2014 р.

Позов обґрунтував тим, що його неправомірно звільнено з посади Голови Комісії, оскільки відсутні підстави для дострокового припинення його повноважень, визначені у статті 20 Закону України "Про телекомунікації" і статті 30 Закону України "Про державну службу".

В письмовому запереченні проти позову представник Президента України вважає позовні вимоги необґрунтованими. Зазначив, що Указ в. о. Президента України від 17.05.2014р. № 478 підписано та видано у спосіб, що передбачений статтями 106, 112 Конституції України і статтею 20 Закону України "Про телекомунікації". Цей Закон не містить вимог щодо обов'язкового обґрунтування у відповідному указі підстав припинення повноважень членів Комісії. Позовна вимога про зобов'язання Президента України поновити позивача на посаді члена Комісії не може бути задоволена, оскільки між цими сторонами існують відносини публічної служби, а не трудові, в. о. обов'язки Президента України не видавав розпорядження про припинення позивачем повноважень і не вносив до його трудової книжки відповідний запис.

В письмових доповненнях до заперечень представник відповідача зазначив, що в разі поновлення позивача на посаді, до останнього будуть застосовані положення Закону України «Про очищення влади», які, враховуючи визначені цим Законом критерії, містять пряму заборону обіймати позивачу посаду Голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації. Таке, за думкою представника відповідача, є підставою для відмови в позові в частині поновлення на посаді.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи позовної заяви, представники відповідача і третьої особи заперечили проти позовних вимог.

Вислухавши пояснення представників сторін і третьої особи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з урахуванням наступного.

Указом Президента України від 23.11.2011 р. № 1068/2011 ОСОБА_10. призначено Головою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.

Указом в.о. Президента України від 17.05.2014 р. № 478/2014 на підставі частини першої статті 20 Закону України "Про телекомунікації" та статті 112 Конституції України звільнено із займаних посад Голову Комісії ОСОБА_10 та п'ятьох її членів, а Указом в.о. Президента України від 17.05.2014 р. № 479/2014 призначено нового Голову та інших членів Комісії.

В судовому засіданні встановлено, що фактично позивача звільнено з посади 20 травня 2014 року.

В силу статті 112 Конституції України у разі дострокового припинення повноважень Президента України відповідно до статей 108, 109, 110, 111 цієї Конституції виконання обов'язків Президента України на період до обрання і вступу на пост нового Президента України покладається на Голову Верховної Ради України.

Відповідно до частини третьої статті 106 Конституції України Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.

Частиною першою статті 20 Закону України "Про телекомунікації" від 18.11.2003 р. № 1280-IV (тут і далі в редакції закону, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Голова та члени Комісії призначаються на посади та звільняються з посад Президентом України шляхом видання відповідного указу.

Згідно із частиною 4 зазначеної норми закону Голова або член комісії може бути звільнений з посади у разі подання заяви про відставку, неможливості виконання обов'язків за станом здоров'я, припинення громадянства України, грубого порушення службових обов'язків, набрання законної сили обвинувальним вироком суду у скоєнні злочину, наявності інших підстав, передбачених законами.

Повноваження Голови або члена Комісії припиняються у разі його смерті, визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим.

Не можуть бути підставами для звільнення Голови або члена комісії набуття повноважень новообраним Президентом України.

Голова та члени національної комісії є державними службовцями (частина п'ята статті 20 Закону України "Про телекомунікації").

Виходячи з наведеного, на ОСОБА_10, як державного службовця, поширюються підстави припинення державної служби, встановлені статтею 30 Закону України "Про державну службу", а саме: у перерахованих в цій статті випадках та на загальних підставах, передбачених Кодексом законів про працю України.

Ні в Указі в. о. Президента України від 17.05.2014р. № 478, ні в будь-яких інших документах (поданні, клопотанні, пропозиції) не зазначені і не мотивовані конкретні підстави звільнення позивача з посади, передбачені частиною четвертою статті 20 Закону України "Про телекомунікації", статтею 30 Закону України "Про державну службу" і Кодексом законів про працю України.

У зв'язку з цим указ про звільнення ОСОБА_10 не можна визнати законним, тому він підлягає скасуванню.

Позовна вимога про визнання протиправним і скасування Указу в. о. Президента України від 17.05.2014 р. № 479/2014 про призначення Голови та членів Комісії задоволенню не підлягає, оскільки цей указ є актом індивідуальної дії, що стосується інших фізичних осіб і не зачіпає прав та законних інтересів позивача.

За наслідками розгляду справи Вищий адміністративний суд України відповідно до пунктів 1, 3 частини п'ятої статті 1711 Кодексу адміністративного судочинства України може визнати акт Президента України незаконним повністю або в окремій його частині і застосувати інші наслідки, визначені статтею 162 цього Кодексу.

Зокрема, суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина друга статті 162 КАС України).

При вирішенні спорів суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини та висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права, викладених у його постановах (частина друга статті 8, частина перша статті 2442 КАС України).

Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

Згідно із частиною першою статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Аналіз зазначених правових норм у їх сукупності з положеннями статті 43 Конституції України дає підстави для висновку, що за змістом статті 235 Кодексу законів про працю України працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, встановленого законом.

У постанові Верховного Суду України від 21 травня 2014 року у справі № 6-33цс14 зазначається, що у разі встановлення факту звільнення без законної підстави або з порушенням передбаченого законом порядку, суд зобов'язаний поновити працівника на попередній роботі.

Про необхідність поновлення особи на посаді як спосіб відновлення її порушених прав йдеться в рішенні Європейського суду з прав людини від 9 січня 2013 року у справі "Олександр Волков проти України".

В цьому ж рішенні звертається увага на те, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

За змістом частини першої статті 76 Закону України "Про виконавче провадження" наказ або розпорядження про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника видається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.

Тому суд приймає рішення про поновлення ОСОБА_10 на посаді, з якої його було незаконно звільнено указом в. о. Президента України.

Що стосується додаткових доводів представника відповідача про відмову в позові в частині поновлення на роботі з посиланням на положення Закону України «Про очищення влади», то суд з ними не погоджується.

Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Суд розглядає спір і застосовує нормативно-правовий акт на час виникнення правовідносин. Моментом, з якого особа вважається поновленою на роботі, є день видання наказу про звільнення. Закон України «Про очищення влади» набрав чинності 16 жовтня 2014 року, тобто після видання спірного указу про звільнення і часу виникнення правовідносин між сторонами. Отже при вирішенні судом даної справи положення цього Закону не можуть бути застосовані.

Згідно з імперативною нормою, сформульованою в частині першій статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються постанови суду, зокрема, про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Керуючись статтями 6, 11, 158- 163, 167, 171-1, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним і скасувати Указ виконуючого обов'язки Президента України, Голови Верховної Ради України Турчинова Олександра Валентиновича від 17 травня 2014 року № 478/2014 в частині звільнення ОСОБА_10 з посади Голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.

Поновити ОСОБА_10 на посаді Голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, з 20 травня 2014 року.

Постанову суду щодо поновлення на посаді звернути до негайного виконання.

В задоволенні решти позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його перегляд Верховним Судом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання заяви про перегляд Верховним Судом України рішення Вищого адміністративного суду України, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Верховного Суду України за наслідками такого перегляду. Заява про перегляд постанови може бути подана не пізніше десяти днів з дня ухвалення судового рішення, щодо якого заявлено клопотання про перегляд.

Судді