ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" вересня 2015 р. м. Київ К/800/57293/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Калашнікової О.В.,

Горбатюк С.А.,

Леонтович К.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс" на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року у справі №826/5944/14 за позовом ОСОБА_4 до Реєстраційної служби Головного управліня юстиції м. Києва, треті особи: приватне акціонерне товариство "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс", публічне акціонерне товариство "Банк Форум", Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм" про скасування рішення, -

в с т а н о в и л а :

У травні 2014 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Реєстраційної служби Головного управліня юстиції м. Києва, треті особи: приватне акціонерне товариство "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс", публічне акціонерне товариство "Банк Форум", Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм", в якому просив: скасувати рішення відповідача про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 07.08.2013 №4796839; зобов'язати зареєструвати право власності та видати свідоцтво про право власності на вказану квартиру.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення відповідача є незаконним оскільки, застосована державним реєстратором підстава стосується лише відчуження нерухомого майна, оскільки ОСОБА_4 подав заву щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно яке виникло.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року, позовні вимоги задоволені частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві №4796839 від 07 серпня 2013 року про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень. Зобов'язано Реєстраційну службу вирішити заяву ОСОБА_4 про державну реєстрацію права приватної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1. У решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями приватне акціонерне товариство "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс" звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07.08.2013р. державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Шаманська А.С. за результатом розгляду заяви ОСОБА_4 від 15.07.2013 про державну реєстрацію права приватної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, прийняла рішення №4796839 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Згідно картки прийому заяви №3955883, позивачем були подані до Реєстраційної служби Головного управління юстиції м. Києва наступні документи: заяву встановленої форми, копію договору №171 від 12.06.2007 про участь у фонді фінансування будівництва, копію договору уступки майнових прав №171 від 26.06.2007, копія довідки №171 від 22.02.2012 про набуття у власність об'єкту інвестування, копію свідоцтва №171 від 12.06.2007 акт прийому передачі квартири від 29.03.2013, технічний паспорт від 29.03.2013, копію генерального договору №1гд від 12.09.12.09.2005, копію додаткової угоди від 31.12.2007, копію змін та доповнень від 25.09.2009, копію паспорта, копію ідентифікаційного коду.

Рішення про відмову у державній реєстрації прав прийняте на підставі ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" і пунктів 16 та 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703, оскільки заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень встановлених щодо цього майна.

Також встановлено, що між позивачем та ТОВ "Фінансова компанія "МІТЕХ" укладений договір про участь у фонді фінансування будівництва №171 від 12.06.2007, відповідно якого за позивачем (довіритель) закріплений об'єкт: квартира АДРЕСА_2. Між "Фінансова компанія "МІТЕХ" та ЗАТ "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс" укладений генеральний договір №1гд від 12.09.2005. Між ТОВ "Фінансова компанія "МІТЕХ", ОСОБА_4, ЗАТ "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс" укладений договір уступки майнових прав №171 від 26.06.2007. Між ЗАТ "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс" та ПАТ "Банк Форум" укладені договори іпотеки від 07.09.2006 №4941, №4939, якими забезпечено виконання зобов'язань за Генеральним кредитним договором від 28.07.2006. Предметом іпотеки є майнові права на нерухомість, об'єкт незавершеного будівництва, а саме: адміністративно-житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_1.

За інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна станом на час прийняття оскарженого рішення, зареєстрована заборона відчуження нерухомості, яка є об'єктом будівництва: адміністративно-житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_1 (в тому числі квартири №17) на підставі вказаних вище іпотечних договорів та договору про спільну діяльність без створення юридичної особи між ЗАТ "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс" та Українською студією телевізійних фільмів "Укртелефільм".

Задовольняючи позовні вимоги частково суди виходили з того, що зареєстроване в Державному реєстрі прав обтяження майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва у вигляді іпотеки, не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності на новостворене нерухоме майно.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Преамбулою Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року № 1952-ІV (далі - Закон № 1952-IV) передбачено, що цей Закон визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Зазначений Закон згідно зі статтею 1 регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з частиною тринадцятою статті 15 Закону № 1952-IV порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлює Кабінет Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 17 жовтня 2013 року №868 затвердив Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень(далі - Порядок), який визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію та необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком (пункти 8, 13 Порядку реєстрації).

Пунктом 15 Порядку реєстрації передбачено, що під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо наявності обтяжень на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону.

Державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для такої відмови, що визначені Законом № 1952-ІV (пункт 28 Порядку реєстрації).

Згідно з пунктом 5 статті 24 Закону № 1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону.

Аналіз наведених норм матеріального права дає колегії суддів підстави для висновку про те, що наявність в Реєстрі запису про заборону відчуження майна є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде зняте. Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена Верховним Судом України у постанові від 11 листопада 2014 року (справа №21-357а14).

Як вбачається з матеріалів справи, що розглядається, відмова державного реєстратора у державній реєстрації права власності на квартиру обумовлювалася наявністю у Реєстрі записів від 07.09.2006 за № 3701770 та за №3702777 про заборону відчуження нерухомого майна на підставі договорів іпотеки від 07.09.2006 №4941, №4939, приватний нотаріус КМНО Колесник С.А. Обєкт обтяження: адміністративно-житловии комплекс з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом, адреса: АДРЕСА_1.

За наведених обставин рішення судів першої та апеляційної інстанцій не узгоджуються з вимогами чинного законодавства та підлягають скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Отже, в ухвалених по справі рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій не вірно встановлений дійсний характер спірних правовідносин, що виникли між сторонами та неправильно застосовані норми матеріального права до вирішення вказаних правовідносин, а тому висновок судів про обгрунтованість позовних вимог є помилковим.

Згідно ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судами першої та апеляційної інстанції при ухваленні рішення порушені норми матеріального права, тому касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення судів першої і апеляційної інстанції підлягають скасуванню з винесенням постанови про відмову у задоволенні заявленого позову.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс" задовольнити.

Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року скасувати, ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: