ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" вересня 2015 р. м. Київ К/800/66429/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Мороз Л.Л.,

Горбатюка С.А.,

Шведа Е.Ю.,

розглянула у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 року у справі за позовом Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області до державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, третя особа: Нікопольська районна державна адміністрація, про скасування пунктів вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

Червоногригорівська селищна рада Нікопольського району Дніпропетровської області звернулась з позовом до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, третя особа: Нікопольська районна державна адміністрація Дніпропетровської області про скасування пунктів 2, 6, 7 вимоги від 22.11.2013 року № 860-15/3650.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 року, позов задоволено. Суд постановив скасувати п.п. 2, 6, 7 вимог Нікопольської об'єднаної державної фінансової інспекції від 22.11.2013 року № 860-15/3650.

Не погоджуючись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції у справі, Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.

Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Розгляд касаційної скарги здійснено у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неприбуттям сторін у судове засідання.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.10.2013 р. Нікопольською об'єднаною державною фінансовою інспекцією проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Червоногригорівської селищної ради за 2010 р., 2011 р., 2012 р. та січень-серпень 2013 р.

За результатами ревізії складено акт № 860-22/06 від 08.11.2013 р.

На підставі акта ревізії № 860-22/06 від 08.11.2013 р. Нікопольською об'єднаною державною фінансовою інспекцією винесено вимогу про усунення порушень від 22.11.2013 р. № 860-15/3650.

Відповідно до п. 2 вимоги при обстеженні пам'яток археологічної спадщини (курганів) на території Червоногригорівської селищної ради встановлено розорення, руйнування та пошкодження 31 кургану. Селищну раду зобов'язано: забезпечити в термін до 25.12.2013 р. оформлення з землекористувачами, на території яких розташовано пам'ятки археологічної спадщини (кургани) охоронні зобов'язання - договори; забезпечити в термін до 25.12.2013 р. належне збереження об'єктів археологічної спадщини (курганів) від загрози знищення, руйнування або пошкодження та стягнути з осіб, якими здійснено неналежний контроль за охороною пам'яток археологічної спадщини (курганів) заподіяні державі збитки на загальну суму 4765136,99 грн. у відповідності до вимог діючого законодавства.

Відповідно до п. 6 вимоги в ході ревізії встановлено, що селищною радою недоотримано орендної плати від здачі в оренду нежитлових приміщень внаслідок заниження фактично займаної площі приміщень орендарями, в зв'язку з чим селищну раду зобов'язано стягнути в повному обсязі недоотриману орендну плату, шляхом перерахування орендарями на розрахунковий рахунок селищної ради коштів в сумі 19996,45 грн., в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи.

Відповідно до п. 7 вимоги в ході ревізії встановлено, що в порушення п. 6 Методикирозрахунку орендної плати за використання комунального майна територіальної громади Червоногригорівської селищної ради, затвердженої рішенням 26 сесії IV скликання сільської ради від 06.01.2006 р. № 239/1-26/IV селищною радою недоотримано орендної плати від здачі в оренду нежитлових приміщень внаслідок заниження орендної плати і частині не застосування індексів інфляції за попередні роки в зв'язку з чим, селищну раду зобов'язано стягнути в повному обсязі недоотриману орендну плату шляхом перерахування орендарями на розрахунковий рахунок селищної ради коштів в сумі 5643,64 грн., в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 №499/2011 (далі Положення) Державна фінансова інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також, Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України від 26.01.1993 року № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

У справі, яка розглядається, Інспекція пред'явила вимогу про усунення порушень, у якій зазначено, зокрема, про необхідність вчинити дії щодо відшкодування збитків.

Зважаючи на те, що вказані збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постанові від 10.02.2015 року 21-632а14.

Враховуючи наведене, з урахуванням змісту позовних вимог, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального, що є підставою для ухвалення нового рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 року у цій справі скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у позові Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області до державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, третя особа: Нікопольська районна державна адміністрація, про скасування пунктів вимоги.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: