ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" березня 2016 р. м.Київ К/800/39298/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Заяць В.С.,

Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07 травня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2015 року у справі за позовом Державної фінансової інспекції в Сумській області до Кролевецької районної державної лікарні ветеринарної медицини про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року Державна фінансова інспекція в Сумській області звернулась з адміністративним позовом до Кролевецької районної державної лікарні ветеринарної медицини, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог від 06 квітня 2015 року, просила стягнути з відповідача кошти в сумі 31790,23 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив про невиконання відповідачем письмових вимог щодо усунення порушень, виявлених під час ревізії фінансово-господарської діяльності Кролевецької районної державної лікарні ветеринарної медицини.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 07 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2015 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

При винесенні рішень суди попередніх інстанцій виходили із правомірного зарахуванням відповідачем як власних надходжень коштів за надані адміністративні послуги з видачі ветеринарних довідок і свідоцтв за період з 24 червня 2011 року по 31 грудня 2011 року, які згідно ст.13 Бюджетного кодексу України є складовою спеціального фонду Державного бюджету і використовуються на покриття витрат лікарні, пов'язаних з наданням цих послуг.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна фінансова інспекція в Сумській області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

У касаційній скарзі скаржник, з посиланням на Закон України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», зазначає, що відповідач не є головним розпорядником коштів державного бюджету, ним не було відкрито рахунок для зарахування коштів від надання адміністративних послуг за кодом 24020000 «Плата за адміністративні послуги», у зв'язку з чим, внаслідок неперерахування у 2011 році коштів від надання платних адміністративних послуг до спеціального фонду Державного бюджету, держбюджету завдано збитків на загальну суму 31790,23 грн.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 31 березня 2014 року по 26 червня 2014 року Державною фінансовою інспекцією в Сумській області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Кролевецької районної державної лікарні ветеринарної медицини за період з 01 січня 2011 року по 31 березня 2014 року.

За результатами ревізії 04 липня 2014 року складено акт №08-08/10, на підставі якого позивачем листом від 08 серпня 2014 року за №18-08-14-14/5683 надіслано відповідачу вимогу «Про усунення порушень, виявлених ревізією у Кролевецькій районній державній лікарні ветеринарної медицини».

Як зазначено у п.2 вимоги, в порушення додатку 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09 червня 2011 року №641 «Про затвердження переліку платних адміністративних послуг, які надаються Державною ветеринарною та фітосанітарною службою, органами та установами, що належать до сфери її управління, і розміру плати за їх надання», за період з 24 червня 2011 року по 18 липня 2011 року адміністративні послуги лікарнею надавалися за заниженими тарифами, в результаті чого лікарнею недоотримано коштів за надання платних послуг в сумі 1654,75 грн. Також, в порушення ч.32 ст.4 Закону України від 23 грудня 2010 року №2857-VІ «Про Державний бюджет України на 2011 рік», лікарнею в дохід державного бюджету не перераховувалися кошти, які надійшли на спеціальний рахунок установи за надання адміністративних послуг, на суму 31790,23 грн., у зв'язку з чим вимагається відобразити в бухгалтерському обліку Лікарні дебіторську заборгованість в загальній сумі 33444,98 грн. перед Державним бюджетом за не перераховані кошти від надання адміністративних послуг за період з 24 червня 2011 року по 31 грудня 2011 року та перерахувати в дохід державного бюджету за кодом надходження 21080500 «Інші надходження», кошти які отримані на спеціальний рахунок установи від надання адміністративних послуг, на загальну суму 33444,98 грн.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Відповідно до ст.ст.1, 32, 99 Закону України від 25 червня 1992 року № 2498-XII «Про ветеринарну медицину» видача ветеринарних документів (ветеринарних довідок і свідоцтв) здійснюється ліцензованими лікарями ветеринарної медицини державних закладів ветеринарної медицини на платній основі згідно з тарифами, що затверджуються згідно законодавства про ціни та ціноутворення.

Згідно п.5 Положення про районні державні лікарні ветеринарної медицини, затвердженого наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 28 жовтня 2008 року № 238 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 листопада 2008 року за №1119/15810), районні державні лікарні ветеринарної медицини відповідно до покладених на них завдань безпосередньо, а також через свої структурні підрозділи, зокрема, видають ветеринарні документи (ветеринарні довідки та свідоцтва).

Тобто, видача ветеринарних документів (ветеринарних довідок і свідоцтв) належить до основної діяльності позивача.

Процедура надання адміністративних послуг органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в межах делегованих їм органами виконавчої влади повноважень, підприємствами, установами та організаціями, на які згідно з нормативно-правовими актами покладено надавати адміністративні послуги визначена Тимчасовим порядком надання адміністративних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 року № 737 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі - Тимчасовий порядок), відповідно до п.1 якого адміністративна послуга - це послуга, яка є результатом здійснення суб'єктом повноважень щодо прийняття згідно з нормативно-правовими актами на звернення фізичної або юридичної особи адміністративного акта, спрямованого на реалізацію та захист її прав і законних інтересів та/або на виконання особою визначених законом обов'язків (отримання дозволу (ліцензії), сертифіката, посвідчення та інших документів, реєстрація тощо). До адміністративних послуг належить, зокрема, видача ліцензій, дозволів та інших документів дозвільного характеру, сертифікатів, свідоцтв, атестатів, посвідчень.

Відповідно до п.3 Тимчасового порядку плата за надання таких послуг справляється у розмірах та порядку, що визначені законодавчими актами, а в разі, коли це не передбачено законодавчими актами, - актами Кабінету Міністрів України.

З 24 червня 2011 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 09 червня 2011 року № 641 «Про затвердження переліку платних адміністративних послуг, які надаються Державною ветеринарною та фітосанітарною службою, органами та установами, що входять до сфери її управління, і розміру плати за їх надання» (далі - Перелік), якою затверджені розмір плати за надання державними установами ветеринарної медицини платних адміністративних послуг.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що протягом 2011 року отриману плату за надані адміністративні послуги з видачі ветеринарних сертифікатів і свідоцтв відповідач зараховував як власні надходження (бюджетної установи), які згідно ст.13 Бюджетного кодексу України є складовою частиною спеціального фонду Державного бюджету.

Відповідно до ст.13 Бюджетного кодексу України бюджет може складатися із загального та спеціального фондів. Складовими частинами спеціального фонду бюджету є: доходи бюджету (включаючи власні надходження бюджетних установ), які мають цільове спрямування; видатки бюджету, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету (у тому числі власних надходжень бюджетних установ); кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету з визначенням цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету); фінансування спеціального фонду бюджету.

Власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.

Власні надходження бюджетних установ поділяються на такі групи: перша група - надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством; друга група - інші джерела власних надходжень бюджетних установ.

У складі першої групи виділяються такі підгрупи: підгрупа 1 - плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю; підгрупа 2 - надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності; підгрупа 3 - плата за оренду майна бюджетних установ; підгрупа 4 - надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна).

У складі другої групи виділяються такі підгрупи: підгрупа 1 - благодійні внески, гранти та дарунки; підгрупа 2 - кошти, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів.

Тобто, вказані норми не передбачають віднесення до власних надходжень бюджетних установ адміністративних послуг.

Водночас, відповідно до Переліку плата за видачу ветеринарних свідоцтв та довідок належить до адміністративних послуг, діяльність по видачі яких входить до функціональних повноважень цих установ.

Пунктом 32 ст.4 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2011 рік у частині доходів є, зокрема, плата за адміністративні послуги.

Отже, з аналізу вказаних правових норм вбачається, що плата за надані адміністративні послуги є доходами Державного бюджету України, а не власними надходженнями бюджетної установи, уповноваженої їх надавати.

На виконання п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 05 січня 2011 року № 33 «Про деякі питання надання платних адміністративних послуг» Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади повинні забезпечити до 1 березня 2011 року відкриття підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери їх управління рахунків в органах Державної казначейської служби для зарахування коштів від надання адміністративних послуг.

Пунктом 34 ст.14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» встановлено, що кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з пунктом 32 статті 4 спрямовуються на видатки головних розпорядників коштів Державного бюджету, пов'язані з наданням адміністративних послуг.

Відповідно до ч.3 ст.22 Бюджетного кодексу України головні розпорядники коштів Державного бюджету України визначаються відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті та затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень.

Таким чином, Кролевецька районна державна лікарня ветеринарної медицини не є головним розпорядником коштів Державного бюджету України, а тому у неї відсутні правові підстави для розпорядження коштами, які надійшли за надання адміністративних послуг.

Враховуючи викладене, а також те, що Кролевецька районна державна лікарня ветеринарної медицини в 2011 році не перераховувала кошти від надання платних адміністративних послуг з видачі ветеринарних сертифікатів і свідоцтв до спеціального фонду Державного бюджету, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Державної фінансової інспекції в Сумській області про стягнення з відповідача на користь Державного бюджету України коштів, отриманих як плата за адміністративні послуги, за період з 24 червня 2011 року по 31 грудня 2011 року, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновків, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій при ухваленні судових рішень про відмову у задоволенні позовних вимог порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення необґрунтованих рішень, які підлягають скасуванню з винесенням нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Сумській області задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07 травня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Адміністративний позов Державної фінансової інспекції в Сумській області задовольнити.

Стягнути з Кролевецької районної державної лікарні ветеринарної медицини в дохід Державного бюджету України кошти в сумі 31790,23 грн.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених ст.ст.237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді