ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" березня 2016 р. м. Київ К/800/23818/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Донця О.Є.

Конюшка К.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Ізмаїлтара» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ізмаїлтара» до Одеського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування постанов, -

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізмаїлтара» звернулось до суду з позовом до Одеського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування постанов відповідача від 15.08.2013 № 425-ОД-1-Е, від 15.08.2013 №426-ОД-1-Е та від 15.08.2013 № 427-ОД-1-Е про накладення штрафних санкцій за не розкриття річної інформації емітента цінних паперів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підприємство «Ізмаїлтара» після перетворення з відкритого акціонерного товариства на товариство з обмеженою відповідальністю втратило статус емітента цінних паперів та, як наслідок, втратило обов'язок розкривати регулярну річну інформацію емітента цінних паперів.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю «Ізмаїлтара» із посиланнями на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Ізмаїлтара», державна реєстрація якого відбулась 08.12.2011 року, створене шляхом перетворення ВАТ «Ізмаїлтара» та є його правонаступником.

У липні 2013 року посадовими особами відповідача встановлено факт не розкриття ТОВ «Ізмаїлтара» річної інформації емітента цінних паперів, наслідоком чого стало прийняття відповідачем постанов про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів від 18.07.2013 року № 457-ОД-1-Е, № 458-ОД-1-Е, № 459-ОД-1-Е, якими зобов'язано керівника (або уповноваженого представника) ТОВ «Ізмаїлтара» прибути до Одеського територіального управління НКЦПФР 30.07.2013 для ознайомлення та підписання актів про правопорушення на ринку цінних паперів.

Зі змісту вищезазначених постанов убачається, що ТОВ «Ізмаїлтара»: 1) не розкрило регулярну річну інформацію емітента цінних паперів за 2012 рік шляхом опублікування в офіційному друкованому виданні не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним; 2) не розкрило регулярну річну інформацію емітента цінних паперів за 2012 рік шляхом її розміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних НКЦППФР не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним; 3) не надало до Одеського територіального управління НКЦПФР річну інформацію емітента цінних паперів за 2012 рік, не пізніше 1 червня наступного за звітним, - що є порушенням вимог статті 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» та пункту 1 глави 7 розділу V Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 19.12.2006 року № 1591.

За наслідком розгляду справ про правопорушення на ринку цінних паперів відповідачем винесені постанови про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 15.08.2013 № 425-ОД-1-Е, від 15.08.2013 №426-ОД-1-Е та від 15.08.2013 № 427-ОД-1-Е, якими до ТОВ «Ізмаїлтара» застосовані штрафні санкції у загальному розмірі 5100,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що штрафні санкції до позивача застосовано Комісією за порушення вимог частин 5, 6, 7 статті 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» в частині: неопублікування інформації ; неподання інформації до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; нерозміщення інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів.

Факт не розкриття річної інформації про емітента позивачем під час судового розгляду не заперечувався.

При цьому, позивач вказував, що товариство з обмеженою відповідальністю «Ізмаїлтара» взагалі не має обов'язку розкривати зазначену інформацію, оскільки не є емітентом в розумінні чинного законодавства.

Вважаючи постанови відповідача від 15.08.2013 № 425-ОД-1-Е, від 15.08.2013 №426-ОД-1-Е та від 15.08.2013 № 427-ОД-1-Е незаконними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав, що ТОВ «Ізмаїлтара», яке є правонаступником ВАТ «Ізмаїлтара», в силу вимог частини другої глави 1 Розділу II Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 19.12.2006 № 1591, та з урахуванням відсутності опублікування інформації про скасування реєстрації випуску цінних паперів та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів має обов'язок розкривати регулярну річну інформацію емітента цінних паперів.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, вказує на помилковість висновків судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» фондовий ринок (ринок цінних паперів) - сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів).

Учасники фондового ринку - емітенти або особи, що видали неемісійні цінні папери, інвестори в цінні папери, інституційні інвестори, професійні учасники фондового ринку, об'єднання професійних учасників фондового ринку, у тому числі саморегулівні організації професійних учасників фондового ринку.

Емітент - юридична особа, Автономна Республіка Крим або міські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов'язання за ними перед їх власниками.

Згідно із статтею 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» регулярна інформація про емітента - річна та квартальна звітна інформація про результати фінансово-господарської діяльності емітента, яка розкривається на фондовому ринку, в тому числі шляхом подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Річна інформація про емітента повинна містити такі відомості: найменування та місцезнаходження емітента, розмір його статутного капіталу; орган управління емітента, його посадові особи та засновники; господарська та фінансова діяльність емітента; цінні папери емітента (вид, форма випуску, тип, кількість), спосіб розміщення та лістинг цінних паперів; річна фінансова звітність; аудиторський висновок; перелік власників значних пакетів (10 відсотків і більше) акцій із зазначенням кількості, типу та/або класу належних їм акцій. Емітент має право додатково розкривати іншу інформацію.

За змістом статті 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» емітентом акцій є тільки акціонерне товариство. Порядок прийняття відповідним органом акціонерного товариства рішення про розміщення акцій визначається законом, що регулює питання утворення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Аналогічний порядок розкриття інформації емітентами цінних паперів міститься у Положенні про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженому рішенням ДКЦПФР від 19.12.2006 № 1591.

Відповідно до пункту 2 Положення № 1591 дія цього Положення поширюється на емітентів цінних паперів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що державна реєстрація ТОВ «Ізмаїлтара» відбулась 08.12.2011. Товариство утворене шляхом перетворення з ВАТ «Ізмаїлтара» та є його правонаступником.

Відповідно до статті 50 Закону України «Про господарські товариства» товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

За своєю правовою природою товариство з обмеженою відповідальністю не є суб'єктом господарювання, який розміщує емісійні цінні папери, а учасники товариства з обмеженою відповідальністю не володіють акціями.

З урахування викладеного, колегія суддів зазначає, що оскільки ТОВ «Ізмаїлтара» у спірних правовідносинах не є емітентом цінних паперів, на нього не розповсюджується дія Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» та Положення № 1591 в частині обов'язку розкриття інформації емітентами цінних паперів, на позивача не може бути покладена відповідальність за невиконання положень зазначених нормативно-правових актів, передбачена Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».

Враховуючи викладене, колегія суддів вказує на наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій із постановленням нового, про задоволення позову.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ізмаїлтара» задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати постанови Одеського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.08.2013 № 425-ОД-1-Е, від 15.08.2013 №426-ОД-1-Е та від 15.08.2013 № 427-ОД-1-Е.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: