ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"24" березня 2016 р. м. Київ К/800/28917/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головчук С.В. (суддя-доповідач), Ліпського Д.В., Черпака Ю.К.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому
на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 березня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2015 року
у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому (далі - УПФУ у м. Хмельницькому) про визнання неправомірними дій та зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах,
в с т а н о в и л а:
У січні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду із адміністративним позовом про визнання протиправними дій та зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах. В обґрунтування вимог зазначала, що з 1979 року по 1987 рік працювала на заводі «Катіон» на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, у зв'язку з чим має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ). Вказує, що згідно з уточнюючою довідкою Публічного акціонерного товариства «Катіон» від 07 листопада 2014 року у період з 05 січня 1981 року по 01 серпня 1982 року та з 04 листопада 1985 року по 28 листопада 1987 року була переведена на іншу роботу на цьому ж заводі через вагітність із збереженням заробітної плати, проте, УПФУ у м. Хмельницькому не зарахувало вказаний період до пільгового стажу та відмовило їй у призначенні пенсії на пільгових умовах. Вважаючи дії відповідача протиправними, просила суд зобов'язати УПФУ у м. Хмельницькому зарахувати до пільгового стажу період роботи з 01 серпня 1979 року по 28 листопада 1987 року без уточнюючої довідки ПАТ «Катіон» та призначити пенсію за віком на пільгових умовах.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 березня 2015 року, яку залишено без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2015 року, позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії УПФУ у м. Хмельницькому щодо відмови в призначенні ОСОБА_4 пенсії на пільгових умовах. Зобов'язано УПФУ у м. Хмельницькому зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_4 періоди роботи з 01 серпня 1979 року по 04 січня 1981 року включно, з 02 серпня 1982 року по 04 листопада 1985 року включно на заводі «Катіон» заливальником компаундами; періоди роботи складальником деталей (переведення у зв'язку з вагітністю) та перебування у відпустках по догляду за дитиною з 05 січня 1981 року до 07 липня 1982 року включно, з 05 листопада 1985 року по 30 квітня 1987 року включно. Зобов'язано УПФУ у м. Хмельницькому призначити ОСОБА_4 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону №1788-ХІІ з 01 лютого 2015 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі відповідач порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, норм Закону №1788-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі - Порядок № 637) та наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, яким затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим (далі - Порядок застосування Списків № 1 і № 2). Зазначає, що у трудовій книжці позивача відсутня інформація щодо тривалості її роботи у шкідливих умовах (80 % робочого часу), що є обов'язковою умовою для зарахування стажу до пільгового, а тому УПФУ у м. Хмельницькому правомірно вимагало уточнюючу довідку щодо характеру роботи ОСОБА_4
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що з 12 вересня 1977 року по 28 листопада 1987 року позивач працювала на заводі «Катіон» за професіями, із шкідливими і важкими умовами праці, зокрема: з 01 серпня 1979 року по 04 січня 1981 року та з 02 серпня 1982 року по 05 листопада 1985 року - заливальником компаундами; а з 05 січня 1981 року по 02 серпня 1982 року та з 05 листопада 1985 року по 28 листопада 1987 року іі переведено складальником деталей у зв'язку з вагітністю, що підтверджується записами у трудовій книжці та довідкою архіву ПАТ «Катіон» від 07 листопада 2014 року № 144.
У листопаді 2014 року ОСОБА_4 звернулася до УПФУ у м. Хмельницькому з заявою про переведення її з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, призначену на пільгових умовах за пунктом «б» частини 1 статті 13 Закону №1788-ХІІ.
Листом від 04 грудня 2014 року №29426/03 відповідач відмовив їй у призначенні такої пенсії через відсутність необхідного спеціального стажу, оскільки згідно з уточнюючою довідкою від 12 вересня 2014 року № 106 стаж роботи на посаді заливальника компаундами складає 4 роки 8 місяців 7 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком за Списком № 2.
Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що підрозділом 5 Розділу ХVІІ Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад с важкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, передбачена посада заливщика конденсаторів, яка є тотожною професії заливальника компаундами, а тому позивач має право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Проте, з такими висновками погодитись неможливо.
Відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону №1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За правилами частини 1 статті 100 Закону № 1788-ХІІ особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:
а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;
б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Згідно з постановою Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 06 грудня 1991 року» - до затвердження Кабінетом Міністрів України списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, діють наявні списки.
У період роботи позивача з 01 серпня 1979 року по 28 листопада 1987 року діяв Список № 2, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР № 1173, у якому відсутня професія заливальника компаундів на якій працювала позивач.
В подальшому, після звільнення ОСОБА_4 з роботи, ця професія була внесена до Списків № 2, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10 та постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, які не мають зворотної дії в часі і не підлягають застосуванню до спірних правовідносин в період роботи позивача на посаді заливальника компаундів у виробництві конденсаторів і опорів у радіотехнічному виробництві.
Як встановлено судами, на час звернення позивача у 2014 році до УПФУ у м. Хмельницькому із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, професія заливальника компаундів була внесена до Списків № 2, проте за приписами пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Враховуючи те, що професія заливщика конденсаторів, передбачена підрозділом 5 Розділу ХVІІ цього Списку № 2 не є тотожною спеціальності заливальника компаундів і ця професія була внесена до Списків № 2 через 4 роки після звільнення ОСОБА_4, стаж роботи позивача на заводі «Катіон» у період з 01 серпня 1979 року по 28 листопада 1987 року не підлягає зарахуванню до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2.
За таких обставин, суди дійшли помилкового висновку про неправомірність дій суб'єкта владних повноважень та безпідставно задовольнили позовні вимоги ОСОБА_4
На підставі статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Враховуючи викладене, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
п о с т а н о в и л а :
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому задовольнити.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 березня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2015 року скасувати, ухваливши нове судове рішення.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про визнання неправомірними дій та зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Судді С.В. Головчук Д.В. Ліпський Ю.К. Черпак