ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" листопада 2016 р. м. Київ К/800/4651/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач) СуддівКравцова О.В. Шведа Е.Ю. провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування пунктів вимоги за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року

в с т а н о в и л а:

У травні 2014 року Приватне акціонерне товариство "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (далі - ПАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод") в Дніпропетровському окружному адміністративному суді пред'явило позов до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області (далі - ДФІ в Дніпропетровській області) про визнання протиправними та скасування пунктів вимоги.

Просило:

- визнати протиправним та скасувати пункт 2 вимоги щодо усунення порушень від 15 квітня 2014 року за вих. № 04-05-05-15/3884 в частині стягнення збитків у сумі 6 640 705,70 грн. з осіб, винних у невжитті заходів щодо погашення заборгованості в порядку, встановленому законодавством;

- визнати протиправним та скасувати пункт 3 вимоги щодо усунення порушень від 15 квітня 2014 року за вих. № 04-05-05-15/3884 в частині стягнення коштів у загальній сумі 1 189 104,76 грн. з осіб, винних у незаконному списанні матеріалів та зарахувати їх на поточні банківські рахунки.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2014 року, залишеною без зміни ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано пункт 2 вимог щодо усунення порушень від 15 квітня 2014 року за вих.№04-05-05-15/3884 в частині стягнення збитків у сумі 6 640 705, 70 гривень з осіб, винних у невжитті заходів щодо погашення заборгованості в порядку, встановленому законом.

Визнано протиправним та скасовано пункт 3 вимог щодо усунення порушень від 15 квітня 2014 року за вих.№04-05-05-15/3884 в частині стягнення збитків у загальній сумі 1 189 104,76 гривень з осіб, винних у незаконному списанні матеріалів та зарахувати їх на поточні банківські рахунки.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій ДФІ в Дніпропетровській області подала касаційну скаргу.

В касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ДФІ в Дніпропетровській області просить рішення судів скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

За приписами частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ДФІ в Дніпропетровській області підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності ПАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" за період з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якої складено акт від 07 березня 2014 року № 05-19/1.

В ході ревізії встановлено недоотримання ПАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" доходів внаслідок втрати боржника у зобов'язанні на загальну суму 6 640 705, 70 грн. з причини не вжиття відповідних дій по стягненню визнаного господарським судом Дніпропетровської області боргу фірми "System One LTD" (Латвійська Республіка), який виник у 2007 році по розрахунках за виконані ПАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" роботи з ремонту 5-ти тепловозів, що є порушенням вимог статті 47 Договору про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних, трудових та кримінальних справах від 23 травня 1995 року, який відповідно до статті 10 Цивільного кодексу України, як міжнародний договір, є частиною національного цивільного законодавства України, пункту 18 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 вересня 1999 року № 87.

Також, ревізією встановлено списання матеріалів (купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів) та дизельного палива в обсягах більших, ніж передбачено "Нормами витрат матеріалів і запасних частин на капітальні ремонти КР-1, КР-2 тепловозів серії ЧМЕЗ в/і", "Тимчасовими витратами матеріалів і запасних частин на капітальні ремонти КР-1, КР-2 тепловозів серії 2ТЕ10", "Тимчасовими витратами матеріалів і запасних частин на капітальні ремонти КР-1, КР-2 тепловозів серії та 2ТЕ116 в/і" (далі - Норми витрат), затвердженими заступником начальника Головного управління локомотивного господарства "Укрзалізниця" Батюшиним І.Є. (24 грудня 2010 року), директором проектно-конструкторського та технологічного бюро по ремонту локомотивів Матяшем П.П. (16 грудня 2010 року), в.о. головного інженера ВАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" Дудко П.П. (02 листопада 2010 року), що призвело до понаднормового списання матеріалів на суму 1 189 104,76 грн.

З метою повного усунення виявлених порушень, попередження їх виникнення в подальшому ДФІ в Дніпропетровській області 15 квітня 2014 року винесено вимогу № 04-05-05-15/3884 "Про усунення порушень", пунктами 2, 3 якої, відповідно, зобов'язано позивача:

- стягнути збитки у сумі 6 640 705,70 грн. з осіб, винних у невжитті заходів щодо погашення заборгованості в порядку, встановленому законодавством;

- стягнути кошти у загальній сумі 1 189 104,76 грн. з осіб, винних у незаконному списанні матеріалів, та зарахувати їх на поточні банківські рахунки ПАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод".

Не погодившись з пунктами 2, 3 зазначеної вимоги відповідача ПАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ПАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", та апеляційний суд, залишаючи таке рішення без зміни, виходили з неправомірності пунктів 2, 3 вимоги ДФІ в Дніпропетровській області від 15 квітня 2014 року № 04-05-05-15/3884.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками судів та зазначає наступне.

Частиною другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 № 499/2011 (далі - Положення), Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", згідно з якими органу державного фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та, у разі виявлення порушень законодавства, пред'являти обов'язкові до виконання вимоги про усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

З матеріалів справи вбачається, що ДФІ в Дніпропетровській області пред'явлено вимогу про усунення порушень. При цьому у пунктах 2,3 вимоги вказано, зокрема на виявлені збитки, їх розмір та необхідність їх стягнення.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряється судом, який розглядає такий позов, тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій слід скасувати, у задоволенні позову відмовити із зазначених вище підстав.

Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постановах від 15 квітня 2014 року у справі № 21-40а14, від 15 квітня 2014року у справі № 21-63а14, від 07 жовтня 2014 року № 21-368а14, від 27 січня 2015 року № 21-436а14, який згідно зі статтею 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Суди при розгляді зазначеної справи не врахували наведених вимог матеріального права.

За приписами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи те, що у справі обставини встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального і процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, а тому, вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 221, 222, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування пунктів вимоги, скасувати та ухвалити нову постанову.

У задоволенні позову приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" відмовити.

Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді Горбатюк С.А.

Кравцов О.В.

Швед Е.Ю.