ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2015 року м. Київ №П/800/252/15

13 год.06 хв.

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого судді Цвіркуна Ю.І.,суддів - Бившевої Л.І., Бухтіярової І.О., Веденяпіна О.А., Вербицької О.В., Голубєвої Г.К., Зайцева М.П., Костенка М.І., Кошіля В.В., Ланченко Л.В., Лосєва А.М., Маринчак Н.Є., Моторного О.А., Пилипчук Н.Г., Приходько І.В., Рибченка А.О., Степашка О.І., Федорова М.О., Юрченко В.П.,

секретар судового засідання Міщенко Ю.М.,

за участю позивача ОСОБА_20,

представників відповідача Біркіної А.В.,

Макарчука М.А.,

Миколюка М.Д.,

Юріна К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_20 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про скасування рішення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_20 звернулася до Вищого адміністративного суду України із позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія) про скасування рішення від 17 червня 2015 року №1790/дн-15, яким позивача притягнено до дисциплінарної відповідальності у виді попередження.

У своєму позові ОСОБА_20 посилається на те, що Комісія без урахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, необґрунтовано дійшла висновку про вчинення нею як суддею дисциплінарного проступку. Висновки відповідача вважає передчасними та такими, що не охоплюють усіх аспектів справи.

У письмових запереченнях на позов представник Комісії зазначає про відповідність оскаржуваного рішення вимогам Конституції і законів України та необґрунтованість позову, а також просить відмовити у його задоволенні.

У судовому засіданні ОСОБА_20 підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити, обґрунтовуючи тим, що її вихід до нарадчої кімнати без мантії та нагрудного знака під час розгляду судової справи 25 липня 2014 року викликаний спекою та поганим самопочуттям, однак Комісією не взято це до уваги. При цьому вона не вважає, що такий вчинок є грубим одноразовим порушенням правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя.

У суді представники Вищої кваліфікаційної комісії суддів України позов не визнали і просили відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що суддя ОСОБА_20. в недодержання вимог статті 16 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснювала правосуддя без мантії та нагрудного знака, а тому вважають, що позивач вчинила дисциплінарний проступок, який тягне за собою дисциплінарну відповідальність.

Заслухавши пояснення позивача та представників відповідача, а також дослідивши інші докази у справі, колегія суддів встановила таке.

З 27 листопада 2008 року і по даний час ОСОБА_20 обіймає посаду судді Дарницького районного суду міста Києва. За місцем роботи характеризується позитивно.

У серпні 2014 року до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України надійшла скарга ОСОБА_25 щодо неналежної поведінки судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_20., у якій скаржник просив притягнути її до дисциплінарної відповідальності за порушення принципу гласності і відкритості судового процесу, здійснення правосуддя без мантії та нагрудного знака та допущення порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язані, зокрема, з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом.

Окрім іншого скаржник у скарзі зазначає: «Судове засідання проводилось з порушенням статті 16 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме суддя здійснювала правосуддя без мантії з нагрудним знаком, тому і не хотіла, щоб її знімали».

За результатами перевірки даних, викладених у скарзі, 20 квітня 2015 року членом Комісії ОСОБА_26 складено висновок з пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно судді ОСОБА_20.

Рішенням Комісії від 4 червня 2015 року №1482/дн-15 відкрито дисциплінарну справу щодо судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_20. за зверненням ОСОБА_25

Рішенням від 17 червня 2015 року №1790/дп-15 Комісія вирішила притягнути суддю Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_20. до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді попередження.

Приймаючи рішення від 17 червня 2015 року №1790/дп-15, Комісія виходила з того, що 25 липня 2014 року при розгляді адміністративної справи №753/10876/14-а (за позовом ОСОБА_25 до першого заступника КП «Київтранспарксервіс» ОСОБА_27 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії) суддя ОСОБА_20. не дотрималася вимог частини другої статті 16 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і не стала прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, як того вимагає стаття 1 Кодексу суддівської етики.

Розцінивши проступок судді ОСОБА_20. як грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя, Комісія дійшла висновку про притягнення її до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та застосування до неї дисциплінарного стягнення згідно із новою редакцією цього Закону у виді попередження.

Як пояснила в судовому засіданні позивач ОСОБА_20, під час розгляду адміністративної справи №753/10876/14-а вона видалилась до нарадчої кімнати для ухвалення рішення без мантії та нагрудного знака, оскільки мала погане самопочуття через спеку. Мантію і нагрудний знак вона знімала та одягала після виходу із нарадчої кімнати у залі судового засідання при особах, які беруть участь у справі, та секретарі.

Факт недотримання позивачем вимог статті 16 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо здійснення правосуддя в мантії та з нагрудним знаком підтверджується поясненнями учасників процесу, матеріалами справи та диском відеофіксування судового засідання 25 липня 2014 року у адміністративній справі №753/10876/14-а.

Враховуючи встановлені обставини, судова колегія погоджується з висновками Комісії про притягнення судді ОСОБА_20. до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та застосування до неї дисциплінарного стягнення згідно із новою редакцією цього Закону у виді попередження.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року №192-VIII Закон України «Про судоустрій і статус суддів» викладено у новій редакції.

Згідно із пунктом 8 розділу ІІ Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» заяви і скарги, подані до набрання чинності цим Законом, а також дисциплінарні провадження щодо суддів, розпочаті до набрання чинності цим Законом, здійснюються відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, що діяла на момент подачі відповідної заяви (скарги), відкриття відповідного дисциплінарного провадження.

Як встановлено, дисциплінарне провадження щодо судді ОСОБА_20. здійснювалось відповідачем відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону від 7 липня 2010 року №2453-VI, що діяла на момент подачі даної скарги, тобто з дотриманням пункту 8 розділу ІІ Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд».

Стаття 84 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції Закону від 7 липня 2010 року №2453-VI) визначає дисциплінарне провадження як процедуру розгляду органом, визначеним законом, звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді.

Позивачем не оскаржувалась процедура здійснення дисциплінарного провадження щодо неї.

У ході розгляду цієї справи колегією суддів не встановлено порушень такої процедури та строків застосування дисциплінарного стягнення.

Даючи правовий аналіз рішенню Комісії, колегія суддів враховує таке.

Частина друга статті 16 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції Закону від 7 липня 2010 року №2453-VI) встановлює, що суддя здійснює правосуддя в мантії та з нагрудним знаком.

Вихід суду для ухвалення рішення до нарадчої кімнати - приміщення, спеціально призначеного для ухвалення судових рішень, регламентується статтями 153-154 Кодексу адміністративного судочинства України. Порядок ухвалення судових рішень - прийняття, складання і підписання - регламентується статтями 160-161 даного Кодексу.

Тобто вихід суду для ухвалення рішення та ухвалення рішення є етапами такої стадії адміністративного процесу як судовий розгляд та ухвалення судового рішення.

Аналіз відповідних правових норм дає підстави вважати, що мантія та нагрудний знак є атрибутами правосуддя, які підтверджують наявність у особи повноважень, наданих законом, здійснювати судочинство - діяльність щодо розгляду і вирішення судових справ.

У пунктах 1, 2 частини четвертої статті 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції Закону від 7 липня 2010 року № 2453-VI), зокрема, передбачено, що суддя зобов'язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики.

Згідно із частиною першою статті 56 цього Закону питання етики суддів визначається Кодексом суддівської етики, що затверджується з'їздом суддів України.

Стаття 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ з'їздом суддів України 22 лютого 2013 року, закріплює, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 83 зазначеного Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав систематичного або грубого одноразового порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя.

Таким чином, суддя ОСОБА_20. допустила порушення статті 16 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що об'єктивно розцінено Комісією, як грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя.

Натомість доводи позивача критично оцінюються колегією суддів, оскільки вони не спростовують позицію відповідача. Так, позивачем не надано переконливих доказів неможливості перебування в мантії та з нагрудним знаком у відповідний відрізок часу. При цьому закон зобов'язував її бути в них.

Разом з тим, згідно із частиною другою статті 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції Закону від 7 липня 2010 року № 2453-VI) при обранні дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

У відповідності до частини першої статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції Закону від 7 липня 2010 року № 2453-VI) до суддів може застосовуватися дисциплінарне стягнення у виді догани.

Положення частини першої статті 97 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції Закону від 12 лютого 2015 року № 192-VIII) передбачають, що до суддів може застосовуватися дисциплінарне стягнення у виді: 1) попередження; 2) догани; 3) суворої догани; 4) тимчасового (від одного до шести місяців) відсторонення від здійснення правосуддя; 5) переведення судді до суду нижчого рівня; 6) висновку про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді з посади з підстав порушення присяги.

Зважаючи на норму частини першої статті 58 Конституції України, згідно із якою, зокрема, закони не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, та обставини, які враховуються при обранні дисциплінарного стягнення, Комісія дійшла висновку про застосування до ОСОБА_20 дисциплінарного стягнення у виді попередження.

Отже, Комісією застосовано до судді ОСОБА_20. більш м'який вид дисциплінарного стягнення, ніж той, який передбачений Законом, згідно із яким здійснювалось дисциплінарне провадження щодо неї.

Колегія суддів вважає, що застосований до судді ОСОБА_20. вид дисциплінарного стягнення є співрозмірним із допущеним нею правопорушенням.

Таким чином, Комісія діяла із дотриманням встановленої процедури та прийняла рішення на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволені позову повністю.

За змістом статті 94 КАС України витрати, що понесла сторона, не на користь якої ухвалено рішення, їй не компенсуються.

Керуючись статтями 159-163, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні позову ОСОБА_20 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про скасування рішення від 17 червня 2015 року №1790/дн-15 в і д м о в и т и.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та не може бути оскаржена.

Головуючий: Ю.І.Цвіркун Судді: Л.І.Бившева І.О.Бухтіярова О.А.Веденяпін О.В.Вербицька Г.К.Голубєва М.П.Зайцев М.І.Костенко В.В.Кошіль Л.В.Ланченко А.М.Лосєв Н.Є.Маринчак О.А.Моторний Н.Г.Пилипчук І.В.Приходько А.О.Рибченко О.І.Степашко М.О.Федоров В.П.Юрченко