ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" вересня 2015 р. м. Київ К/800/53391/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Лосєва А.М.,

Моторного О.А.,

Шипуліної Т.М.,

за участю секретаря Титенко М.П.

представників сторін:

позивача Пальченко О.А.

відповідача Варченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуМіжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників на постановуОкружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2013 рокута ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року у справі№826/7175/13-аза позовомДержавного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»доМіжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників провизнання незаконними дій,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі по тексту - позивач, ДП «НАЕК «Енергоатом») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників, правонаступником якого є Міжрегіональне головне управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників (далі по тексту - відповідач, МГУ ДФС), в якому просило визнати незаконними дії щодо включення до акту опису майна від 15 квітня 2013 року №4 майна, згідно переліку, наведеного у позові.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії відповідача по складанню акту опису майна ДП «НАЕК «енергоатом» від 15 квітня 2013 року №4.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року і постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу просив у її задоволенні відмовити.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, Державне підприємство «НАЕК «Енергоатом» створене відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про створення Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» від 17 жовтня 1996 року № 1268 та зареєстроване як юридична особа 20 грудня 1996 року.

За час здійснення господарської діяльності за ДП «НАЕК «Енергоатом» утворилась значна сума заборгованості по сплаті податків, у зв'язку з чим Окружною державною податковою службою - Центральним офісом з обслуговування платників податків Державної податкової служби 05 лютого 2013 року було винесено податкову вимогу № 3 на суму наявного на той час податкового боргу у розмірі 2560897,00 грн., яку вручено позивачу поштою 14 лютого 2013 року.

05 лютого 2013 року відповідачем винесено рішення № 1792/10119-015 про опис майна у податкову заставу, яким відповідно до статті 89 розділу ІІ Податкового кодексу України вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків - ДП «НАЕК «Енергоатом».

15 квітня 2013 року податковий керуючий Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування платників податків ДПС склав акт опису активів, на які поширюється право податкової застави, № 4, згідно якого податкова застава поширюється на активи платника податків, перелік якого наведено у зазначеному акті.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що згідно норм чинного законодавства опис майна позивача у податкову заставу є неможливим взагалі, адже такий опис майна в податкову заставу суперечить вимогам законодавства, незалежно від наявності податкового боргу.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанції у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Пунктами 88.1 та 88.2 статті 88 Податкового Кодексу України у редакції, на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - ПК України) встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно з пунктом 89.3 статті 89 ПК України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Як вбачається з матеріалів справи, наявність у ДП «НАЕК «Енергоатом» податкового боргу на час прийняття рішення про опис майна в податкову заставу не заперечується, вказане рішення прийнято уповноваженою особою у межах її компетенції та за наявності законних підстав.

Відповідно до пункту 89.2 статті 89 ПК України, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Тобто пунктом 89.5 статті 89 ПК України передбачено вичерпний перелік майна на яке не поширюється право податкової застави.

Згідно пункту 87.2 статті 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 87.3 вказаної статті визначено майно, яке не може бути використано як джерело погашення податкового боргу платника податків, зокрема майно, включене до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств. Порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, встановлюється Фондом державного майна України (підпункт 87.3.5); майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу» (п.п. 87.3.7).

Аналіз наведеної норми свідчить, що законодавцем по різному визначено майно «на яке поширюється право податкової застави» та майно «яке може бути використано як джерело погашення податкового боргу».

Спірним питанням у даній справі є можливість опису у податкову заставу майна, визначене у Законі України «Про податкову заставу».

Висновок судів попередніх інстанцій про те, що майно ДП «НАЕК «Енергоатом» не може бути передані в податкову заставу, ґрунтується на тому, що позивач є об'єктом державної власності, приватизація якого заборонена законодавчими актами.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками судів, оскільки позивач як об'єкт державної власності в податкову заставу не описувався, а на належне йому майно розповсюджується право податкової застави, але можливості використати таке майно як джерело погашення податкового боргу обмежено приписами статті 87 ПК України.

При цьому це не є перешкодою для опису такого майна у податкову заставу у відповідності до положень пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, та відповідно встановлення щодо нього обтяжень.

Крім того, пунктом 95.1 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Оскільки суду не надано доказів вчинення відповідачем заходів, спрямованих на продаж майна ДП «НАЕК «Енергоатом», обмеження щодо якого закріплені у Податковому кодексі України, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено порушення його прав чи інтересів діями відповідача щодо обтяження майна податковою заставою, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Згідно з частинами 3 та 6 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи наведені положення Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, понесені позивачем на сплату судового збору, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 210, 214, 215, 220, 221, 223, 224, 229, 230, 232, 236, частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників задовольнити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року у справі №826/7175/13-а скасувати.

3. Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання незаконними дій відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: А.М. Лосєв

Судді: О.А. Моторний

Т.М. Шипуліна