ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" червня 2016 р. м. Київ К/800/32829/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)СуддівМороз Л.Л. Стрелець Т.Г. провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд

адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Електродвигуни" до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправною та скасування відмови за касаційними скаргами Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України (далі - Київська митниця) та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 січня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2014 року

в с т а н о в и л а :

У вересні 2013 року ПАТ "Електродвигуни" в Окружному адміністративному суді м. Києва пред'явило позов до Київської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправною та скасування відмови.

Просило:

- визнати протиправною та скасувати відмову Київської митниці у визнанні заявленої ТОВ "Електродвигуни" митної вартості, викладеної у листах від 15 березня 2013 року № 14/2-11/3455 та від 29 березня 2013 року № 14/2-11/4207;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Електродвигуни" надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 89360,23 грн. шляхом зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві безспірно списати вказану суму із відповідних рахунків.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 січня 2014 року, залишеною без зміни ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2014 року, позовні вимоги ПАТ "Електродвигуни" задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ "Електродвигуни" надміру сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 89360,23 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Київська митниця та Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві подали касаційні скарги, в яких вказали на те, що оскаржувані рішення судів у справі прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, просять їх скасувати та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ "Електродвигуни".

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ "Електродвигуни" на підставі митної декларації № 100270000/2013/195467 та рішення про коригування митної вартості товарів № 100270000/2013/700147/2 від 06 березня 2013 року було здійснено гарантійний платіж (платіжне доручення від 06 березня 2013 року № 27) в сумі 89360,23 грн.

За наслідком оскарження позивачем зазначеного рішення про коригування митної вартості товару Окружним адміністративним судом м. Києва від 14 травня 2013 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 06 березня 2013 року № 100270000/2013/700147/2.

В частині вимог щодо зобов'язання Київської митниці вчинити дії щодо повернення гарантійних коштів було відмовлено.

Вказана постанова Окружного адміністративного суду залишена без змін і набрала законної сили на підставі ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2013 року.

З огляду на вказані обставини позивач письмово звернувся до Київської митниці з заявою від 29 липня 2013 року, в якій просив повернути суму сплачених в якості гарантії коштів в розмірі 89360,23 грн. (податок на додану вартість).

Листом від 13 серпня 2013 року № 14.1/6-11/3252 Київська митниця повідомила позивача про відсутність підстав для повернення коштів, сплачених ТОВ "Електродвигуни" в якості гарантії, оскільки згідно постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2013 року у справі № 826/5334/13-а було відмовлено у частині стягнення надмірно сплачених платежів.

Позивач, не погодившись із зазначеним рішенням, звернувся до суду із даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, та суд апеляційної інстанції, залишаючи без зміни рішення суду першої інстанції, виходили з того, що Київською митницею протиправно відмовлено позивачу у поверненні надміру сплаченої суми податку на додану вартість у розмірі 89360,23 грн., оскільки протиправність коригування митної вартості товару ТОВ "Електродвигуни" підтверджено постановою Окружного адміністративного суду

м. Києва від 14 травня 2013 року, залишеною без зміни ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2013 року, і право позивача на повернення надміру сплаченої суми податку на додану вартість прямо передбачена Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Встановлена судами неправомірність рішення митного органу, прийнятого з порушенням встановленої Митним кодексом України (далі - МК України) процедури, не є достатньою підставою для підтвердження факту надмірної сплати позивачем митних платежів.

Відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювало оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Вказана заява з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум, який перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати. А у разі підтвердження факту надмірно зарахованих до бюджету митних платежів складається Висновок.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не дотримався такої процедури.

Крім того, питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, як і визначення методу її обчислення у встановленому законом порядку в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відносяться до виключної компетенції митних органів, а відтак встановивши протиправність рішень митного органу про визначення митної вартості товару за тим чи іншим методом, суд не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачену з такої вартості суму податку на додану вартість, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.

Аналогічний висновок відображений у постанові Верховного Суду України від 17 грудня 2013 року у справі № 21-439а13.

Відповідно до частини другої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Суд першої інстанції, постановляючи рішення в частині стягнення з Державного бюджету України надміру сплачену суму податку на додану вартість, фактично визначив митну вартість ввезеного товару за першим методом та перейняв на себе функцію митного органу.

Таким чином, доводи касаційних скарг заслуговують на увагу та підтверджуються вище переліченими нормами права і встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим наявні підстави для їх задоволення.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції мас право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Керуючись статтями 220, 222, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Касаційні скарги Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 січня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2014 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електродвигуни" до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправною та скасування відмови, скасувати.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Електродвигуни" відмовити.

Постанова набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених статтями 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді Горбатюк С.А.

Мороз Л.Л.

Стрелець Т.Г.