ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" березня 2016 р. м. Київ К/800/31092/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - Інспекція)

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.04.2015

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2015

у справі № 810/1218/15

за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (далі - СПД ОСОБА_1.)

до Інспекції

про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року СПД ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила визнати протиправними і скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 09.10.2014 № 000113/10-06-21/НОМЕР_1 та № 000114/10-06-21/НОМЕР_1.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21.04.2015 позов задоволено з посиланням на пропуск податковим органом визначеного статтею 250 Господарського кодексу України строку застосування адміністративно-господарських санкцій під час притягнення позивача до відповідальності згідно з оспорюваними рішеннями.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2015 зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін з тих мотивів, що факт продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів неповнолітній особі не було встановлено безпосередньо працівниками Інспекції, тоді як протокол про адміністративне правопорушення за відсутності доказів притягнення винної особи до адміністративної відповідальності не може бути достатньою підставою для застосування до суб'єкта господарювання заходів відповідальності в порядку абзацу сьомого частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Посилаючись на невідповідність висновків апеляційного суду вимогам чинного законодавства та дійсним обставинам справи, Інспекція звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у задоволенні даного позову. Мотивуючи касаційні вимоги, скаржник зазначає, зокрема, що факт продажу позивачем алкогольних напоїв та тютюнових виробів підтверджується належними і достатніми доказами, у тому числі й постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Калинівської селищної ради від 18.04.2013 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 (продавця у кіоску СПД ОСОБА_1.).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити розглядувані касаційні вимоги виходячи з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи з'ясовано, що підставою для застосування до позивача штрафних санкцій у загальній сумі 13600 грн. став факт продажу позивачем алкогольного напою (пляшки пива «Оболонь») та тютюнового виробу (пачки сигарет «Вінстон») особі, яка не досягла 18 років, як це зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення від 15.04.2013 № 0005661.

Частиною першою статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» заборонено продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Відповідно до абзацу сьомого частини другої статті 17 названого Закону у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень; порушення вимог статті 153 цього Закону тягне застосування штрафу в сумі 6800 гривень.

Приймаючи рішення про задоволення даного позову, суд першої інстанції виходив з того, що штрафна санкція, передбачена наведеною нормою Закону, за своєю правовою природою є адміністративно-господарською санкцією, застосування якої обмежено строком, визначеним статтею 250 Господарського кодексу України.

Втім такий висновок суду не відповідає нормам матеріального права, що регулюються розглядувані правовідносини.

Адже з набранням 01 січня 2011 року чинності Законом України від 02.12.2010 № 2756-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України» зі сфери дії статті 250 Господарського кодексу України виключено штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України (далі - ПК) та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

Згідно ж зі статтею 113 ПК штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється (пункт 113.3).

В силу пункту 114.1 статті 114 ПК граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

З огляду на наведені законодавчі норми касаційний суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для поширення на спірні правовідносини строку, встановленого статтею 250 Господарського кодексу України, та про дотримання Інспекцією законодавчо установленого строку застосування до СПД ОСОБА_1 оспорюваного штрафу.

У той же час апеляційним судом в основу рішення про задоволення даного позову покладено висновок про недоведеність податковим органом факту вчинення позивачем розглядуваного правопорушення. При цьому, за оцінкою апеляційного суду, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є належним та достатнім доказом наявності у діях СПД ОСОБА_1 складу правопорушення.

Втім з такою правовою оцінкою обставин справи погодитися не можна. Так, згідно з визначенням, наведеним у статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Тобто протокол про адміністративне правопорушення є доказом у розумінні наведеної норми КАС, що підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними даними зі спору за правилами статті 86 КАС.

На підтвердження своєї правової позиції у справі Інспекцією також подано:

- письмові пояснення неповнолітнього ОСОБА_3, якими засвідчено факт придбання ним пляшки пива та пачки сигарет 05.04.2013 у кіоску позивача (а.с. 68);

- письмові пояснення співробітників ВКМСД Броварського МВ ГУМВС України в Київській області (а.с. 63-64);

- поясненнямпродавця кіоску ОСОБА_2, в яких вона також підтвердила зазначений факт (а.с. 61-62);

- копії фіскальних звітних чеків.

Також до матеріалів справи долучено надані під час судового розгляду справи пояснення ОСОБА_2, в яких вона повідомляє й про притягнення її до відповідальності у вигляді адміністративного штрафу за продаж неповнолітній особі (ОСОБА_3.) алкогольних та тютюнових виробів (а.с. 41); зазначений факт також підтверджується долученою до касаційної скарги копією постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Калинівської селищної ради від 18.04.2013.

Наведені докази у сукупності та взаємозв'язку є належним документальним підтвердженням правильності кваліфікації відповідачем розглядуваного діяння як порушення СПД ОСОБА_1 вимог частини першої статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», що зумовлює законність застосування до позивача оспорюваних сум штрафних санкцій.

З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне скасувати прийняті у справі судові рішення та відмовити у задоволенні позову СПД ОСОБА_1

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області задовольнити.

2. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.04.2015

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2015 у справі № 810/1218/15 скасувати.

3. У позові відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько