ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" березня 2016 р. м. Київ К/800/21296/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г.,розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року у справі за позовом Державної фінансової інспекції в Закарпатській області до державного закладу "Вузлова лікарня станції Чоп державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" про зобов'язання виконати вимогу, -

В С Т А Н О В И В:

У 2013 році Державна фінансова інспекція в Закарпатській області (далі - ДФІ в Закарпатській області) пред'явила, з урахуванням уточнень і часткових змін, позов до державного закладу "Вузлова лікарня станції Чоп державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" про зобов'язання звернути до примусового відшкодування через суд завдану інтересам держави матеріальну шкоду (збитки) на загальну суму 66846,22 грн., а саме в частині вимог Ужгородської державної фінансової інспекції від 12 березня 2013 року № 01-13/169 «Про усунення порушень та недоліків в державному закладі «Вузлова лікарня станції Чоп державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця":

1) недоотримання власних надходжень на суму 15250,18 грн.;

2) необґрунтованих витрат бюджетних коштів на оплату праці працівників вузлової лікарні з порушенням чинного законодавства на загальну суму 51596,04 грн., у тому числі: проведення виплат індексації грошових доходів працівникам лікарні - на суму 27807,73 грн.; оплата надбавок працівникам лікарні в завищених розмірах - на суму 1523,27 грн.; проведення оплати праці за невідпрацьований час працівникам лікарні - на суму 5873,69 грн.; оплата відпусток працівникам лікарні - на суму 2650,07 грн.; сплата єдиного соціального внеску (ЄСВ) до державних цільових фондів по незаконно виплачених сумах коштів з оплати праці ( як наслідок) - на загальну суму 13741,28 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року, уточнений позов задоволено частково.

Зобов'язано державний заклад "Вузлова лікарня станції Чоп державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" забезпечити виконання вимоги Ужгородської державної фінансової інспекції від 12 березня 2013 року №01-13/169 "Про усунення порушень та недоліків в державному закладі "Вузлова лікарня станції Чоп державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця"" з питань використання і збереження державних фінансових ресурсів, що призвели до втрат на загальну суму 51596,04 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій скаржник оскаржив їх.

У касаційній скарзі ДФІ в Закарпатській області, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судами встановлено, що відповідно до пункту 2.7 Плану роботи Державної фінансової інспекції України на четвертий квартал 2012 року та на підставі направлень на проведення ревізії від 28 грудня 2012 року за №№ 156,157 працівниками Ужгородської об'єднаної державної фінансової інспекції з 28 грудня 2012 року по 28 лютого 2013 року, із перервами з 25 січня по 06 лютого 2013 року, з 18 по 20 лютого 2013 року та з 22 по 25 лютого 2013 року, проведено ревізію фінансово - господарської діяльності державного закладу «Вузлова лікарня станції Чоп державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» за період з 01 січня 2010 по 01 січня 2013 року.

За результатом ревізії складено акт від 28 лютого 2013 року №07-810/15.

На усунення порушень, встановлених в ході ревізії, відповідачу надіслано вимогу від 12 березня 2013 року №01-13/169, згідно якої вимагається від відповідача:

повернути зайво використані кошти на оплату праці в сумі 40772,03 грн., в т.ч.: 29872,43грн. - внаслідок проведення виплат індексації грошових доходів працівникам з порушенням законодавства; 2423,27 грн. - внаслідок оплати надбавок в завищених розмірах; 2602,64грн. - внаслідок оплати відпусток всупереч законодавству; 5873,69грн. - внаслідок проведення оплати праці за невідпрацьований час (пункт 2.1.);

здійснювати належний контроль за надходженням коштів від послуг, що надаються на платній основі, зокрема стоматологічних та забезпечити надходження недоотриманих власних надходжень в сумі 15250,18 грн. на розрахунковий рахунок закладу №35223002000199 (для проведення видатків за коштами спеціального фонду, які надійшли як плата за послуги) (пункт 2.3.);

зайві витрати коштів на оплату праці перерахувати до бюджету за наступними реквізитами: отримувач - УК в Ужгородському р-ні/м.Чоп, банк одержувача - ГУДКСУ у Закарпатській області, МФО-812016, код - 38015605, р/р-31113102700287, код платежу - 21080600, призначення платежу - повернення коштів згідно акту ревізії (пункт 3.1.);

провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо зайво сплачених внесків до державних цільових фондів в сумі 16331,55грн. Повернути, або зарахувати в рахунок майбутніх платежів зайво перераховані кошти на вищевказану суму (пункт 3.2.).;

донарахувати працівникам закладу належних їм виплат за час відпусток в сумі 0,2 тис.грн. (пункт 3.3.);

бухгалтеру з розрахунків по заробітній платі ОСОБА_4 повернути зайво нараховані та використані кошти на оплату праці в сумі 4218,13 грн., в т.ч. - 4171,00грн. - внаслідок проведення виплат індексації грошових доходів працівникам з порушенням законодавства; 47,43грн. - внаслідок оплати відпусток всупереч законодавству (пункт 4).

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що позовні вимоги щодо виконання оскаржуваної вимоги від 12 березня 2013 року за №01-13/169 в частині відшкодування коштів в загальній сумі 51596,04 грн. є обґрунтованими.

Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги в частині зобов'язання відповідача виконати вимогу позивача про забезпечення надходження недоотриманих власних надходжень в сумі 15250,18 грн. на розрахунковий рахунок закладу №35223002000199 (для проведення видатків за коштами спеціального фонду, які надійшли як плата за послуги) (пункт 2.3 вимоги), суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем збитки державі в сумі 15250, 18 грн. завдані не були.

Суд апеляційної інстанції із рішенням суду першої інстанції погодився та залишив постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із висновками судів першої та апеляційної інстанцій не погоджується із огляду на наступне.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 № 499/2011 (далі - Положення) Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та, у разі виявлення порушень законодавства, пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

У справі, яка розглядається, Ужгородська об'єднана ДФІ пред'явила вимогу про усунення порушень та недоліків, виявлених під час ревізії. При цьому оскаржувана вимога вказує на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряється судом, який розглядає такий позов, тому рішення судів першої та апеляційної інстанції слід скасувати, у задоволенні позову відмовити із зазначених вище підстав.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 28 жовтня 2014 року у справі № 21-462а14, постанові від 17 лютого 2015 року у справі № 21-4а15, постанові від 21 квітня 2015 року у справі № 21-96а15.

Згідно з частиною 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

При розгляді касаційної скарги колегією суддів встановлено порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, на які не було посилання в касаційній скарзі і які зазначено вище, що є підставою для скасування судових рішень.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки судами були повно і правильно встановлені обставини справи однак при ухваленні рішень судами першої та апеляційної інстанцій було допущено порушення норм матеріального права, ухвалені рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Закарпатській області задовольнити частково.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Державної фінансової інспекції в Закарпатській області до державного закладу "Вузлова лікарня станції Чоп державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" про зобов'язання виконати вимогу відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 235-244-2 КАС України.

Судді: