ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" березня 2016 р. м. Київ К/800/20356/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Зайця В.С. (суддя-доповідач),

суддів Голяшкіна О.В.,

Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Бориславського міського суду Львівської області від 22 березня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Бориславської міської ради, ОСОБА_3, третя особа управління Держкомзему у місті Бориславі Львівської області про визнання протиправним та скасування пункту 1 рішення Бориславської міської ради від 29 серпня 2011 року № 359, пункту 5 рішення 28 листопада 2011 року № 438 та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

29 серпня 2011 року ОСОБА_2 пред'явив позов до Бориславської міської ради, ОСОБА_3, третя особа управління Держкомзему у місті Бориславі Львівської області про визнання протиправним та скасування

пункту 1 рішення Бориславської міської ради від 29 серпня 2011 року № 359 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам міста», яким надано дозвіл відповідачу ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки площею 1000 кв.м. по АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд із земель запасу міста,

пункту 5 рішення від 28 листопада 2011 року № 438 «Про відмову громадянам міста у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1000 кв.м. по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в зв'язку з тим, що на цю земельну ділянку виготовляється проект землеустрою ОСОБА_3,

зобов'язання Бориславської міської ради Львівської області розглянути питання про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1000 кв.м. по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з врахуванням вимог Земельного кодексу України.

Постановою Бориславського міського суду Львівської області від 22 березня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2015 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, позивач оскаржив їх.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає що касаційна скарга підлягає задоволенню частково із огляду на наступне.

Судами встановлено, що 11 травня 2011 року ОСОБА_3 звернулася з клопотанням до Бориславської міської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1000 кв.м для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

21 червня 2011 року з таким же клопотанням до Бориславської міської ради звернувся ОСОБА_2

06 липня 2011 року клопотання позивача разом із Довідкою Управління Держкомзему у місті Бориславі Львівської області від 01 липня 2011 року № 974 передані на розгляд постійній депутатської комісії з питань охорони навколишнього природного середовища, регулювання земельних відносин, будівництва та архітектури, у якій зазначається, що дана земельна ділянка належить до земель запасу міста та може бути надана згідно зі статтею 123 Земельного кодексу України.

20 серпня 2011 року рішенням Бориславської міської ради Львівської області № 359 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам міста» надано дозвіл ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1000 кв.м. у АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд із земель запасу міста.

28 листопада 2011 року рішенням Бориславської міської ради Львівської області № 438 «Про відмову громадянам міста у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» відмовлено ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1000 кв.м. у АДРЕСА_1 в зв'язку з тим, що на цю земельну ділянку виготовляється проект землеустрою ОСОБА_3

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що прийняття відповідачем оскаржуваних рішень не порушує прав та інтересів позивача, оскільки, у нього не виникло право на земельну ділянку, а також на даній стадії неможливо визначити межі земельних ділянок учасників процесу, так як їх межі в натурі не встановлені та не затверджені.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскаржувані рішення Бориславської міської ради є такими, що прийняті без порушення чинного законодавства, в межах компетенції, з дотриманням встановленого порядку, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Також суд першої інстанції зазначив, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання Бориславської міської ради розглянути питання про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1000 кв.м у АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, оскільки це питання не розглянуте суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого воно віднесене, тоді як суд, розглядаючи спір по суті, не наділений повноваженнями підміняти суб'єкта владних повноважень.

Суд апеляційної інстанції із висновками суду першої інстанції погодився та залишив постанову без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій частково не погоджується з огляду на таке.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно зі статтею 12 Земельного Кодексу України розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб, відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з положеннями частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Частиною 7 вказаної статті Земельного кодексу України встановлено, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Статтею 80 Земельного кодексу України передбачено, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що у відносинах, які склалися між сторонами, Бориславська міська рада, як власник землі, вільна у виборі суб'єкта якому надається дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а тому правильним є висновок судів першої та апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування пункту 1 рішення Бориславської міської ради від 29 серпня 2011 року № 359 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам міста», оскільки прийняттям відповідачем оскаржуваного рішення не порушено прав та інтересів позивача.

Як вбачається із матеріалів справи пунктом 5 рішення Бориславської міської ради від 28 листопада 2011 року № 438 «Про відмову громадянам міста у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» було відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1000 кв.м. по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з тих підстав, що на цю земельну ділянку виготовляється проект землеустрою ОСОБА_3.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України визначений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки визначений.

Зазначена у рішенні підстава для відмови у наданні дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не передбачена частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України, а тому рішення органу місцевого самоврядування про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав надання такого дозволу іншій особі є незаконним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправним та скасування пункту 5 рішення від 28 листопада 2011 року № 438 «Про відмову громадянам міста у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» та зобов'язання Бориславської міської ради Львівської області розглянути питання про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1000 кв.м. по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанції в цій частині підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки судами були повно і правильно встановлені обставини справи однак при ухваленні рішень судами першої та апеляційної інстанцій було допущено порушення норм матеріального права при відмові в задоволенні позовних вимог, ухвалені рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволенні позовних вимог в частині.

Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Бориславського міського суду Львівської області від 22 березня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2015 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування пункту 5 рішення від 28 листопада 2011 року № 438 «Про відмову громадянам міста у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», зобов'язання Бориславської міської ради Львівської області розглянути питання про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1000 кв.м. по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд скасувати та прийняти нове рішення.

Визнати протиправним та скасувати пункт 5 рішення Бориславської міської ради від 28 листопада 2011 року № 438 «Про відмову громадянам міста у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», яким відмовлено ОСОБА_2, у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1000 кв.м. у АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Зобов'язати Бориславську міську раду Львівської області розглянути заяву про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1000 кв.м. по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

В іншій частині постанову Бориславського міського суду Львівської області від 22 березня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: