ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" вересня 2015 р. м. Київ К/800/19845/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.

при секретарі: Ігнатенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна»

2. Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 02 лютого 2015 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року

у справі №826/14865/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» (надалі - ТОВ «Аскоп-Україна»)

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві (надалі - ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, ГУ ДКС України у м.Києві)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість, -

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до ДПІ у Дніпровському районі м.Києва та ГУ ДКС України у м.Києві, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у Києві №0000551530 від 15.09.2014р;

- стягнути з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у м.Києві на користь ТОВ «Аскоп-Україна» заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 3071691,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у місті Києві №0000611530 від 08.10.2014р.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 28.01.2011р. позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м.Києва №0000551530 від 15.09.2014р. та №0000611530 від 08.10.2014р. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ «Аскоп-Україна» звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в задоволенні позову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в цій частині.

Також, не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м.Києві звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ГУ ДКС України у м.Києві зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а судові рішення в оскаржуваній частині - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга позивача підлягає задоволенню, касаційна скарга відповідача задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, 20.06.2014р. позивачем подано до ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві в електронній формі податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2014 року, якій присвоєний реєстраційний номер №9035553056 від 20.06.2014р. та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування.

В рядку 23.1. даної податкової декларації позивачем заявлено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 3071691,00 грн.

ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м.Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Аскоп-Україна» правомірності бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за травень 2014 року, за результатами якої складено акт №5364/26-53-15-01/30579869 від 27.08.2014р.

Проведеною перевіркою, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.2 ст.198, п.200.1, п.200.4, п.200.14 ст.200, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: завищено суму податкового кредиту в розмірі 949757,00грн. за квітень 2014 року (що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ, заявленої до відшкодування в декларації за травень 2014 року) по взаємовідносинам з ТОВ «Нексус-Україна».

На підставі названого акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000551530 від 15.09.2014р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 949757,00 грн., заявленої в декларації з ПДВ за травень 2014 року, а також нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 474879,00 грн.

Крім того, відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Аскоп-Україна» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, по яким сформовано податковий кредит за квітень 2014 року, та з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за травень 2014 року, за результатами якої складено акт № 6143/26-53-15-01/30579869 від 25.09.2014р.

На підставі цього акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000611530 від 08.10.2014р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 268374,00 грн., заявленої в декларації з ПДВ за травень 2014 року, а також нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 134187, 00 грн.

Надаючи оцінку обставинам у справі, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України).

Відповідно до підпункту "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст.201.10 Податкового Кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Для підтвердження правомірності включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених позивачем у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Дані положення врегульовані ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Виходячи з наведених правових норм, можливо зробити висновок, що вони дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів/робіт/послуг та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судами також встановлено та вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Нексус-Україна» було укладено договір купівлі-продажу сої №24/03/14від 24.03.2014р.

При цьому, 05.09.2013р. між ТОВ «Аскоп-Україна» та ПП «Блок Баг Сістемс» було укладено договір № 696/09/13 на надання транспортно-експедиторських послуг, відповідно до умов якого ПП «Блок Баг Сістемс» взяло на себе зобов'язання по наданню комплексу послуг з організації виконання робіт про прийманню, розміщенню, накопиченню, перевалці та експедируванні товарного насіння сої. Надання зазначених послуг здійснюється з використанням перевантажувальних потужностей ПАТ «Херсонський КХП», що знаходяться за адресою: Україна, м. Херсон, вул. Порт-Елеватор, 5 для приймання, зберігання і відвантаження на судна зерна в Херсонському морському торгівельному порту.

Виконання вищезазначеного договору купівлі-продажу підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме: видатковими накладними, податковими накладними, розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, рахунками на оплату, платіжними дорученнями, актами приймання сільгосппродукції.

Також, між позивачем та ТОВ «Укрснаб-Агро» було укладено договір купівлі-продажу сої №28/02/14 від 28.02.2014р.

При цьому, між ТОВ «Аскоп-Україна» та ПП «Блок Баг Сістемс» було укладено договір №696/09/13 від 05.09.2013р. на надання транспортно-експедиторських послуг, відповідно до умов якого ПП «Блок Баг Сістемс» взяло на себе зобов'язання по наданню комплексу послуг з організації виконання робіт про прийманню, розміщенню, накопиченню, перевалці та експедируванні товарного насіння сої. Надання зазначених послуг здійснюється з використанням перевантажувальних потужностей ПАТ «Херсонський КХП», що знаходяться за адресою: Україна, м. Херсон, вул. Порт-Елеватор, 5 для приймання, зберігання і відвантаження на судна зерна в Херсонському морському торгівельному порту.

Поставка товару позивачу відповідно до умов укладеного договору купівлі-продажу підтверджується видатковими накладними, податковими накладними та товарно-транспортними накладними; вартість отриманого товару була оплачена позивачем у повній сумі, що підтверджується виставленими рахунками на оплату.

При прийманні товару ПАТ «Херсонський КХП» здійснював зважування доставленого товару по кожному транспортному засобу окремо, встановлював у власній лабораторії його якісні показники та визначав залікову вагу такого товару, що підтверджується відповідними актами приймання сільгосппродукції.

Податкові накладні, видані ТОВ «Нексус-Україна» та ТОВ «Укрснаб-Агро» були за реєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. На момент здійснення господарських операцій, позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що господарські операції позивача з його контрагентами здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності підприємств, а тому вони є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, які містять усі обов'язкові реквізити та розкривають зміст та обсяг господарських операцій.

Посилання ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м.Києві на ряд актів про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Нексус-Україна» та акт перевірки ТОВ «Укрснаб-Агро» державних податкових інспекцій, обґрунтовано не взято судами попередніх інстанцій до уваги, оскільки звірка фактично не проводилась і обставини щодо вказаних господарських операцій податковим органом реально не встановлювались, а при перевірці та звірці господарські операції саме з позивачем податковим органом не досліджувались.

Поряд з цим, слід також зазначити, що чинним законодавством України не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання, а також права здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорів, а також не передбачено обов'язку здійснювати перевірку місцезнаходження контрагентів або сплати податків контрагентами тощо. При невиконання контрагентом своїх обов'язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання, оскільки відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник.

В свою чергу, відповідачем не було доведено, що позивач та його контрагенти при укладанні вказаних угод мали умисел на їх укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, неможливість її вчинення в силу відсутності основних засобів, персоналу, тощо.

Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність суб'єктом владних повноважень правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Водночас колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача спірної суми заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість з огляду на наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано ст.200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів 200.7 та 200.10 ст.200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно з п. 200.11 ст.200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Пунктами 200.12 та 200.13 ст.200 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Згідно з п.200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Наведені правові норми свідчать про те, що у разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених п.200.7 та п.200.8 ст. 200 Податкового кодексу України вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування органом державної податкової служби за результатами проведення камеральної чи документальної позапланової виїзної перевірок, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Неподання контролюючим органом після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з податку на додану вартість, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення.

Дана правова позиція викладена Верховним судом України у постанові від 03.06.2014р. у справі №21-131а14, яка в силу норми ч.1 ст.2442 КАС України є обов'язковою для всіх судів України.

Враховуючи те, що спірна сума заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість частково підтверджена за наслідками проведених перевірок, а зменшення суми бюджетного відшкодування згідно податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами цих перевірок, визнано протиправними в судовому порядку в межах розгляду даної справи, належним способом захисту прав позивача є стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Аскоп-Україна» заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції скасовує постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 02.02.2015р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015р. в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у м.Києві на користь ТОВ «Аскоп-Україна» заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 3071691,00 грн. на підставі ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» - задовольнити.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 02 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві на користь ТОВ «Аскоп-Україна» заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 3071691,00грн. і в цій частині постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» (м.Київ, вул.М.Раскової,11, оф.600, код. ЄДРПОУ 30579869) заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 3071691 (три мільйони сімдесят одна тисяча шістсот дев'яносто одна) грн. 00 коп.

В решті постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 02 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року - залишити без змін.

Постанова вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: Н.Є. Маринчак

Судді: О.В. Вербицька

Ю.І. Цвіркун