ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2015 року м. Київ справа № 800/216/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого: Штульман І.В.,

суддів: Ємельянової В.І.,

Ліпського Д.В.,

Олексієнка М.М.,

Рецебуринського Ю.Й.,

при секретарі: Борілло Ю.В.,

за участю: позивача ОСОБА_4;

Юріна К.В., - представника відповідача;

Стоцького М.В., - представника третьої особи, -

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третя особа - Генеральна прокуратура України, про визнання дій і рішення від 19 травня 2015 року № 31/вп-15 протиправними та скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

23 червня 2015 року ОСОБА_4 звернулася до Вищого адміністративного суду України із адміністративним позовом, у якому просила: визнати протиправними дії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо прийняття рішення від 19 травня 2015 року № 31/вп-15; визнати незаконним та скасувати рішення про відсторонення її від посади судді Ковпаківського районного суду міста Суми.

ОСОБА_4 у позовній заяві зазначає, що за результатами розгляду клопотання Генерального прокурора України від 21 квітня 2015 року про відсторонення її від посади заступника голови суду та судді Ковпаківського районного суду міста Суми у зв'язку з підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 371, частиною 2 статті

375 Кримінального кодексу (далі - КК) України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України рішенням від 19 травня 2015 року № 31/вп-15 відсторонила її від посади судді Ковпаківського районного суду міста Суми строком на два місяці. Позивач вважає, що мотиви поданого прокурором клопотання, докази на підтвердження цих мотивів і підстави для звернення з таким клопотанням не відповідають дійсності. На думку ОСОБА_4, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України при прийнятті оспорюваного рішення не здійснено оцінки достатності доказів, що надані Генеральним прокурором України в обґрунтування клопотання, не перевірено обґрунтованість підстав, за яких порушено питання про відсторонення її від посади, а тому дії відповідача щодо прийняття оспорюваного рішення є протиправними, а саме рішення підлягає скасуванню.

ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги.

Представник відповідача, заперечуючи проти позову, стверджує, що приймаючи оспорюване рішення Вища кваліфікаційна комісія суддів України діяла в межах повноважень, визначених статтею 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI (у редакції, чинній на час прийняття оспорюваного рішення; далі - Закон № 2453-VI), жодних порушень не допустила, права та інтереси позивача не порушила. При цьому Юрін К.В. вказав, що наведені Генеральним прокурором України у клопотанні мотиви про відсторонення ОСОБА_4 від посади були обґрунтованими та належно підтверджені відповідними матеріалами.

Представник третьої особи вважає рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 травня 2015 року № 31/вп-15 законним та обґрунтованим.

Заслухавши пояснення позивача, представників відповідача і третьої особи, вивчивши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Постановою Верховної Ради України від 11 липня 2002 року № 107-ІV ОСОБА_4 обрано на посаду судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області безстроково.

Указом Президента України від 11 січня 2012 року № 7/2012 ОСОБА_4 переведено на посаду судді Ковпаківського районного суду міста Суми.

Рішенням Вищої ради юстиції від 11 лютого 2014 року, за поданням Ради суддів загальних судів, ОСОБА_4 призначено на адміністративну посаду заступника голови Ковпаківського районного суду міста Суми.

13 березня 2015 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 371, частиною 2 статті 375 КК України (повідомлення вручено під розписку).

22 квітня 2015 року до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, в порядку передбаченому статтями 154 155 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК) України та частиною 4 статті 49 Закону

№ 2453-VI, надійшло клопотання Генерального прокурора України від

21 квітня 2015 року про відсторонення ОСОБА_4 від посади заступника голови суду та судді Ковпаківського районного суду міста Суми.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 травня 2015 року № 31/вп-15 задоволено клопотання Генерального прокурора України та відсторонено ОСОБА_4 від посади судді Ковпаківського районного суду міста Суми строком на два місяці.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням та діями щодо його прийняття, позивач ОСОБА_4 оскаржила їх в судовому порядку.

Згідно частини 1 статті 100 Закону № 2453-VI Вища кваліфікаційна комісія суддів України є постійно діючим органом у системі судоустрою України.

За правилами частини 4 статті 49, пункту 9 частини 1 статті 101 вказаного Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України приймає рішення про відсторонення судді від посади у зв'язку із притягненням до кримінальної відповідальності.

Відповідно до статті 131 КПК України відсторонення від посади є різновидом заходів забезпечення кримінального провадження та має на меті досягнення дієвості цього провадження.

За змістом пункту 1.1 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого її рішенням від 8 червня 2011 року № 1802/зп-11 (далі - Регламент), у своїй діяльності вона керується Конституцією України, Законом № 2453-VI, цим Регламентом та іншими нормативно-правовими актами. Основними засадами її діяльності є: відкритість, гласність, законність, рівність прав учасників засідань, право на оскарження рішень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у передбачених Законом № 2453-VI випадках, право на захист, колегіальність прийняття рішень, незалежність, об'єктивність, повне з'ясування обставин, обов'язковість рішень цієї комісії.

Пунктом 15.1 Регламенту визначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України приймає рішення про відсторонення судді від посади на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України в порядку, встановленому Законом № 2453-VI, та з урахуванням положень

КПК України.

Аналогічні положення містяться в частині 3 статті 154 КПК України.

Пунктом 15.6 Регламенту визначено, що вирішуючи питання про відсторонення судді від посади, Вища кваліфікаційна комісія суддів України враховує: мотиви, наведені в клопотанні Генерального прокурора України; правову підставу для відсторонення судді від посади; наслідки відсторонення судді від посади для інших ociб.

Відповідні положення містяться і в частині 2 статті 157 КПК України, за змістом якої при вирішенні питання про відсторонення від посади необхідно врахувати такі обставини: правову підставу для відсторонення від посади; достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; наслідки відсторонення від посади для інших осіб.

Клопотання Генерального прокурора України повинно містити, у тому числі, короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання; правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини; виклад обставин, що дають підстави вважати, що перебування на посаді підозрюваного, обвинуваченого сприяло вчиненню кримінального правопорушення (частина 2 статті 155 КПК України). Розглядаючи таке клопотання, Вища кваліфікаційна комісія суддів України зобов'язана дати свої висновки з обставин, які є складовими предмета доказування у кримінальному провадженні.

У зв'язку з викладеним та на підставі аналізу судової практики, Вища кваліфікаційна комісія суддів України є органом, що здійснює судову функцію при вирішенні питання про відсторонення судді від посади. Відповідно до процедури розгляду цього питання належить застосовувати принципи судового процесу, гарантовані пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі принципи змагальності та рівності.

З наданих відповідачем до суду матеріалів вбачається, що підставою для відсторонення позивача від посади судді Ковпаківського районного суду міста Суми стало клопотання Генерального прокурора України від 21 квітня 2015 року, подане внаслідок розгляду матеріалів кримінального провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 371, частиною 2 статті 375 КК України. ОСОБА_4 підозрюється в тому, що вона 28 та 29 січня 2014 року постановила завідомо неправосудні ухвали про обрання запобіжних заходів стосовно ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, - учасників мирних акцій протесту, вважаючи, що ці особи затримані працівниками правоохоронних органів лише з метою залякування інших учасників аналогічних акцій і спонукання громадян до відмови участі у них.

У клопотанні Генерального прокурора України зазначено, що ОСОБА_4, перебуваючи на посаді заступника голови суду та судді Ковпаківського районного суду міста Суми, може знищити чи підробити речі й документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Обіймаючи посаду заступника голови суду та судді, користуючись владними повноваженнями, вона матиме можливість доступу до судових справ, зокрема тих, у постановленні неправосудних рішень по яких її підозрюють, а також до іншої документації суду.

При розгляді клопотання прокурора Вища кваліфікаційна комісія суддів України повинна дати відповідь на всі важливі аргументи судді, стосовно якого це питання вирішується, а так само перевірити та надати свої висновки щодо всіх аргументів, які наведені Генеральним прокурором України на обґрунтування підстав для відсторонення судді від посади. Невиконання цих обов'язків Вищою кваліфікаційною комісією суддів України є підставою для визнання її відповідного рішення незаконним та скасування його.

Матеріалами справи встановлено, що при прийнятті оспорюваного рішення Вища кваліфікаційна комісія суддів України не врахувала безспірні доводи ОСОБА_4 про те, що розглядаючи 28 та 29 січня 2014 року клопотання прокурорів прокуратури міста Суми Калініна С.К. та Грищука Д.В., кожне окремо, а також клопотання слідчого СВ Сумського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, погоджене прокурором прокуратури міста Суми Ставицьким Є.О., про застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, відповідно, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, - учасників мирних акцій протесту, що відбувалися в будівлі Сумської обласної ради, вона, - як слідчий суддя, відмовила у їх задоволенні. За результатами розгляду згаданих клопотань позивач ОСОБА_4 застосувала більш м'які запобіжні заходи ніж ті, на яких наполягали прокурори, а саме: до першого і третього з них застосовано особисті зобов'язання, а відносно другого - домашній арешт.

Ні ОСОБА_7, ні ОСОБА_9 ухвал не оскаржували і зі скаргами на дії судді ОСОБА_4. не зверталися.

Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 20 лютого 2014 року було скасовано ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду міста Суми від 28 січня 2014 року, якою відносно ОСОБА_8 відмовлено в задоволенні клопотання прокурора прокуратури міста Суми Грищука Д.В. в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Постановлено нову ухвалу, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора прокуратури міста Суми Грищука Д.В. в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8, оскільки надані прокурором матеріали не містили ґрунтовних доказів наявності в діях останнього складу кримінального правопорушення, в якому його підозрювали.

Згідно наданих під час судового розгляду даної справи пояснень позивача, які не спростовані матеріалами справи, і які не заперечувались ні представником відповідача, ні представником третьої особи, з Ковпаківського районного суду міста Суми представниками правоохоронних органів було завчасно вилучено всі необхідні досудовому слідству судові справи, і ще до постановлення відповідачем 19 травня 2015 року рішення № 31/вп-15 слідчий прокуратури в квітні місяці 2015 року повідомив ОСОБА_4 про закінчення відносно неї досудового розслідування, а працівники правоохоронних органів та суду допитувались слідчим за клопотанням самої підозрюваної судді.

Вищенаведене дає підстави для висновку, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України, приймаючи 19 травня 2015 року рішення № 31/вп-15, не в повній мірі використала свої повноваження щодо встановлення вірогідності настання певних ризиків для слідства та не вимагала від Генерального прокурора України детального обґрунтування кожного із них і не перевірила його доводи щодо можливості впливу позивача на осіб, які можуть бути допитані під час досудового розслідування, не обґрунтувала, яким способом суддя ОСОБА_4. може знищити чи підробити речі та документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Відповідно до частини 2 статті 52 Закону № 2453-VI судді в Україні мають єдиний статус незалежно від адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді. Це означає, що адміністративна посада у суді є особливим різновидом суддівської посади.

У Законі № 2453-VI поняття «посада судді» вживається у широкому і вузькому значеннях. У широкому значенні воно охоплює як «звичайні» посади суддів (не пов'язані з виконанням адміністративних обов'язків), так і адміністративні посади. У вузькому значенні воно охоплює лише «звичайні» суддівські посади.

У пункті 23 частини 1 статті 3 КПК України поняття «суддя» застосовано у широкому розумінні, оскільки охоплює посади голови, заступника голови, судді Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційних судів областей, міст Києва та Севастополя, районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів, які відповідно до Конституції України на професійній основі уповноважені здійснювати правосуддя, а також присяжний.

Тому, вживаючи поняття «посада судді» у справах про відсторонення від посади заступника голови суду, Вища кваліфікаційна комісія суддів України повинна зазначати, у якому розумінні це поняття вживається.

Згідно частини 7 статті 20 Закону № 2453-VI перебування судді на адміністративній посаді в суді не звільняє його від здійснення повноважень судді відповідного суду, передбачених цим Законом. Головне ж повноваження судді суду (який не обіймає адміністративних посад) - це здійснення судочинства (статті 23, 28, 33, 40 Закону № 2453-VI). Відсторонення судді від адміністративної посади позбавляє його можливості здійснювати будь-які повноваження, пов'язані з цією посадою, у тому числі право здійснювати судочинство.

У своїх рішеннях щодо заступника голови суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України повинна вказувати, що особа відстороняється саме від адміністративної посади, однак задовольняючи клопотання Генерального прокурора України про відсторонення ОСОБА_4 від посади заступника голови суду та судді Ковпаківського районного суду міста Суми, відповідач відсторонив її від посади судді цього суду, не зазначивши при цьому у якому розумінні це поняття вживалось.

Під час судового розгляду даної справи ОСОБА_4 стверджувала, що по місцю праці її, за рішенням відповідача від 19 травня 2015 року № 31/вп-15, було відсторонено як від посади судді Ковпаківського районного суду міста Суми, так і від посади заступника голови цього суду.

Таким чином, відповідач не перевірив обґрунтованість всіх підстав, за яких було порушено клопотання про застосування щодо ОСОБА_4 такого заходу як відсторонення її від посади заступника голови суду та судді Ковпаківського районного суду міста Суми, і не надав відповіді на всі важливі аргументи судді, чим не дотримався вимог пункту 1.1 Регламенту в частині основних засад своєї діяльності: законності, об'єктивності, повного з'ясування обставин.

У зв'язку з вищенаведеним, підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_4 про: визнання протиправними дій Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо прийняття рішення від 19 травня 2015 року № 31/вп-15; визнання незаконним і скасування рішення відповідача про відсторонення її від посади судді Ковпаківського районного суду міста Суми.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 понесені нею витрати зі сплати судового збору в розмірі 73 гривні 08 копійок.

Керуючись статтями 18, 94, 122, 159-163, 167, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_4 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третя особа - Генеральна прокуратура України, про визнання дій і рішення від 19 травня 2015 року № 31/вп-15 протиправними та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправними дії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо прийняття рішення від 19 травня 2015 року № 31/вп-15 про відсторонення судді Ковпаківського районного суду міста Суми ОСОБА_4 від посади.

Визнати незаконним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 травня 2015 року № 31/вп-15 про відсторонення судді Ковпаківського районного суду міста Суми ОСОБА_4 від посади.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 понесені нею витрати зі сплати судового збору у розмірі 121 гривня 80 копійок.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: Штульман І.В.

Судді: Ємельянова В.І.

Ліпський Д.В.

Олексієнко М.М.

Рецебуринський Ю.Й.