ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" вересня 2015 р. м. Київ К/800/28722/14

К/800/29659/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Гончар Л.Я., Мороз В.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Білоцерківської міської ради Київської області та товариства з обмеженою відповідальністю «Гідро-Інвест» на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від у справі

за позовом ОСОБА_4

до відповідача Білоцерківської міської ради Київської області

з участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Гідро-Інвест»

про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

23.12.2013р. ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Білоцерківської міської ради від 26.09.2013р. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що своїм рішенням відповідач погодив використання товариством з обмеженою відповідальністю «Гідро-Інвест» (далі Товариство) донного водовипуску греблі Білоцерківського верхнього водосховища. Вважаючи, що вказане рішення було прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, позивач просив задовольнити позов.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 4.02.2014р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 7.05.2014р., позов задоволено.

Не погодившись з судовими рішеннями, відповідач та Товариство звернулись з касаційними скаргами, в яких, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просили їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржники зазначили, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог та не врахували, що рішенням міської ради від 26.09.2013р. не порушуються права та інтереси позивача.

У своєму відзиві позивач вважає судові рішення законними та обґрунтованими.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що 26.09.2013р. міською радою прийнято рішення про погодження використання Товариством донного водовипуску греблі Білоцерківського верхнього водосховища та визначено умови і обмеження щодо виконання прийнятого рішення.

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом пославшись на те, що він є депутатом Білоцерківської міської ради, а прийняте відповідачем рішення порушує інтереси територіальної громади міста.

Відповідно до частини 2 статті 2442 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

В постанові Верховного Суду України від 24.02.2015р. у справі №21-34а15 зазначено наступне :

«У грудні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними та скасувати 48 наказів Держземагентства від 3 липня 2013 року №№ КИ/3210600000:01:045/00001946-КИ/3210600000:01:045/00001993 про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та затверджених згідно з ними 48 наказів від 23 липня 2013 року про затвердження проектів землеустрою щодо відведення вказаних земельних ділянок у власність.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 послався на порушення Держземагентством його прав як члена територіальної громади м. Броварів під час винесення зазначених наказів, недотримання статей 4, 5, 17 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) та статті 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК) щодо надання у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 94,67 га, які відповідно до Генерального плану м. Броварів, затвердженого рішенням сесії Броварської міської ради від 26 серпня 1999 року № 150-11-23, передбачені під розміщення транспортної розв'язки та житлово-цивільного і складського будівництва...

… Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права при вирішенні питання щодо права на оскарження актів індивідуальної дії.

Усуваючи розбіжності у застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального права, колегія суддів виходить із такого.

За змістом статті 6 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Водночас суб'єктивна оцінка порушення права не є абсолютною. В деяких випадках сам законодавець визначає коло осіб, права яких можуть бути порушені внаслідок бездіяльності, вчинення суб'єктом владних повноважень певних дій чи прийняття актів, правомірно обмежуючи право інших осіб на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод або інтересів.

Так, відповідно до частини другої статті 171 КАС право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто оскаржити такий акт інші особи не можуть.

Зі змісту регулювання, яке міститься у КАС, також убачається, що і право оскаржити індивідуальний акт має особа, якої він стосується.

ОСОБА_1 оспорив накази, які є правовими актами індивідуальної дії. Такі правові акти породжують права й обов'язки тільки тих суб'єктів (чи визначеного цим актом певного кола суб'єктів), яким його адресовано.

Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

Таким чином, відсутність у будь-кого (крім власників вказаних земельних ділянок), в тому числі і позивача ОСОБА_1, прав чи обов'язків у зв'язку із оскаржуваними наказами не породжує для останнього і права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом.

Посилання позивача на порушення його прав є безпідставними, оскільки зазначені накази не стосуються його безпосередньо.»

Оскаржене позивачем рішення міськради стосується можливості використання Товариством комунального майна, що знаходиться у повному господарському віданні у комунального підприємства «Білоцерківводоканал», тобто вказаний правовий акт індивідуальної дії безпосередньо стосується виключно органу місцевого самоврядування, який відповідно до положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення, Товариства, та вищезгаданого комунального підприємства, яке відповідно до приписів статті 136 ГК України, володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником.

Відтак рішення відповідача не порушує законних прав, свобод та інтересів позивача, що унеможливлює задоволення адміністративного позову.

Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки обставини справи встановлено повно, а судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, колегія суддів доходить висновку про те, що постанова місцевого суду та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду повинні бути скасовані, а позов - залишено без задоволення.

Керуючись статтями 222,223,229,230,232,254 КАС України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Білоцерківської міської ради Київської області та товариства з обмеженою відповідальністю «Гідро-Інвест» задовольнити.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 4.02.2014р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 7.05.2014р. скасувати.

Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235-244 КАС України.

Судді А.О. Логвиненко

Л.Я. Гончар

В.Ф. Мороз