ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2015 року м. Київ К/800/57167/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Інспекція)

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.08.2014

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014

у справі № 826/7133/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мазурек-груп" (далі - Товариство)

до Інспекції

про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити дії.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року Товариство звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому (з урахуванням уточнення позовних вимог) просило: визнати протиправними дії Інспекції з проведення зустрічної звірки Товариства щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2014 по 31.03.2014; визнати протиправними дії Інспекції з оформлення результатів цієї зустрічної звірки актом від 30.04.2014 № 1067/26-59-22-13/38899716 «Про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2014 по 31.03.2014»; визнати протиправними дії Інспекції з внесення змін до автоматизованої інформаційної системи «Інтегрована автоматизована інформаційні система ГУ Міндоходів України «Податковий блок», у тому числі до бази даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» на підставі акта від 30.04.2014 № 1067/26-59-22-13/38899716; зобов'язати відповідача відновити відповідні показники податкового кредиту та податкових зобов'язань Товариства у цих базах; відновити договір на подання електронної звітності, розірваний у зв'язку із складенням акта від 30.04.2014 № 1067/26-59-22-13/38899716.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.08.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014, позов задоволено частково; Товариству відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо відновлення договору на подання електронної звітності, розірваного у зв'язку із складенням акта від 30.04.2014 № 1067/26-59-22-13/38899716; решту позовних вимог задоволено.

Судові акти мотивовані порушенням Інспекцією процедури проведення зустрічної звірки платника, невідповідністю висновків, зроблених відповідачем у ході проведення зустрічної звірки, повноваженням податкового органу, протиправністю використання Інспекцією висновків, викладених в акті від 30.04.2014 № 1067/26-59-22-13/38899716, як джерела для формування податкової інформації відносно платника. Також суди зазначили про відсутність доказів як укладення між позивачем та Інспекцією договору на подання електронної звітності, так і його розірвання.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення по суті спору, яким повністю відмовити у позові Товариства. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що викладені в акті (складеному за наслідками вжиття заходів з проведення зустрічної звірки платника) висновки є об'єктивними та відповідають сутності розглядуваних заходів з податкового контролю. Також скаржник наголошує, що коригування даних в інформаційних базах органів державної податкової служби є лише формою збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби функцій з податкового контролю, а відтак таке коригування не впливає на суб'єктивний стан прав та обов'язків платника.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити розглядувані касаційні вимоги з урахуванням такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у ході вжиття заходів з проведення зустрічної звірки внаслідок відсутності платника за місцезнаходженням Інспекцією було складено акт від 30.04.2014 № 1067/26-59-22-13/38899716 «Про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2014 по 31.03.2014».

У цьому акті викладено висновок контролюючого органу про відсутність факту провадження платником реальної господарської діяльності у вказаному періоді, що виключає правомірність відображених Товариством у податковій звітності наслідків задекларованих господарських операцій.

На підставі цих висновків Інспекцією було внесено зміни до автоматизованої інформаційної системи «Інтегрована автоматизована інформаційні система ГУ Міндоходів України «Податковий блок», а також до бази даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України»

Зазначені обставини учасниками провадження не заперечуються.

Приймаючи рішення про задоволення даного позову, суди обох попередніх інстанцій виходили, зокрема, з того, що Інспекцією не було вжито заходів, які передують проведенню зустрічної звірки, як-от - витребування у платника інформації, необхідної для податкового контролю. Також суди зазначили, про відсутність у податкового органу компетенції кваліфікувати укладені платником цивільні правочину як нікчемні.

При цьому суди залишили поза увагою таке.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платникам податків надано право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Право на судове оскарження у розумінні цієї норми передбачає право юридичних та фізичних на звернення до суду з позовом про визнання недійсним та таким, що не породжує будь-яких правових наслідків, акта (нормативного правового акта, акта ненормативного характеру, дії чи бездіяльності) органу державної податкової служби (його посадової особи).

Наведену норму слід оцінювати у системному зв'язку з положеннями статей 2, 17 КАС.

Так, за змістом статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

В силу вимог частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1).

Таким чином, у контексті наведених приписів до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, позаяк підставою для звернення особи за до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 року № 236 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок. Відповідно до пункту 4.4 цих Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України. При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу ДПС забезпечує проведення такої звірки.

Зі змісту викладеного випливає, що дії з оформлення результатів зустрічної звірки актом про неможливість проведення зустрічної звірки є, по суті, виконанням службовими особами своїх обов'язків, а самі по собі висновки вказаного акту не створюють відносин владного підпорядкування, що є необхідною ознакою публічно-правових відносин. Проведення зустрічних звірок є лише процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником податкового законодавства у рамках податкового контролю.

Таким чином, дії з проведення зустрічної звірки та зі складення акта про неможливість її проведення не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків. Наведене виключає необхідність надання правової оцінки змісту такого акта у рамках даного судового провадження.

У зв'язку з цим відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання неправомірними дій Інспекції з проведення оспорюваної зустрічної звірки та з оформлення її результатів актом від 30.04.2014 № 1067/26-59-22-13/38899716 «Про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2014 по 31.03.2014».

У той же час Вищий адміністративний суд України погоджується з наданою судами правовою оцінкою обставин справи щодо передчасності дій Інспекції з внесення змін до автоматизованої інформаційної системи «Інтегрована автоматизована інформаційні система ГУ Міндоходів України «Податковий блок», до бази даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» на підставі названого акта.

Так, згідно з підпунктом 14.1.171 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України для цілей оподаткування податкова інформація вживається у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію". У статті 1 цього Закону інформацію визнано будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

В силу вимог пункту 63.12 статті 63 Податкового кодексу України інформація, що збирається, використовується та формується органами державної податкової служби у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим доступом.

Таким чином, відомості, внесені податковим органом до баз даних (зокрема, до автоматизованої інформаційної системи «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» бази АІС «Аудит»), є публічною інформацією, що повинна відповідати принципу достовірності та відображати дійсний стан розрахунків платника з бюджетом.

Наведене виключає можливість внесення змін до інформаційних баз даних податкового органу до моменту виникнення у платника податкового обов'язку (зокрема, до часу визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку). Власне висновки акта про неможливість проведення зустрічної звірки, як вказано вище, не породжують у платника будь-яких обов'язків у сфері оподаткування, а тому не можуть слугувати джерелом формування податкової інформації щодо такого платника.

У справі, що розглядається, суди встановили, що Інспекцією не проведено будь-яких донарахувань на підставі висновків, викладених в названому акті, у зв'язку з чим внесена до інформаційних бази даних інформація на підставі цього акта є такою, що розміщена з порушенням вимог закону.

Пунктом 3 частини першої статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що кожна особам має право вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону.

З урахуванням викладеного суди правомірно визнали незаконним коригування Інспекцією показників податкової звітності Товариства на підставі вказаного акта та цілком об'єктивно зобов'язали відповідача вилучити відповідні зміни з інформаційної системи податкового органу.

В частині відмови у задоволенні позовних вимог судові акти зі спору учасниками провадження не оскаржуються, в зв'язку з чим у касаційного суду відсутні підстави для надання правового аналізу судовим актам зі спору у відповідній частині.

З огляду на помилковість окремих висновків судів попередніх інстанцій, що призвело до ухвалення ними неправильних по суті спору судових рішень щодо відповідної частини позовних вимог, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне змінити рішення попередніх судових інстанцій зі спору.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.08.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 у справі № 826/7133/14 змінити в частині визнання протиправними дій державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві з проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Мазурек-груп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2014 по 31.03.2014, а також в частині визнання протиправними дій державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві з оформлення результатів цієї зустрічної звірки актом від 30.04.2014 № 1067/26-59-22-13/38899716 «Про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2014 по 31.03.2014».

У цій частині позову відмовити.

3. В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.08.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 у справі № 826/7133/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько