ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/67059/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

при секретарі Загородньому А.А.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області (далі - Інспекція)

на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.10.2014

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014

у справі № 824/2330/14-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вема" (далі - Товариство)

до Інспекції,

за участю третіх осіб - товариства з обмеженою відповідальністю "Ерімусс" (далі - ТОВ «Ерімусс») та товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Груп" (далі - ТОВ «Транс-Груп»)

про скасування податкових повідомлень-рішень.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - Аврама Ю.М., Бобика Й.Б.,

відповідача - не з'явились.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року Товариство звернулося до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.10.2011 № 0000690233 та № 0000680233.

Справа розглядалася судами неодноразово. Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.06.2014 прийняті у справі судові рішення попередніх інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції з метою перевірки дійсного руху активів у процесі виконання спірних операцій та наявності ознак реальних суб'єктів господарювання у діяльності спірних постачальників (ТОВ «Ерімусс» та ТОВ «Транс-Груп»).

За наслідками нового розгляду справи постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.10.2014, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014, позов задоволено.

Ухвалені у справі судові акти мотивовані тим, що реальність виконання операцій з придбання позивачем нафтопродуктів у рамках господарських правовідносин з ТОВ «Ерімусс» та з ТОВ «Транс-Групп» підтверджується належними первинними документами.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати прийняті у справі судові акти та відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає про схемний характер правовідносин між позивачем та спірними постачальниками, а також про недобросовісність дій Товариства при відображенні спірних операцій, які не опосередковувалися реальним виконанням, у податковому обліку.

У запереченні на касаційну скаргу позивач зазначає про правильність та обґрунтованість висновків попередніх судових інстанцій, покладених в основу прийняття рішень зі спору, та просить залишити оскаржувані судові акти без змін, а скаргу - без задоволення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити розглядувані касаційні вимоги виходячи з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Інспекцією було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з питань своєчасності, достовірності та повноти сплати податків та зборів за період з 01.01.2010 по 31.12.2010. За наслідками цієї перевірки відповідачем складено акт від 08.04.2011 № 935/23-3/21414473 та прийнято податкові повідомлення-рішення: від 06.10.2011 № 0000690233, згідно з яким позивачеві збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 1 024 553,75 грн. (у тому числі 819 643 грн. за основним платежем та 204 910,75 грн. за штрафними санкціями); від 06.10.2011 № 0000680233 про донарахування Товариству грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1 281 241,25 грн. (у тому числі 1 024 993 грн. за основним платежем та 256 248,25 грн. за штрафними санкціями).

Підставою для зазначених нарахувань слугував висновок Інспекції про відсутність реальних фінансово-господарських операцій між Товариством та спірними постачальниками (ТОВ "Ерімус" і ТОВ "Транс-Груп"), що виключає правомірність формування позивачем у податковому обліку витрат та податкового кредиту за операціями з придбання у цих контрагентів нафтопродуктів (бензину марки А-92 та А-95).

Вказаний висновок Інспекції мотивований як наявністю ознак анонімних структур у діяльності цих постачальників (які відсутні за місцезнаходженням, не мають майна, основних фондів та трудових ресурсів, об'єктивно необхідних для провадження фактичної господарської та виконання розглядуваних поставок), так і недостатністю представлених до перевірки первинних документів для встановлення руху активу на шляху від виробника (імпортера) до позивача у справі.

На підставі положень підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та підпунктів 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 18.06.2014 з даної справи сформовано правову позицію, відповідно до якої податкове законодавство пов'язує податкові наслідки у вигляді зменшення бази оподаткування податку на прибуток та ПДВ на суму понесених витрат (у тому числі по сплаті (нарахуванню) ПДВ у ціні придбаних товарів (робіт, послуг)) з реальним виконанням господарської операції та з наявністю первинних документів, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції і дозволяють встановити дійсний рух активів у процесі її виконання.

З цією метою касаційний суд надав вказівки суду першої інстанції ретельно перевірити рух активів на шляху до платника податків-набувача (позивача у справі), дослідивши порядок виконання спірних операцій (як-от перевезення товару, його прийняття за кількістю та якістю, сертифікації товару тощо).

При цьому Вищий адміністративний суд України наголосив, що для аналізу сформованих платником даних податкового обліку реальність операції визначається як фактичною наявністю і рухом товарів (робіт, послуг), так і реальністю виконання поставки саме задекларованим контрагентом, тобто наявністю прямого зв'язку з конкретним постачальником; наведене зумовлює обов'язок платника належним чином довести реальне виконання господарської операції саме заявленим контрагентом.

Участь такого контрагента має бути істотною для настання правових наслідків господарської операції.

Втім установлені судами під час нового розгляду справи обставини не підтверджують дійсну економічну участь спірних постачальників (ТОВ "Ерімус" і ТОВ "Транс-Груп") у виконанні розглядуваних операцій.

Так, під час нового розгляду судами не встановлено, якими саме транспортними засобами здійснювалося перевезення товару у процесі його поставки позивачеві, кому належали ці засоби, хто конкретно залучав необхідні ресурси для виконання цих операцій; не встановлено та не допитано осіб, які здійснювали транспортування товару та вчиняли інші необхідні дії від імені постачальників у процесі виконання цих операцій. Судами не встановлено, за яких обставин та яким чином були налагоджені ділові стосунки між Товариством та спірними постачальниками у світлі реальності розглядуваних правовідносин.

Натомість суди попередніх інстанцій як на доказ реальності спірних операцій послався на ті ж самі первинні документи, які були надані платником під час первісного розгляду справи (рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні тощо), а також на показання свідків - працівників Товариства, які, по-перше, є зацікавленими особами, а по-друге - не надали конкретних пояснень щодо порядку виконання спірних операцій.

Також судами не досліджено рух активу на шляху від виробника (імпортера) до позивача у справі, не встановлено учасників ланцюгової поставки та участі ТОВ "Ерімус" і ТОВ "Транс-Груп" у такому ланцюгу. Наведене з урахуванням наявності ознак фіктивних суб'єктів господарювання у діяльності ТОВ "Ерімус" і ТОВ "Транс-Груп" не дозволяє перевірити й істотність участі цих контрагентів у реалізації активу позивачеві, їх дійсного впливу на правові наслідки спірних операцій.

З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України погоджується із законністю оспорюваних нарахувань та вважає за необхідне скасувати прийняті у справі судові акти та відмовити у позові Товариства.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 229, 232 КАС, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області задовольнити.

2. Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.10.2014 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 у справі № 824/2330/14-а скасувати.

3. У позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько