ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/44980/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

при секретарі Загородньому А.А.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Інспекція)

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2013

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2014

у справі № 804/14385/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінансовий капітал" (далі - Товариство)

до Інспекції

про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - Каракоця О.Р.,

відповідача - не з'явились.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання неправомірним податкового повідомлення-рішення від 25.09.2013 № 0000421501.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2013, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2014, позов задоволено з посиланням на правомірність включення платником до розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ у складі вартості житла, одержаного в обмін на емітовані забудовником облігації.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у позові. Основним мотивом касаційних вимог скаржником зазначено, що відсутність грошових розрахунків за операціями з першого постачання житла виключає правомірність віднесення сум ПДВ за такими операціями до розрахунку бюджетного відшкодування. Також скаржник наголошує на пред'явленні платником облігацій до погашення після закінчення терміну погашення цих цінних паперів, у зв'язку з чим відповідне погашення мало відбуватися виключно виплатою емітентом грошових коштів виходячи з номінальної вартості цих облігацій.

У запереченні на касаційну скаргу Товариства зазначає про правильність та обґрунтованість висновків попередніх інстанцій та просить залишити оскаржувані судові акти без змін, а скаргу - без задоволення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити розглядувані касаційні вимоги виходячи з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Інспекцією було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ в рахунок майбутніх платежів за травень 2013 року, оформлену актом від 06.09.2013 № 822/15-3/33718756.

За наслідками цієї перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.09.2013 № 0000421501, згідно з яким Товариству визначено суму завищення бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2013 року в розмірі 1 922 400 грн. із застосуванням 480 600 грн. штрафних санкцій.

Підставою для прийняття цього акта індивідуальної дії стало невизнання податковим органом права платника на включення до розрахунку бюджетного відшкодування суми ПДВ у ціні об'єкта нерухомості, одержаного від товариства з обмеженою відповідальністю «Західна автомобільна компанія» при погашенні пайових цільових облігацій. На обґрунтування цього висновку Інспекція послалася на те, що відповідні облігації були одержані платником за договором купівлі-продажу цінних паперів від 15.02.2011 № Б-87, укладеним Товариством (покупець) з товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Фінансовий капітал» (продавець); розрахунок за цим договором було здійснено його учасниками заліком зустрічних однорідних вимог за актом від 28.02.2011, тобто у негрошовій формі. Також Інспекція зазначає про пропуск позивачем строку пред'явлення спірних облігацій до погашення.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

В силу вимог пункту 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є придбання товарів (основних фондів) з ціллю використання в оподатковуваних операціях.

Згідно з підпунктом 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 звільняються від оподаткування операції з постачання житла (об'єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено цим підпунктом. При цьому перше постачання житла (об'єкта житлового фонду) означає першу передачу готового новозбудованого житла (об'єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника.

Керуючись наведеними законодавчими приписами, суди цілком об'єктивно кваліфікували операції з передачі забудовником позивачеві у власність новозбудованих об'єктів шляхом погашення емітованих таким забудовником облігацій як операцію з першого постачання житла. У той же час суди залишили поза увагою той факт, що подальше постачання Товариством придбаного житла є операцією, звільненою від оподаткування, відповідно до підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 ПК. Тобто у даному разі придбання об'єктів нерухомості позивачем здійснювалося не з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях, що виключає право позивача на формування податкового кредиту за фактом отримання житла від забудовника в обмін на облігації.

З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у позові.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 229, 232 КАС, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2014 у справі № 804/14385/13-а скасувати.

3. У позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько