ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" червня 2016 р. м. Київ К/800/7715/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Сіроша М.В.

Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2015 року та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року по справі № 820/15387/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгсервіс» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними, скасування висновків та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгсервіс» звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними дій зі складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торгсервіс» з контрагентами за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року та подальшого ланцюга постачання; скасування висновку про відсутність у позивача об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року; скасування висновку про завищення позивачем податкових зобов'язань в частині сформованого податкового кредиту від контрагентів, зазначених у додатку 5 за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року на суму 827079,00 грн.; скасування висновку про завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 820597,00 грн.; зобов'язання відновити в Автоматизованій системі «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, задекларованих позивачем та відображених в декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2015 року, у даній справі позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ДПІ у Київському районі м. Харкова зі складання акту від 22.07.2014 року №241/20-31-22-03-07/24269511 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торгсервіс» з контрагентами за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року та подальшого ланцюга постачання. Відмовлено в задоволенні іншої частини позовних вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Київському районі м. Харкова було направлено на адресу ТОВ «Торгсервіс» запит від 25.06.2014 року №9174/10/20-31-15-01-17 про подання інформації та її документального підтвердження з питань взаємовідносин з контрагентами з питань формування загального обсягу податкового кредиту (витрат) та податкових зобов'язань (доходів) за березень 2014 року.

Листом від 10.07.2014 року ТОВ «Торгсервіс» надало відповідь та копії первинних документів.

ДПІ у Київському районі м. Харкова згідно з п.73.5 ст.73 ПК України вжито відповідних заходів щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Торгсервіс» з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року, за наслідками якої складено Акт від 22.07.2014 року №241/20-31-22-03-07/24269511 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Торгсервіс» з питань правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період: з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року».

Листом №1765/7/20-31-22-03-11 від 28.07.2014 року ДПІ у Київському районі міста Харкова повідомило, що назву акта у зв'язку із друкарською помилкою слід читати у наступній редакції: «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торгсервіс» з контрагентами за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року та подальшого ланцюга постачання».

На підставі вказаного акту відповідачем здійснено відповідні коригування в Автоматизованій системі «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, задекларованих позивачем та відображених в декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року

Оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій необхідно скасувати частково з наступних підстав.

Згідно пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

З огляду на приписи статті 74 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Тобто, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

За таких обставин, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Враховуючи, що дії контролюючого органу щодо внесення до АІС «Податковий блок» змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 03 листопада 2015 року справа № 21-99а15, від 04 листопада 2015 року справа № 21-1293а15 та від 17 листопада 2015 року справ № 821/3985/14.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, рішення судів попередніх інстанцій є помилковими у відповідній частині.

З урахуванням викладеного та відповідно до вимог статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення судів слід змінити лише у відповідній помилковій частині. У той же час, в іншій частині оскаржувані рішення є законними та такими, що підлягають залишенню без змін із наведених вище мотивів.

Виходячи із викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про необхідність часткового скасування ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2015 року та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року по справі № 820/15387/14 у даній справі.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити частково.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2015 року та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року по справі № 820/15387/14 змінити, скасувавши в частині задоволення позовних вимог. Прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В решті ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2015 року та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року по справі № 820/15387/14 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підпис Сірош М.В. підпис Юрченко В.П.