ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" квітня 2016 р. м. Київ К/800/25713/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Карася О.В., Рибченка А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з утилізації тари та пакувальних матеріалів, збирання заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини «Дніпроекономресурси» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з утилізації тари та пакувальних матеріалів, збирання заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини «Дніпроекономресурси» (далі - позивач, ТОВ «Компанія з утилізації тари та пакувальних матеріалів, збирання заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини «Дніпроекономресурси») звернулось до суду першої інстанції із позовом, в якому просило:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ДПІ) щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість з платниками податків ПП «Вісмут» за період вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року, ПП «Ватер-Шпаг» за грудень 2012 року, за наслідками якої складено акт № 554/04-65-22-03/36295174 від 13.03.2014 року;

- визнати протиправними дії відповідача щодо коригування в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показників податкової звітності з податку на додану вартість позивача за вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року, здійсненого на підставі акту від № 554/04-65-22-03/36295174 від 13.03.2014 року;

- зобов'язати ДПІ відновити в електронній автоматизованій системі співставлення зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів податкову звітність з податку на додану вартість позивача за вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року подану до відповідача.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року, залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року, адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії відповідача щодо коригування в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показників податкової звітності з податку на додану вартість позивача за вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року, здійсненого на підставі акту № 554/04-65-22-03/36295174 від 13.03.2014 року;

- зобов'язано ДПІ відновити в електронній автоматизованій системі співставлення зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів податкову звітність з податку на додану вартість позивача за вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року, подану до відповідача;

- в задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що відповідачем дотримано процедуру проведення документальної позапланової невиїзної перевірки. Однак, самостійна зміна податковим органом в електронних базах даних показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акту від № 554/04-65-22-03/36295174 від 13.03.2014 року без прийняття податкового повідомлення-рішення або без зміни цих показників самим позивачем, шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про їх скасування, як таких, що ухвалені із порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. У доводах касаційної скарги зазначає, що відображення в АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» будь-яких розбіжностей в задекларованих платниками податків показниках не тягне за собою зміни в обліковій картці платника податків, щодо узгоджених сум податкового кредиту та податкового зобов'язання, не створюють для платника податків будь-яких юридичних наслідків не змінюють прав та обов'язків, оскільки внесення такої інформації не призводить до коригування (збільшення) податкових зобов'язань платника податків. В іншій частині позовних вимог судові рішення не оскаржуються.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

ТОВ «Компанія з утилізації тари та пакувальних матеріалів, збирання заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини «Дніпроекономресурси» зареєстроване 04.12.2008 року як юридична особа за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Шмідта, буд. 33 кв. 3, перебуває на податкового обліку в ДПІ за № 17101 та є платником податку на додану вартість, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією виписки з ЄДРПОУ від 08.01.2014 року, копією свідоцтва платника ПДВ та матеріалами справи.

01.08.2013 року та 23.01.2014 року податковою інспекцією на підставі п. 16.1.9 ст. 16, п. 20.1.6 ст. 20, п. 73.3, п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України (далі - ПК України) були сформовані запити до керівника позивача, які підписані заступником начальника ДПІ, про надання позивачем пояснень та документального підтвердження з питань відносин за період з серпня по листопад 2012 року, зокрема, з ТОВ «Вісмут», ТОВ «Поліметал-Торг», яке є правонаступником ПП «Ватер-Шпаг».

На виконання вказаних запитів, позивачем 15.08.2013 року та 12.02.2014 року були надані пояснення та первинні бухгалтерські документи на адресу податкової інспекції про що свідчать відповідні копії відповідей позивача, які наявні в матеріалах справи (а.с.67-80).

У період з 27.02.2014 року по 05.03.2014 року ДПІ на підставі наказу від 21.02.2014 року № 144 згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 ПК України було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість з платниками податків ПП «Вісмут» за період вересень, жовтень, листопад, грудень 2012р., ПП «Ватер-Шпаг» за період грудень 2012р. про що складено відповідний акт від 13.03.2014р. за №554/04-65-22-03/36295174.

За висновками вказаного акту перевірки позивачем порушено вимоги п. 180.1 ст. 180, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПК України, у зв'язку з чим неможливо підтвердити реальність здійснених операцій, зокрема, по ланцюгу придбання товарів (робіт, послуг) у листопаді 2012р. з ПП «Вісмут», ПП «Ватер-Шпаг» (а.с.18-55).

На підставі вищевказаного акту, податковою інспекцією в подальшому було здійснено коригування показників податкової звітності позивача у базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» за період - вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

У п. 61.1 ст. 61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України).

Відповідно до ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

На підставі п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності), у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

Тобто, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

На підставі аналізу зазначених норм права суд касаційної інстанції вважає що відносини які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані ПК України. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 09.12.2014 року, 03.11.2015 року та 17.11.2015 року у справах № № 21-511а14, 21-99а15 та 21-4133а15 відповідно.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог підлягають скасуванню.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини встановлені повно та правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі ст. 229 КАС України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанції і ухвалює нове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 229, 232, 256 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року у справі № 804/4452/14 - скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні зазначених вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з утилізації тари та пакувальних матеріалів, збирання заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини «Дніпроекономресурси».

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року у справі № 804/4452/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер

О.В. Карась

А.О. Рибченко