ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" квітня 2016 р. м. Київ К/800/20995/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Мороза В.Ф.,

Чалого С.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області на постанову Летичівського районного суду Хмельницької області від 24.02.2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області про зобов'язання зарахування пільгового стажу та призначення пенсії,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Летичівського районного суду Хмельницької області з позовом до управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області про зобов'язання зарахування пільгового стажу та призначення пенсії, в якому просив:

- визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області щодо відмови у призначенні йому пенсії на пільгових умовах;

- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області врахувати стаж роботи мулярем (каменщиком) з 18.06.1981 року по 30.08.1983 року, з 04.01.1984 року по 16.04.1984 року; з 06.09.1988 року по 30.09.1997 року, з 01.10.1997 року по 17.05.2004 року, як пільговий та призначити йому пенсію на пільгових умовах з дати виникнення такого права, тобто з 06.09.2014 року.

Постановою Летичівського районного суду Хмельницької області від 24.02.2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено.

Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області щодо відмови позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах. Зобов'язано управління Пенсійоного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області врахувати ОСОБА_2 стаж роботи мулярем (каменщиком) у період з 18.06.1981 року по 30.08.1983 року, з 04.01.1984 року по 16.04.1984 року на посаді кам'янщика 4 розряду в Летичівському районному об'єднанні «Сільгосптехніка»; з 06.09.1988 року по 30.09.1997 року - у Летичівському підприємстві по виробничо-технічному обслуговуванню сільського господарства «Агропромтехніка» - камянщика 3 розряду; з 01.10.1997 року по 17.05.2004 року - у Летичівському агропромисловому ВАТ «Агропромтехніка» - каменщика в будівельній бригаді.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області було залишено без задоволення, а постанову Летичівського районного суду Хмельницької області від 24.02.2015 року - без змін.

У касаційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Летичівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України було подано клопотання про процесуальне правонаступництво шляхом заміни відповідача з управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області на Летичівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Хмельницької області.

Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2014 року № 150 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» реорганізовано деякі територіальні органи Пенсійного фонду України шляхом злиття окремих органів Пенсійного фонду України. Так, управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі та управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі реорганізовано і утворено Летичівське об'єднане управління Пенсійного фонду України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність заміни відповідача - управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області на Летичівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 працював каменщиком:

з 18.06.1981 року по 30.08.1983 року, з 04.01.1984 року по 16.04.1984 року в Летичівському районному об'єднанні «Сільгосптехніка»;

з 06.09.1988 року по 30.09.1997 року у Летичівському підприємстві по виробничо-технічному обслуговуванню сільського господарства «Агропромтехніка»;

з 01.10.1997 року по 17.05.2004 року у Летичівському агропромисловому ВАТ «Агропромтехніка».

05.09.2014 року ОСОБА_2 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 2.

Управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області листом від 05.12.2014 року № 8320/04 повідомило ОСОБА_2 про відмову у призначенні пенсії, оскільки відповідно до поданих документів його страховий стаж становить 38 років 4 місяці 8 днів. Однак, 18 років 2 місяці 9 днів управлінням Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області до пільгового стажу роботи не зараховано, оскільки:

з 18.06.1981 року по 30.08.1983 року, з 04.01.1984 року по 16.04.1984 року, з 06.09.1988 року по 17.05.2004 року - відсутні відомості про роботу мулярем, зайнятим в бригаді мулярів і в спеціалізованих ланках мулярів комплексних бригад;.

з 01.03.1993 року по 31.03.1993 року, з 01.01.1995 року по 30.06.1995 року, з 01.01.1996 року по 30.04.1996 року, з 01.07.1997 року по 31.10.1997 року - відсутнє нарахування заробітної плати;

з 22.08.1992 року по 17.05.2004 року - відсутні відомості про проведення атестації робочих місць, що не дає права на призначення пенсії на пільгових умовах.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації, а тому її несвоєчасне проведення не може бути підставою для невключення періоду роботи до пільгового стажу.

Однак, з таким висновком судів попередніх інстанцій не можна погодитися, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - чоловіки після досягнення 55 років і при наявності загального стажу роботи не менше 25 років, з них не менше 12років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 року № 41.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці та Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці дає підстави для висновку про те, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Даний висновок викладений Верховним Судом України у постановах від 10.09.2013 року (справа № 21-183а13) та від 19.05.2015 року (справа № 21-175а15), який згідно зі статтею 2442 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Враховуючи, що відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці», пенсії за віком на пільгових умовах за списками № 1 і 2 призначаються за результатами атестації робочих місць, відмова управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області зарахувати період роботи позивача з 22.08.1992 року по 17.05.2004 року на посаді, яка віднесена до списку № 2, до пільгового стажу внаслідок непроведення атестації цієї посади на підприємстві є обґрунтованою та відповідає вимогам закону.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки судами були повно і правильно встановлені обставини справи, однак при ухваленні рішень судами першої та апеляційної інстанцій було допущено порушення норм матеріального права при задоволенні позовних вимог, ухвалені рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 55, 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и л а :

Замінити в порядку процесуального правонаступництва відповідача - управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області на Летичівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області.

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області, правонаступником якого є Летичівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області - задовольнити.

Постанову Летичівського районного суду Хмельницької області від 24.02.2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

В.Ф. Мороз

С.Я. Чалий