ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" березня 2016 р. м. Київ К/800/17508/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря Ковтун О.С.

представника відповідача-2 Григор?євої Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної фіскальної служби України та Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (правонаступників Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України та Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Херсонській області)

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27.09.2012 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.01.2013

у справі №2а/0270/3323/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атланта -Він»

до 1.Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової служби в Херсонській області, 2.Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України, 3.Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

про визнання дій неправомірними, скасування рішення про застосування фінансових санкцій та податкової вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27.09.2012, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.01.2013, позов задоволено повністю. Визнано неправомірними дії інспекторів Регіонального управління контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів у Херсонській області Судаковської Ю.М. та Мишрич О.М. під час проведення 07.02.2012 перевірки ТОВ «Атланта-Він». Визнано неправомірними дії посадових осіб ГВПМ ДПІ у Херсонській області ДПС з вилучення зі складу ТОВ «Атланта-Він» алкогольних напоїв. Скасовано рішення Департаменту САТ ДПС України про застосування фінансових санкцій до ТОВ «Атланта-Він» у розмірі 162121,30 грн. № 000119 від 27.04.2012. Скасовано податкову вимогу Вінницької ОДПІ Вінницької області ДПС № 58 від 03.07.2012.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами відповідачів 1 та 2, у яких ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові в повному обсязі, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивач, відповідачі 1 та 3 представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Працівниками Регіонального управління контролю за виробництвом та обігом спирту та алкогольних напоїв і тютюнових виробів у Херсонській області ГДПРУ РПС 3 рангу Мишрич О.М та ГДПРІ ІПС 1 рангу Судаковською Ю.М., на підставі направлення на перевірку від 06.02.2012 № 14, проведено фактичну перевірку складського приміщення, розташованого у м.Херсоні, пров.Янтарний,1, яке належить суб?єкту господарської діяльності ТОВ «Атланта-Він» (юридична адреса м.Вінниця, вул.Лебединського, 34) з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства у сфері обігу алкогольних напоїв, за результатами якої складено акт від 07.02.2012 № 14/32/01/37898439.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме, зберігання алкогольних напоїв з підробними марками акцизного податку, виробник ТОВ «ЛГЗ-Прайм».

На підставі акта перевірки прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 27.04.2012 №000119, яким визначено фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 162121,30 грн.

У зв'язку з несплатою вищезазначених штрафних санкцій у встановлений строк, Вінницькою ОДПІ надіслано платнику податкову вимогу № 508 від 03.07.2012, згідно якої заборгованість, яка рахується за платником становить 163821,30 грн.

Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, обґрунтовував свої висновки тим, що саме факт зберігання позивачем алкогольних напоїв, які марковані марками акцизного податку з візуальними ознаками підробки, потягли за собою винесення оскаржуваних рішень та вимоги.

Однак, зазначена алкогольна продукція 24 видів, в загальній кількості 8164 пляшки передана позивачу за договором зберігання №3001/01 від 30.01.2012, згідно якого поклажодавець Одеська філія ТОВ «Південні традиції» передає, а зберігач Одеська філія ТОВ «Атланта-Він» приймає на відповідальне зберігання алкогольну продукцію в асортименті та у кількості, згідно актів прийому-передачі продукції (товарів).

Відповідальність зберігача перед поклажодавцем визначена положеннями ст.ст.936, 950 Цивільного кодексу України.

Працівниками податкової міліції під час перевірки вилучено 23 марки акцизного податку для надання спеціалісту, 07.03.2012 спеціалістами Державної політики у сферу пробірного нагляду, документів суворої звітності та лотерейної діяльності Міністерства фінансів України оформлено висновок, у відповідності до якого надані для дослідження марки акцизного податку для маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва підроблені шляхом видалення реквізитів з автентичних марок та нанесення нових, що однак, за висновками судів попередніх інстанцій, це не може підтверджувати факт фальсифікації всієї продукції, що знаходилась на зберіганні у позивача, на момент проведення перевірки.

Крім того, за висновками судів попередніх інстанцій, під час здійснення перевірки ТОВ «Атланта-Він» працівниками Регіонального управління контролю за виробництвом та обігом спирту та алкогольних напоїв і тютюнових виробів у Херсонській області не дотримано порядку та процедури її проведення.

Однак, з такими висновками судів погодитись не можна з огляду на таке.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені в Законі України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-BP.

Відповідно до абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-BP (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Згідно пп.14.1.107 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів (п. 226.2 ст.226 Податкового кодексу України).

Згідно п.226.9 цієї статті вважаються такими, що немарковані, зокрема, алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку.

Частиною другою статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-BP (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачена відповідальність за зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.

Таким чином, для застосування відповідальності на підставі вищенаведеної норми Закону достатньо самого факту зберігання суб?єктом господарської діяльності фальсифікованих алкогольних напоїв та/або зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору.

У процесі проведення перевірки встановлено знаходження на зберіганні у позивача алкогольних напоїв, описаних в протоколі огляду місця події від 07.02.2012, складеного посадовою особою ОВС СВ ПМ ДПА у Херсонській області, які марковані підробленими марками акцизного податку. Вищевказана продукція вилучена для проведення перевірки. Із вилученої продукції відібрані зразки для проведення експертного дослідження марок акцизного податку в кількості 23 штук (опис продукції та марок наведено в додатках до акту перевірки).

Чинним нормативно-правовими актами не встановлено відсоткової частки алкогольних напоїв, яка має братись на експертизу для визначення автентичності марок акцизного податку, висновки якої б могли бути поширені на всю партію такої продукції.

В той же час, при відсутності норми, якою було б прямо встановлено відсоткову частку алкогольних напоїв для проведення експертизи для визначення автентичності марок акцизного податку, висновки якої можуть бути поширені на весь товар, пунктом 4.2 ДСТУ 416562003 «Горілки і горілки особливі. Правила приймання і методи випробування» встановлено, що для перевірки відповідності пакування і маркування вимогам нормативних документів відбирають пакувальні одиниці продукції методом випадкового відбирання.

Згідно з висновком спеціаліста Департаменту державної політики у сфері пробірного нагляду, документів суворої звітності та лотерейної діяльності Міністерства фінансів України №73-02-12 від 07.03.2012, надані на дослідження марки акцизного податку для маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва підроблені шляхом видалення реквізитів (індексу регіону, серії, дати виготовлення, суми акцизного податку) з автентичних марок та нанесення нових.

Зазначене не було враховано судами попередніх інстанцій, які, крім того, помилково поширили на спірні правовідносини положення Цивільного кодексу України.

Наявність вини продавця за реалізацію/зберігання алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку не є необхідною передумовою настання відповідальності за встановлення факту, передбаченого Законом правопорушення.

Щодо висновків судів попередніх інстанцій про не дотримання відповідачами порядку та процедури проведення перевірки, то загальні вимоги до порядку організації та проведення фактичних перевірок передбачені нормами статті 80 Податкового кодексу України.

Так, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених пунктом 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Допуск посадових осіб органів державної податкової служби до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно з статтею 81 Кодексу.

У випадку відмови платника податків (його посадових (службових) осіб, представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Платник податків не скористався своїм правом не допустити посадових осіб органу державної податкової служби до проведення фактичної перевірки, акт перевірки отримано та підписано менеджером позивача без зауважень.

Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 59.3 ст. 59 цього Кодексу податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Позивачем визнається факт отримання оспорюваного рішення №000119 від 27.04.2012 про застосування фінансових санкцій в сумі 162121,30 грн. 15.05.2012.

За відсутності доказів сплати донарахованого контролюючим органом зобов?язання у встановлений законом строк, чи того, що позивачем розпочато процедуру апеляційного чи судового оскарження у цей строк, донараховане грошове зобов?язання набуває статусу податкового боргу, що передбачає направлення платнику податкової вимоги.

Оскарження платником податків до суду суми податкового зобов'язання поза межами строку сплати такого податкового зобов'язання не надає відповідному податковому зобов'язанню статусу неузгодженого.

Враховуючи, що обставини справи судами попередніх інстанцій встановлені повно і правильно, але їм надана неправильна юридична оцінка внаслідок неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, судова колегія доходить висновку, що ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Державної фіскальної служби України та Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області задовольнити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27.09.2012 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.01.2013 скасувати.

Прийняти нову постанову. В позові відмовити.

Постанова вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-2391 КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун