ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" січня 2016 р. м. Київ К/800/10686/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

головуючого: Мороз Л.Л.,

суддів: Горбатюка С.А.,

Шведа Е.Ю.,

розглянула у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24.10.2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 року у справі за позовом Цюрупинської районної державної лікарні ветеринарної медицини до Державної фінансової інспекції в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Цюрупинська районна державна лікарня ветеринарної медицини звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Херсонській області про визнання протиправними та скасування Вимоги від 14.07.2014 року № 44-13/1493 щодо усунення порушень та попередження про бюджетне правопорушення від 14.07.2014 року № 44-13/1499.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 24.10.2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 року, адміністративний позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував пункт 6 вимоги Голопристанської міжрайонної Державної фінансової інспекції від 14.07.2014 року, а також визнав протиправним та скасував Попередження від 14.07.2014 року №44-13/1499.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у частині задоволення позову, Державна фінансова інспекція подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення у зазначеній частині та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до п.1.1.5 плану контрольно-ревізійної роботи ДФІ України на І квартал 2014 р., на підставі направлень на проведення ревізії №52 від 24.03.2014 р. та №112 від 06.05.2014 р., державними фінансовими інспекторами Голопристанської МДФІ проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Цюрупинської районної державної лікарні ветеринарної медицини за період з 01.01.2011 р. по 01.04.2014 р.

За наслідками ревізії складено акт №44-27/14 від 01.07.2014 р., в якому зафіксовані порушення: - п.1.2 Порядку складання фінансової та бюджетної звітності про виконання Зведеного бюджету України, Державного бюджету України і бюджетів АРК , міст Києва та Севастополя від 10.02.2011 р. №2 та ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16.07.1999 р., яке полягає в зайвому нарахуванню та сплаті коштів на відрядження (добові) за загальну суму 30,00 грн., а саме на авансовий звіт від 19.12.2011 р. №57 відсутній наказ про відрядження. Внаслідок допущеного порушення у формі "Звіт про виконання спеціального фонду кошторису установи" за відповідні звітні періоди завищені касові та фактичні видатки за КТКВ 2802030 КЕКВ 1140 завищені на суму на суму 30,00 грн.;

- ч.4 ст. 13 Бюджетного кодексу України, п.23 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою КМУ №228 від 28.02.2002 р., яке полягає в тому, що Лікарнею проведено використання коштів загального фонду кошторису на виплату заробітної плати (ветеринарні лікарі, лаборанти, ветеринарні санітари, які виконують роботу по проведенню лабораторних досліджень, приготування реактивів, робочих розчинів і т.д., за які надходять грошові кошти до спеціального фонду кошторису лікарні), склали на загальну суму 281611,93 грн. у т.ч. по КЕКВ 1111 (з 01.01.2013 р. КЕКВ 2111) - 206621,01 грн. та КЕКВ 1120 (з 01.01.2013 р. КЕКВ 2120) 74990,93 грн. та по рокам (2011 р.-67181,52 грн. у т.ч. по КЕКВ 1111-49289,45 грн. та КЕКВ 1120 - 17892,06 грн., 2012 р. - 87882,82 грн. по КЕКВ 1111-54486,65 грн. та КЕКВ 1120-23396,16 грн.; 2013 р. - 96248,70 грн., у т.ч. по КЕКВ 2111 - 70615,33 грн. та КЕКВ 2120 - 25633,37 грн.; за 1 квартал 2014 р. - 30298,89 грн., у т.ч. КЕКВ 2111 - 22229,56 грн., КЕКВ 2120 - 8069,33 грн.). Було спрямовано кошти спеціального фонду державного бюджету до загального фонду на покриття видатків у 2013 р. по КЕКВ 2240 "Оплата послуг (крім комунальних)" у сумі 17960,00 грн. на сплату кредиторської заборгованості, яка опубліковувалась на початок періоду по загальному фонду у сумі 17960,00 грн. на кінець 2012р. Таким чином, Цюрупинською райдержветлікарнею не було спрямовано коштів спеціального фонду державного бюджету на здійснення видатків з оплати праці до загального фонду відповідного бюджету;

- ч.1 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Так, в Лікарні орендується приміщення Управлінням ветеринарної медицини в Цюрупинському районі і згідно розрахунків до договорів відшкодовує Лікарні вартість спожитих комунальних послуг: електроенергії та газу. Однак, протягом періоду з 01.01.2011 р. по 01.04.2014 р. Цюрупинською лікарнею проведено покриття витрат сторонніх юридичних осіб (за спожитий газ, електроенергію) та не поновлено орендарями проведених Лікарнею касових та фактичних витрат по опаленню приміщень природним газом та освітлення в загальній сумі 14307,15 грн., у т.ч. по лабораторії - 9556,47 грн., по Управлінню - 4750,68 грн.

За наслідками ревізії на адресу відповідача надіслано, оскаржену у даній справі Вимогу, якою зобов'язано Цюрупинську лікарню усунути вказані порушення шляхом:

- відшкодувати зайві виплати на відрядження в сумі 30,00 грн. за рахунок винних осіб або за згодою одержувачів;

- вжити заходи щодо надходження від орендарів витрат за спожитий природний газ, електроенергію в сумі 14307,15 грн. У разі не надходження, провести претензійно-позовну роботу;

- провести відшкодування видатків по загальному фонду кошторису на утримання штатних одиниць лабораторій на ринках шляхом зменшення бюджетних асигнувань по загальному фонду кошторису на суму 251313,02 грн. із них: по КЕКВ 2111 - 184391,43 грн. та КЕКВ 2120 - 66921,50 грн. та за рахунок коштів спеціального фонду здійснити відновлення касових видатків по загальному фонду в межах кошторису установи на суму 30298,89 грн., з них: по КЕКВ 2111 - 22229,56 грн. та КЕКВ 2120 - 8069,33 грн.

Також, Голопристанська міжрайонна Держфінінспекція винесла Попередження про бюджетне правопорушення від 14.07.2014 року № 44-13/1499, яким попереджено позивача про недопущення порушень бюджетного законодавства в подальшому та вжиття заходів щодо їх усунення.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 №499/2011 (далі Положення) Державна фінансова інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також, Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України від 26.01.1993 року № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

У справі, яка розглядається, Інспекція пред'явила вимогу про усунення порушень, в якій зазначено, зокрема, про необхідність вчинити дії щодо, фактично, відшкодування збитків та відобразити в обліку кредиторську заборгованість.

Зважаючи на те, що вказані збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Отже, у позові про скасування пункту 6 вимоги Голопристанської міжрайонної Державної фінансової інспекції від 14.07.2014 року належить відмовити.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постанові від 10.02.2015 року 21-632а14.

Стосовно вимоги позивача скасувати Попередження про бюджетне правопорушення колегія суддів зазначає таке.

Пунктом 1 частиною першою статті 117 Бюджетного кодексу України передбачено, що за порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися такі заходи впливу попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства - застосовується в усіх випадках виявлення порушень бюджетного законодавства. Виявлені порушення бюджетного законодавства мають бути усунені в строк до 30 календарних днів.

Отже, за змістом вказаної норми Попередження про бюджетне правопорушення може містити конкретну вимогу вчинити дії по усунення допущеного порушення.

Проте, зі змісту Попередження про бюджетне правопорушення від 14.07.2014 року № 44-13/1499 вбачається, що воно носить превентивний характер, але не містить вимоги до вчинення конкретних дій щодо усунення фактично допущеного порушення бюджетного законодавства.

Так, вимога відповідача про недопущення порушень бюджетного законодавства в подальшому не змінює правового становища позивача, оскільки такий обов'язок існував та існує в силу закону.

За таких обставин Попередження про бюджетне правопорушення від 14.07.2014 року № 44-13/1499 не порушує прав позивача та узгоджується із законом, тому підстав для його скасування немає.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального, що є підставою для ухвалення нового рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Херсонській області задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24.10.2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 року у цій справі скасувати у частині задоволення позову щодо визнання протиправними та скасування пункту 6 Вимоги Голопристанської міжрайонної Державної фінансової інспекції від 14.07.2014 року та Попередження від 14.07.2014 року № 44-13/1499 та прийняти нову постанову у зазначеній частині, якою відмовити у позові.

У решті постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24.10.2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: