ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2016 року м. Київ справа № 800/594/16

Провадження № П/800/594/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - Мойсюка М.І.,,

суддів: Головчук С.В., Загороднього А.Ф., Стародуба О.П., Черпака Ю.К.,

при секретарі - Крапивка Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправної бездіяльності, визнання незаконною ухвали, -

у с т а н о в и л а :

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія) в якому просить: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду скарги, поданої ним 16 листопада 2016 року, зареєстрованою в Комісії за № 8вк-8607/15/1 (далі - скарга); визнати незаконною ухвалу відповідача від 28 вересня 2016 року № 8вк-8607/15 (далі - оскаржувана ухвала).

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що Комісія, здійснюючи розгляд його скарги, діяла всупереч вимог законодавства, яким врегульовано спірні у цій справі правовідносини, з порушенням прав позивача, а тому ОСОБА_1 просив про задоволення позову.

Представник відповідача в письмових запереченнях просить відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що тривалий термін проведення перевірки скарги зумовлений наявністю об'єктивних і поважних причин, а тому Комісія, здійснюючи розгляд скарги, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України і прав позивача не порушила.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав повністю та просив його задовольнити з підстав, аналогічних викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову посилаючись на відсутність протиправної бездіяльності Комісії.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні позову з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 16 листопада 2015 року позивач звернувся до Комісії зі скаргою на неправомірну поведінку судді Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_6.

17 жовтня 2016 року на адресу позивача надійшла оскаржувана ухвала Комісії, якою скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Такий висновок Комісії мотивовано тим, що постановою Верховної Ради України від 8 вересня 2016 року № 1515-VІІІ суддю Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_6 звільнено з посади у зв'язку з поданням заяви про відставку, а тому, в силу приписів пункту 4 частини 6 статті 93 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI, в редакції періоду спірних правовідносин) скарга на дії вказаного судді не може бути визнана прийнятною і не підлягає розгляду.

Так, за змістом пункту 1 частини 1 статті 94 Закону № 2453-VI дисциплінарне провадження щодо судді здійснює Вища кваліфікаційна комісія суддів України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів.

У відповідності до частин 2, 6 статті 93 цього ж Закону право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх представників. Секретаріат відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, реєструє скаргу (заяву) в день її надходження і проводить автоматизований розподіл між членами цього органу. Перевірка скарги (заяви) на прийнятність до розгляду здійснюється визначеним таким чином членом відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, або, за дорученням такого члена органу, інспектором органу, що здійснює дисциплінарне провадження.

Пунктом 4 частини 1 статті 94 Закону № 2453-VI також встановлено, що звернення повертається без розгляду, якщо у зверненні порушується питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб, звільнених з посади судді, суддів провадження щодо яких не підвідомче відповідному органу, що здійснює дисциплінарне провадження, а також суддів, повноваження яких припинено у зв'язку зі смертю.

Порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо судді визначено статтею 95 Закону № 2453-VI, згідно з частинами 1, 2, 6, 7 якої дисциплінарне провадження щодо судді передбачає здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті, розгляд дисциплінарної справи і прийняття рішення. За зверненням, яке відповідає встановленим цим Законом вимогам та не підлягає поверненню, членом органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, проводиться перевірка даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарного провадження. Така перевірка проводиться у порядку, встановленому цим Законом. Член органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, за результатами перевірки складає висновок з викладенням фактів та обставин, виявлених у ході перевірки, та пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи. Висновок члена органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів. Питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті вирішує орган, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів. Член органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, який проводив перевірку, не бере участі у прийнятті рішення про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи

Аналогічні положення щодо підстав та порядку застосування до судді дисциплінарної відповідальності містяться і у Розділі XIV "Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України", затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 8 червня 2011 року № 1802/зп-11 (далі - Регламент).

При цьому, пунктом 14.1.4. Регламенту передбачено, що дисциплінарне провадження передбачає: 1) здійснення перевірки скарги (заяви) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, на прийнятність до розгляду; 2) здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності; 3) вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті; 4) розгляд дисциплінарної справи; 5) прийняття рішення.

Комплексний аналіз наведених положень законодавства дає колегії суддів підстави для висновку, що дисциплінарне провадження щодо судді передбачає наявність декількох етапів, зокрема, таких як: реєстрація скарги, її автоматизований розподіл між членами Комісії, здійснення перевірки скарги на прийнятність до розгляду, а також здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Тільки після здійснення вищевказаних дій, може вирішуватись питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що ні Законом № 2453-VІ, ні Регламентом не встановлено строків здійснення перевірки скарги на прийнятність її до розгляду, здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а також вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті.

Пунктом 10 частини з статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За визначенням пункту 11 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Таким чином, надаючи оцінку діям відповідача щодо розгляду скарги необхідно виходити з того, що дії, спрямовані на здійснення перевірки скарги на прийнятність її до розгляду повинні бути вчинені Комісією у розумний строк, інакше зволікання у здійсненні такої перевірки за певних умов та обставин може розцінюватися як протиправна бездіяльність.

Як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з'ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

З метою надання оцінки спірним діям відповідача та можливості їх ідентифікації як протиправної бездіяльності необхідно з'ясувати: чи могла Комісія (член Комісії) реально здійснити перевірку скарги на прийнятність її до розгляду в розумний строк та які саме обставини зумовили проведення такої у період з часу автоматизованого розподілу скарги між членами Комісії до постановлення оскаржуваної у цій справі ухвали відповідача; чи є вони об'єктивними, вагомими; чи могли бути подолані, наскільки такі є поважними/неповажними з урахуванням загальновідомих подій у суспільно-політичному житті України, що відбувалися у спірний період; чи існували вони протягом усього часу перебування скарги на розгляді в Комісії; чи підхід до розгляду скарги був вибірковий та наскільки тривалий розгляд скарги позивача порівняно зі скаргами інших заявників.

З наявних у справі письмових доказів вбачається, що скарга позивача надійшла до відповідача 16 листопада 2015 року і розподілена члену Комісії ОСОБА_2

Оскаржувана ухвала Комісії постановлена 28 вересня 2016 року і на наступний день направлена супровідним листом на адресу позивача.

Разом з тим, у вказаний період, зокрема станом на 1 листопада 2015 року, на розгляді у Комісії перебувало близько 17 тисяч скарг (заяв), а до 1 жовтня 2016 року надійшло ще 8 тисяч скарг (заяв). З них Комісією розглянуто 8 тисяч справ.

Окрім цього, представник відповідача зазначив, що до повноважень Комісії, крім розгляду скарг (заяв), належать й інші, передбачені законодавством повноваження, зокрема, такі як здійснення кваліфікаційного оцінювання суддів, їх переведення та інше.

Також, звертав увагу суду і на те, що розгляд скарг (заяв) здійснювався у спірний період в порядку черговості з урахуванням кількості звернень, що надійшли раніше, встановлених в ході перевірки обставин, графіка засідань та навантаження на членів Комісії.

Наведені вище доводи підтверджені належними та допустимими доказами, які свідчать про наявність об'єктивних, істотних і поважних обставин, які реально унеможливили проведення членом Комісії перевірки скарги позивача на прийнятність її до розгляду у більш стислий строк.

Колегія суддів звертає увагу і не те, що згідно з положеннями частини 1 статті 100, частини 1 статті 102 Закону № 2453-VI Вища кваліфікаційна комісія суддів України є постійно діючим органом у системі судоустрою України. До складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України обираються (призначаються) чотирнадцять членів, які є громадянами України, мають повну вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менше п'ятнадцяти років.

Відповідач, як колегіальний орган, за змістом частини 6 статті 95 Закону № 2453-VI може розглянути питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті лише після складання членом Комісії висновку за результатами перевірки.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, перевірка даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності членом Комісії не здійснювалась, а висновок за її результатами не складався.

Отже, Комісія, як колегіальний орган, протиправної бездіяльності не допустила, оскільки взагалі була позбавлена можливості прийняти передбачене законодавством рішення в межах своїх повноважень про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті, або по суті порушених у скарзі позивача питань з огляду на відсутність для цього підстав, встановлених Законом № 2453-VІ і Регламентом.

Що ж стосується вимоги позову про скасування оскаржуваної ухвали, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, з огляду на таке.

За змістом пункту 4 частини 1 статті 94 Закону № 2453-VI також скарга повертається без розгляду, якщо у зверненні порушується питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності, зокрема, осіб, звільнених з посади судді.

З наявних у матеріалах справи фактичних даних вбачається і не заперечується сторонами, що суддя ОСОБА_6., на поведінку якого подано скаргу позивачем, звільнений з посади судді постановою Верховної Ради України від 8 вересня 2016 року № 1515-VIII у зв'язку з поданням заяви на відставку.

Ураховуючи наведене, в контексті встановлених судом обставин справи, підтверджених належними та допустимими доказами, положень наведених вище норм законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що Комісія при розгляді звернення позивача, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не допустила протиправної бездіяльності і прав позивача не порушила.

За таких обставин, даний адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 159-163, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправної бездіяльності, визнання незаконною ухвали - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: М.І. Мойсюк

Судді: С.В. Головчук

А.Ф. Загородній

О.П. Стародуб

Ю.К. Черпак