ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/40970/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Охтирського управління Державної казначейської служби України Сумської області на постанову Сумського окружного адміністративного суду та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»

до відповідача Охтирського управління Державної казначейської служби України Сумської області

з участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - відділ Державної виконавчої служби Охтирського міськрайонного управління юстиції Сумської області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії , -

В С Т А Н О В И В :

5.05.2014р. з позовом про визнання протиправною бездіяльності Охтирського управління Державної казначейської служби України Сумської області (далі Казначейська служба) щодо невиконання платіжних доручень ВДВС Охтирського МУЮ Сумської області про перерахування на користь позивача грошових коштів у сумі 188441,22 грн. та зобов'язання перерахувати грошові кошти у сумі 188441,22 грн. звернулося публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі Банк). Свої вимоги позивач мотивував тим, що платіжні доручення, які ДВС направив в межах примусового виконання судового рішення про стягнення на користь Банку грошової суми в адресу відповідача, ним протиправно не виконуються.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 15.05.2014р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 7.07.2014р., позов задоволено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Казначейська служба звернулась із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконанні ДВС перебуває виконавчий лист, виданий Охтирським міськрайонним судом Сумської області про стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ТОВ «АРВ» на користь Банку 1950467,28 грн.

Під час примусового виконання судового рішення ДВС здійснено реалізацію нерухомого майна боржників, а виручену суму зараховано на депозитний рахунок ДВС.

4.04.2014р. до Казначейської служби були направлені платіжні доручення про перерахування грошових коштів у розмірі 800 грн. та 187641,22 грн. відповідно, проте відповідач не здійснив перерахування.

Зі змісту позовної заяви та доводів позивача вбачається, що Банком в рамках адміністративної справи, що розглядається, заявлено позов про спонукання відповідача здійснити дії щодо виконання судового рішення про стягнення боргу з ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6 та ТОВ «АРВ».

Порядок виконання судових рішень регламентується положеннями Розділів VI, VII Цивільного процесуального кодексу України та Законом України «Про виконавче провадження» (далі Закон N606-XIV).

З огляду на приписи ЦПК України всі питання щодо виконання рішень судів в цивільних справах вирішуються виключно в порядку, передбаченому Законом N606-XIV та ЦПК України.

Відповідно до статей 2,5 Закону N606-XIV примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України, а вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. При цьому чинне законодавство, зокрема стаття 90 Закону N606-XIV, надає державним виконавцям достатньо повноважень для примусу фізичних, юридичних чи посадових осіб до виконання законних вимог ДВС.

Згідно з розділом ХІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень (затв. наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 2.04.2012р.) дозвіл на перерахування коштів з депозитного рахунку надається виключно керівником органу ДВС або уповноваженою ним особою, який є розпорядником рахунку, а контроль за перерахуванням коштів з рахунків покладається на керівника органу ДВС.

Таким чином, на ДВС покладено обов'язок здійснення дій щодо забезпечення виконання судового рішення та отримання на підставі цього рішення стягувачем всіх сум, що присуджені на його користь з боржника, а бездіяльність органів виконавчої служби щодо примусового виконання судового рішення може бути оскаржено до суду, який видав виконавчий лист, в порядку, передбаченому Законом N606-XIV та ЦПК України.

Крім того, судами попередніх інстанцій не враховано, що з огляду на Положення про Державну казначейську службу України (затв. Указом Президента України №460/2011 від 13.04.2011р. Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади. Проте, у спірних правовідносинах органи Держказначейства виконують розрахунково-касове обслуговування рахунків ДВС та не здійснюють щодо позивача жодних владних управлінських функцій.

Отже, звернувшись до суду з позовом про зобов'язання виконати судове рішення не у спосіб, визначений Законом України «Про виконавче провадження» та положеннями ЦПК України, позивач обрав не передбачений законом спосіб захисту своїх інтересів, що унеможливлює задоволення адміністративного позову, а тому суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 222, 223, 229, 230, 231, 254 КАС України , -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Охтирського управління Державної казначейської служби України Сумської області задовольнити.

Скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.05.2014р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 7.07.2014р.

Відмовити публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Надра» в задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст.ст. 235-244 КАС України.

Судді А.О. Логвиненко

О.Є. Донець

В.Ф. Мороз