ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2015 року м. Київ справа № 800/344/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Горбатюка С. А., Мороза В. Ф., Сороки М. О., Чумаченко Т. А.,

секретаря судового засідання: Гулової О. І.,

за участю позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: Ліходій О. О.,

представника третьої особи: Біркіної А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради юстиції (далі також - ВРЮ, відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККСУ, Комісія), про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з адміністративним позовом, в якому просив:

визнати незаконним та скасувати рішення Вищої ради юстиції від 06 серпня 2015 року № 368/0/15-15 "Про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді господарського суду Луганської області" (далі - Рішення);

зобов'язати Вищу раду юстиції розглянути рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 05 березня 2014 року № 7/пп-14 про рекомендацію ОСОБА_1 для призначення на посаду судді господарського суду Луганської області (далі - рішення ВККСУ).

Вимоги обґрунтовані тим, що за результатами розгляду рішення Комісії про рекомендацію на посаду судді Вища рада юстиції прийняла Рішення, яким відмовила у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді господарського суду Луганської області. Підставою для прийняття Рішення слугувала невідповідність позивача вимогам до кандидатів на посаду судді, які встановлені частиною третьою статті 127 Конституції України та частиною першою статті 65 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а саме через відсутність трирічного стажу роботи у галузі права.

Позивач зазначив, що ВРЮ неправильно обчислила його стаж роботи в галузі права, оскільки не врахувала період його навчання в Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого на факультеті підготовки професійних суддів на денній формі навчання, яке відповідно до Методичних рекомендацій щодо порядку розгляду питань та підготовки матеріалів щодо призначення чи обрання на посаду професійного судді, переведення судді до іншого суду, звільнення з посади судді, затверджених рішенням Ради суддів України від 27 січня 2006 року № 35 та погоджених Вищою радою юстиції (далі - Методичні рекомендації), входить до стажу роботи в галузі права. Мотивував, що ВККСУ рішенням від 30 травня 2012 року № 182/пп.-12 правильно допустила позивача до добору кандидатів на посаду судді вперше та до складання анонімного тестування (іспиту) з метою виявлення рівня загальних теоретичних знань у галузі права, що свідчить про його відповідність вимогам до кандидата на посаду судді, встановленим чинним законодавством.

Крім того, позивач вказав, що уже на час прийняття Комісією рішення від 05 березня 2014 року № 7/пп-14 про рекомендацію ОСОБА_1 для призначення на посаду судді господарського суду Луганської області стаж роботи у галузі права був більший ніж три роки.

Представник відповідача Ліходій О. О. в запереченнях на позов зазначила, що Вища рада юстиції під час прийняття оскаржуваного рішення діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. ВРЮ встановила, що позивача було допущено Комісією до добору кандидатом на посаду судді вперше без дотримання вимог, установлених до таких осіб, які подають заяву про участь у такому доборі, а саме за відсутності трирічного стажу роботи у галузі права.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги та просили задовольнити позов.

Представник відповідача Ліходій О. О. позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні.

ОСОБА_1 суду пояснив, що при поданні заяви на допуск до добору кандидатом на посаду судді вперше мав не менше трьох років стаж роботи в галузі права, який складався з періодів роботи на посаді секретаря судового засідання Харківського апеляційного господарського суду з 1 серпня 2008 року по 1 вересня 2010 року, на посаді помічника судді Харківського апеляційного господарського суду з 4 липня 2011 року по 19 квітня 2012 року та періоду навчання в Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого на факультеті підготовки професійних суддів на денній формі навчання з 1 вересня 2010 року по 27 червня 2011 року. На момент прийняття Комісією рішення від 05 березня 2014 року № 7/пп-14 про рекомендацію на посаду судді він уже мав стаж роботи в галузі права близько п'яти років.

Представник відповідача Ліходій О. О. в судовому засіданні пояснила, що на момент подання заяви для добору кандидатом на посаду судді Цвіра Д. М. мав стаж роботи в галузі права два роки десять місяців, оскільки навчання не входить до такого стажу.

Представник третьої особи Біркіна А. В. у судовому засіданні пояснила, що Комісія стосовно участі ОСОБА_1 у доборі на посаду судді діяла відповідно до законодавства.

У задоволенні позову необхідно відмовити з таких підстав.

Суд встановив, що 19 квітня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Комісії із заявою про участь у доборі кандидатів на посаду судді вперше. Комісія рішенням від 30 травня 2012 року № 182/пп-12 позивача допустила до добору кандидатів на посаду судді вперше та до складання анонімного тестування (іспиту) з метою виявлення рівня загальних теоретичних знань у галузі права (а. с. 86-87), хоча раніше рішенням від 28 квітня 2011 року № 1204/пп-11 Комісія відмовила позивачу в допуску до добору (а. с. 85).

Перебуваючи у резерві на заміщення вакантних посад суддів, 12 грудня 2013 року ОСОБА_1 подав до Комісії заяву про участь у конкурсі на заміщення вакантної посади судді господарського суду Луганської області, за результатами розгляду якої Комісія прийняла рішення від 23 грудня 2013 року № 1126/пп-13, яким позивача визначено переможцем конкурсу.

Рішенням від 05 березня 2014 року № 7/пп-14 Комісія внесла до Вищої ради юстиції рекомендацію про призначення ОСОБА_1 на посаду судді господарського суду Луганської області (а. с. 61-63).

Проте 23 липня 2015 року секція Вищої ради юстиції з питань призначення суддів та звільнення їх з посад ухвалила висновок про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення позивача на посаду судді господарського суду Луганської області (а. с. 65-66). Підставою такого висновку слугувало виявлення порушення, яке полягає у відсутності не менше трьох років стажу роботи в галузі права у ОСОБА_1, а саме позивач мав лише два роки десять місяців такого стажу на момент подання документів до Комісії разом із заявою про участь у доборі кандидатів на посаду судді вперше.

Не погоджуючись із вказаним висновком, 30 липня 2015 року ОСОБА_1 подав пояснення, в яких вказав, що на момент рекомендації він мав стаж роботи в галузі права чотири роки дев'ять місяців, що відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, встановленим частиною третьою статті 127 Конституції України та частиною першою статті 65 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Незважаючи на це, розглянувши зазначену рекомендацію Комісії разом із матеріалами про призначення ОСОБА_1 на посаду судді господарського суду Луганської області, Вища рада юстиції прийняла рішення від 06 серпня 2015 року № 368/0/15-15, яким відмовила у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді господарського суду Луганської області у зв'язку з відсутністю у позивача трирічного стажу роботи у галузі права на момент допуску до добору кандидатів на посаду судді (а. с. 23-27).

Отже, визначальним у розв'язанні цього спору є встановлення обставин щодо наявності у ОСОБА_1 не менше трьох років стажу роботи в галузі права на момент подання ним заяви про участь у доборі кандидатом на посаду судді. З таким висновком погодилися особи, які беруть участь у справі.

Конституцією України, зокрема частиною третьою статті 127, встановлено, що на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

Аналогічне положення містить частина перша статті 65 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Разом із цим у вказаній нормі зазначено, що стажем роботи у галузі права є стаж роботи особи за спеціальністю після здобуття нею вищої юридичної освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче спеціаліста. Кожен, хто відповідає встановленим вимогам до кандидата на посаду судді, має право звернутися до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про участь у доборі кандидатів на посаду судді.

Відповідно до частини третьої статті 67 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" до добору кандидатів на посаду судді допускаються особи, які подали всі необхідні документи, передбачені частиною першою цієї статті, та відповідають установленим цим Законом вимогам до кандидата на посаду судді.

Особи, які не подали всіх необхідних документів та/або подали документи, що не відповідають вимогам, до добору не допускаються. У разі недопуску особи до добору кандидатів на посаду судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України приймає вмотивоване рішення.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 66 вищевказаного Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України на основі поданих кандидатами на посаду судді документів здійснює перевірку відповідності осіб вимогам, установленим до кандидата на посаду судді, та організовує проведення стосовно них спеціальної перевірки в порядку, визначеному Законом.

Конституційний Суд України в Рішенні у справі № 4-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення положень частини п'ятої статті 127 Конституції України у системному зв'язку з частиною третьою цієї статті, статті 65 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 12 червня 2013 року (пункт 3 мотивувальної частини) зазначив, що положення статті 65 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у системному зв'язку з частиною четвертою статті 68 цього Закону (згідно з якою особи, які відповідають установленим вимогам до кандидата, допускаються до складення іспиту) слід розуміти так, що для звернення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про участь у доборі кандидатів перелік вимог, визначений частиною третьою статті 127 Конституції України та частинами першою, другою статті 64 вказаного Закону, є вичерпним. Це означає, що кожен, хто відповідає вимогам до кандидата, передбаченим частиною третьою статті 127 Конституції України, частинами першою, другою статті 64 Закону, може звернутися до Комісії із заявою про участь у доборі кандидатів.

З огляду на таке правове врегулювання колегія суддів Вищого адміністративного суду України доходить висновку, що стаж роботи у галузі права повинен становити не менше як три роки саме на дату звернення до ВККСУ із заявою про участь у доборі кандидатів на посаду судді.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до Комісії із заявою про участь у доборі кандидатів на посаду судді вперше 19 квітня 2012 року.

Після здобуття вищої юридичної освіти, що підтверджується копією диплома спеціаліста, виданого 14 червня 2008 року Національною юридичною академією України імені Ярослава Мудрого, на дату звернення до Комісії стаж роботи позивача у галузі права складався з періодів:

з 01 серпня 2008 року по 01 вересня 2010 року на посаді секретаря судового засідання Харківського апеляційного господарського суду;

з 04 липня 2011 року по 19 квітня 2012 року на посаді помічника судді Харківського апеляційного господарського суду.

Отже, додавши періоди роботи позивача у галузі права, можна визначити, що стаж роботи позивача на дату звернення до Комісії становив два роки десять місяців.

Доводи позивача стосовно неврахування Вищою радою юстиції періоду навчання на денній формі з 01 вересня 2010 року по 27 червня 2011 року на факультеті підготовки професійних суддів Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого спростовуються пунктом 2 частини третьої статті 65 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", в якому чітко вказано, що стажем роботи у галузі права є стаж роботи особи за спеціальністю після здобуття нею вищої юридичної освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче спеціаліста.

З огляду на викладене суд не бере до уваги доводи позивача з посиланням на Методичні рекомендації про те, що період такого навчання включається до стажу роботи в галузі права в цій сфері правовідносин, оскільки вони були прийняті до такого законодавчого врегулювання, не відповідають йому, мають рекомендаційний характер та меншу юридичну силу порівняно з указаними нормами зазначеного Закону.

Також суд відхиляє доводи позивача про наявність дискримінації щодо нього, оскільки порушення законодавства, якими надавалися преференції позивачу при допуску до добору кандидатів на посаду судді, виключають будь-яку дискримінацію, а навпаки вказують на дискримінацію інших кандидатів, які не були допущені до добору за таких обставин.

З урахуванням викладеного колегія суддів доходить висновку, що позивач був незаконно допущений до добору кандидатів на посаду судді з порушенням процедури, визначеної Законом України «Про судоустрій і статус суддів», чим порушено принципи справедливості та рівності можливостей на зайняття посади судді.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про Вищу раду юстиції" визначено, що Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.

Нормативно-правові засади діяльності Вищої ради юстиції містяться у частині першій статті 2 вказаного Закону, в якій визначено, що повноваження, організація і порядок діяльності Вищої ради юстиції визначаються Конституцією України, цим Законом та регламентом Вищої ради юстиції, який затверджується на її засіданні.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про Вищу раду юстиції" призначення на посаду судді вперше здійснюється Президентом України на підставі подання Вищої ради юстиції.

Вища рада юстиції приймає рішення щодо внесення подання про призначення на посаду судді вперше на підставі розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, до якої обов'язково додається особова справа кандидата на посаду судді вперше та будь-які інші матеріали, які дають змогу перевірити дотримання передбаченого Законом України "Про судоустрій і статус суддів" порядку призначення на посаду судді вперше. У разі необхідності Вища рада юстиції має право отримувати такі матеріали від Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, робити запити до будь-яких підприємств, установ та організацій з метою перевірки відповідної інформації.

Кандидатура на посаду судді розглядається після доповіді члена Вищої ради юстиції, який діє за дорученням відповідної секції, яка попередньо проводить перевірку дотримання передбаченого Законом України "Про судоустрій і статус суддів" порядку призначення на посаду судді вперше.

У разі встановлення порушень порядку, які призвели або могли призвести до неправильних результатів добору, Вища рада юстиції приймає вмотивоване рішення про відмову у внесенні подання щодо призначення кандидата (кандидатів) на посаду судді, а також визначає дії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, необхідні для усунення наслідків цих порушень.

Рішення щодо кандидата на посаду судді приймається на засіданні Вищої ради юстиції відкритим голосуванням.

Пропозиція про внесення подання Президентові України щодо призначення на посаду судді вважається прийнятою, якщо за неї проголосувало не менше 14 членів Вищої ради юстиції. В інших випадках приймається рішення про відмову у внесенні подання щодо призначення кандидата на посаду судді.

Як зазначено у пункті 3.5 Рішення Конституційного Суду України у справі № 7-рп/2011 за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень законів України "Про судоустрій і статус суддів", "Про Вищу раду юстиції" (справа про повноваження державних органів у сфері судоустрою) від 21 червня 2011 року, зі змісту статті 29 Закону України "Про Вищу раду юстиції" вбачається, що надходження до Вищої ради юстиції рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не є безумовною підставою для прийняття Вищою радою юстиції рішення про внесення подання про призначення суддею відповідного кандидата на посаду судді. За результатами перевірки, незважаючи на наявність рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища рада юстиції може і не погодитися з таким рішенням.

Аналіз встановлених обставин та зазначених норм дає підстави колегії суддів зробити висновок, що Вища рада юстиції дотрималася встановленої законодавством процедури щодо прийняття оскаржуваного Рішення, а також правильним є її висновок, що виявлене порушення порядку призначення на посаду судді вперше, а саме незаконний допуск особи, яка не відповідала встановленим вимогам, до участі у подальших стадіях процедури призначення, міг вплинути на визначення рейтингу кандидатів згідно з частиною восьмою статті 70 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Також з огляду на викладене колегія суддів зазначає таке.

Законом України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено до особи, яка бажає взяти участь у доборі кандидатів на посаду судді, такі темпоральні вимоги:

бути не молодшою двадцяти п'яти років;

мати стаж роботи у галузі права не менш як три роки;

проживати в Україні не менш як десять років.

За такого законодавчого врегулювання порушення темпоральних вимог (їх зменшення) щодо осіб, які бажають взяти участь у доборі кандидатів на посаду судді, на час подання заяви про такий добір призведе до свавілля в процедурі добору. Тому колегія суддів погоджується з обґрунтуванням Вищої ради юстиції, що інший підхід призводить до стану правової невизначеності, унеможливлює виконання Комісією вимог пункту 3 частини першої статті 66 цього Закону, рішення якої будуть ґрунтуватися на припущеннях.

Позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача розглянути рішення Комісії від 05 березня 2014 року № 7/пп-14 про рекомендування кандидата на посаду судді вперше ОСОБА_1 для призначення на посаду судді господарського суду Луганської області колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає безпідставними, оскільки відповідачем за результатами розгляду рекомендації Комісії прийнято вмотивоване рішення про відмову у внесенні подання щодо призначення кандидата на посаду судді, що відповідає вимогам статті 29 Закону України "Про Вищу раду юстиції".

За такого правового врегулювання та обставин справи колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що Вища рада юстиції діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд не бере до уваги доводи позивача про те, що на момент надання Комісією рекомендації про призначення на посаду судді він уже мав не менше трьох років стажу роботи в галузі права, оскільки законодавство вимагає наявність такого стажу на момент звернення із заявою про допуск до добору кандидатів на посаду судді, а відсутність такого стажу є підставою для відмови у допуску до такого добору.

За таких обставин у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 159, 160-163, 167, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Вищої ради юстиції про визнання незаконним та скасування рішення від 06 серпня 2015 року № 368/0/15-15, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 1711 Кодекс адміністративного судочинства України, і може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.І.Смокович

Судді С.А.Горбатюк

В.Ф.Мороз

М.О.Сорока

Т.А.Чумаченко